Постанова 4824 № 756/2505/15-ц

Справа № 756/2505/15-ц Головуючий в суді І інстанції Луценко О.М. Провадження № 22ц-824/5980/21 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Мельника Я.С., суддів: Гуля В.В., Матвієнко Ю.О., за участі секретаря Примушка О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Оболонський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про видачу дубліката виконавчого листа,- ВСТАНОВИВ: У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа № 2/756/2379/15, виданого 07 вересня 2015 року Оболонським районним судом міста Києва на виконання рішення цього ж суду від 30 квітня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів у сумі 111 521, 53 грн. і неустойку за несплату аліментів в розмірі 11 552, 00 грн., обґрунтовуючи її тим, що оригінал виконавчого листа було втрачено. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року заяву задоволено, видано дублікат виконавчого листа № 2/756/2379/15 від 07 вересня 2015 року, виданого Оболонським районним судом міста Києва на виконання рішення від 30 квітня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів та неустойки. Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи. У обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається зокрема на те, що заявниця не надала жодного належного і достатнього доказу втрати оригіналу виконавчого листа, не зазначила поважних причин пропуску строку для пред`явлення його до виконання та не надала доказів причин, з яких вона не зверталася до суду із відповідною заявою протягом тривалого часу, а також пропустила строк для звернення до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа і не просила його поновити, через що вважає оскаржувану ухвалу такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки оригінал виконавчого листа був втрачений, що підтверджується належними доказами, то заява про видачу дубліката виконавчого листа підлягає задоволенню. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 квітня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів у сумі 111 521, 53 грн. та неустойку за несплату аліментів в розмірі 11 552, 00 грн., на виконання якого було видано виконавчий лист від 01 вересня 2015 року (а.с.21-23). 22 березня 2016 року ОСОБА_2 пред`явила виконавчий лист до Оболонського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, та 02 червня 2016 року було відкрито виконавче провадження (а.с.67). 04 квітня 2018 року постановою державного виконавця Оболонського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ м. Київ вказаний виконавчий лист було повернуто (а.с.68). 22 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа (а.с.30). З довідки Оболонського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 11 лютого 2019 року вбачається, що Оболонський РВ ДВС м. Київ підтверджує, що в процесі примусового виконання було втрачено виконавчий лист у справі № 2/756/2379/16 від 01 вересня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості по аліментам, і у зв`язку із втратою виконавчого листа він не перебуває на виконанні в Оболонському РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві (а.с.37). Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» N 606-XIV (у редакції на час пред`явлення заявницею виконавчого документа до виконання), строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (у редакції на час повернення виконавчого документа) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. В той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (правова

позиція Верховного Суду у постанові від 08 січня у справі № 760/6367/18). Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено. Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскільки заявниця у належні строки пред`явила виконавчий лист до виконання, а відтак й строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є таким, що перервався, однак у подальшому оригінал виконавчого листа був втрачений під час його виконання, що підтверджується відомостями з Державної виконавчої служби, і заявниця в належні строки звернулася до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, то місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про видачу дубліката цього виконавчого документа. Доводи апелянта про те, що заявницею не було надано належних доказів втрати оригіналу виконавчого листа, а також не зазначено причину втрати виконавчого листа, колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, крім того письмовими доказами підтверджується факт втрати оригіналу виконавчого листа саме під час виконання, будь-яких доказів отримання заявницею оригіналу виконавчого листа після його повернення апелянтом не надано, через що такі доводи не спростовують обґрунтованих висновків суду у цій частині. Посилання апелянта на те, що заявницею пропущено строк для звернення до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються вищенаведеним, позаяк 02 червня 2016 року було відкрито виконавче провадження, 04 квітня 2018 року виконавчий лист було повернуто і 22 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернулася із заявою про видачу дубліката виконавчого листа. Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга не містить. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які б відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для її скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: