LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824752/17929/20

від 15.04.2021 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 752/17929/20 Головуючий у 1 інстанції: Шевченко Т.М. провадження №22-ц/824/5498/2021 Головуючий суддя: Олійник В.І. ПОСТАНОВА Іменем України 15 квітня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: Головуючого судді: Олійника В.І., суддів: Музичко С.Г., Болотова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: ОСОБА_2 , про скасування наказу про призначення на посаду та звільнення, - в с т а н о в и в : У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: ОСОБА_2 , про скасування наказу про призначення на посаду та звільнення. 09 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зупинення провадження у даній справі до остаточного вирішення справи №640/11458/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, де предметом позову є оскарження рішення конкурсної комісії на заміщення вакантної посади директора школи 1-ІІІ ступенів №37 Голосіївського району міста Києва. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року провадження у справі зупинено. В апеляційних скаргах ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначала, що наявність адміністративної справи №640/11458/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення конкурсної комісії на заміщення вакантної посади керівника (директора) школи І-ІІІ ступенів №37 Голосіївського району міста Києва від 16 серпня 2019 та зобов`язати відповідача провести повторний конкурс на заміщення вакантної посади керівника (директора) школи I - III ступенів №37 Голосіївського району міста Києва не є підставою, за якою провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, оскільки наявні в даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Вказувала, що виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №640/11458/20 можливо лише за наявності відповідної вакантної посади керівника (директора) школи І-ІІІ ступенів Голосіївського району. Звертала увагу на те, що ОСОБА_2 було призначено на посаду за іншим рішенням конкурсної комісії з відбору кандидатур на посади керівників закладів дошкільної та загальної середньої освіти м. Києва, ніж те, що є предметом розгляду адміністративної справи №640/11458/20, а тому зупинення у справі №752/17929/20 у зв`язку з розглядом справи та №640/11458/20 не є можливим, оскільки дослідженню підлягають відмінні правовідносини. У відзиві на апеляційну скаргу Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначає, що апелянт навмисне не зазначає причину, яка стала підставою для призначення ОСОБА_2 директором школи, тим самим не даючи апеляційній інстанції об`єктивної інформації про взаємопов`язаність фактів, що можуть бути визначені (встановлені) в межах розгляду адміністративної справи №640/11458/20, та відсутність яких унеможливлює подальший об`єктивний та неупереджений розгляд справи № 752/17929/20. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. За ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі (п.14 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц). За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з таких підстав. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду у справі №640/11458/20 за позовом ОСОБА_1 матиме суттєве значення для вирішення даної цивільної справи №752/17929/20. Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам не відповідає. Судом встановлено, що предметом даного позову ОСОБА_1 у справі №752/17929/20 є скасування наказу №556к від 16.09.2019 року про призначення ОСОБА_2 на посаду директора школи І-ІІІ ступенів №37 м. Києва, також позивач просив звільнити її з вказаної посади. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року відкрито провадження у справі №640/11458/20 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департамент освіти і науки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Предметом позову у справі №640/11458/20 є оскарження рішення конкурсної комісії на заміщення вакантної посади директора школи 1-ІІІ ступенів № 37 Голосіївського району м. Києва. Встановлено, що відповідно до рішення Конкурсної комісії від 13 вересня 2019 року Департаменту запропоновано ОСОБА_2 на посаду директора Школи (протокол №4). Зазначена кандидатура пройшла у встановленому порядку погодження в Голосіївській районній в м.Києві державній адміністрації (лист Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації №100-13979 від 16.09.2019 року), у зв`язку з чим наказом Департаменту, що оскаржується, призначена на посаду директора школи. Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. За п.5 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»), Особлива сумлінність є необхідною при розгляді трудових спорів (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руотоло проти Італії»). Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у Постанові Верховного Суду у справі №308/5006/16-ц від 27.02.2019 року та у Постанові Верховного Суду у справі №1522/27468/12 від 07.11.2018 року. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, на зазначене уваги не звернув, своє рішення щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі належним чином не мотивував, та дійшов необгрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі. Наявність адміністративної справи №640/11458/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення конкурсної комісії на заміщення вакантної посади керівника (директора) школи І-ІІІ ступенів №37 Голосіївського району міста Києва від 16 серпня 2019 та зобов`язання відповідача провести повторний конкурс на заміщення вакантної посади керівника (директора) школи I - III ступенів №37 Голосіївського району міста Києва не є підставою, за якою провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, оскільки наявні в даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У зв`язку з чим, суд першої інстанції не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду даної цивільної справи. Наведені судом першої інстанції обставини, за яких судом було зупинено провадження у справі до остаточного вирішення справи за адміністративним позовом не відповідають дійсним та об`єктивним обставинам. Правомірність або неправомірність призначення на посаду ОСОБА_2 директором школи І-ІІІ ступенів №37 м. Києва є предметом справи №752/17929/20. Також ОСОБА_2 було призначено на посаду за іншим рішенням конкурсної комісії з відбору кандидатур на посади керівників закладів дошкільної та загальної середньої освіти м. Києва, ніж те, що є предметом розгляду адміністративної справи №640/11458/20. Отже, зупинення у справі №752/17929/20 у зв`язку з розглядом справи та №640/11458/20 не є можливим, оскільки дослідженню підлягають відмінні правовідносини. Суд першої інстанції при винесенні ухвали про зупинення провадження у справі належним чином не дослідив викладені вище обставини. Також, суд першої інстанції в ухвалі не зазначає, яким чином може вплинути адміністративна справа №640/11458/20 про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання вчинити певні дії, а саме: визнання протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії на заміщення вакантної посади керівника (директора) школи І-ІІІ ступенів №37 Голосіївського району міста Києва від 16 серпня 2019 року, зобов`язання відповідача провести повторний конкурс на заміщення вакантної посади керівника (директора) школи І-ІІІ ступенів №37 Голосіївського району міста Києва на рішення у даній справі. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст.379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена з порушенням норм процесуального права. Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не дослідив, чи підписана заява про залишення позову без розгляду особою, яка її подала, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення такої заяви. Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 та скасування ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року про зупинення провадження у справі та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року про зупинення провадження у справі скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»