Ухвала КАС ВС № 560/2819/20
від 15.04.2021 · АдміністративнаУХВАЛА 15 квітня 2021 року м. Київ справа № 560/2819/20 адміністративне провадження № К/9901/13079/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Данилевич Н.А., Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року в справі №560/2819/20 за позовом Прокуратури Хмельницької області до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною і скасування постанови, УСТАНОВИВ: Прокуратура Хмельницької області звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якому просила визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного виконавця Магди С.М. від 15 травня 2020 року ВП №56898637 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено. 09 квітня 2021 року до Суду подано касаційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року в справі №560/2819/20. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII. Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України. З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі спір виник у правовідносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби. За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовної практики. Суд відхиляє такі доводи, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики із зазначенням засадничих, раніше ґрунтовно недосліджуваних питань права, відповідь суду касаційної інстанції на які мала б надати уніфікованого тлумачення та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб`єктів правовідносин. Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. За таких обставин відсутні підстави для вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження. Керуючись статтями 248, 287, 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Хмельницької обласної прокуратури на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року в справі №560/2819/20. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: Н.А. Данилевич О.В. Кашпур