Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 303/843/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 303/843/21 пров. № А/857/5255/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Бруновської Н.В., Улицького В.З., при секретарі судового засідання: Омеляновській Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника громадянки Сирійської Арабської Республіки Малкіуе Насреддін Семіл, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - адвоката Марина Віктора Георгійовича на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 лютого 2021 року у справі №303/843/21 за адміністративним позовом Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянки Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про продовження строку затримання до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні (головуючий суддя першої інстанції Гутій О.В., час ухвалення 11:45 год., місце ухвалення м. Мукачево, дата складання повного тексту 04.02.2021р.),- В С Т А Н О В И В: Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянки Сирійської Арабської Республіки Малкіуе ОСОБА_3 , яка також діє в інтересах громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 про продовження строку затримання іноземця до вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Позов мотивує тим, що громадянка Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 , 07лютого 2020 року була затримана на ділянці відділення інспекторів прикордонної служби «Лужанка» відділу прикордонної служби «Лужанка» Мукачівського прикордонного загону, під час спроби незаконного, поза пунктами пропуску, перетину державного кордону з України в Угорщину на напрямку прикордонного знаку №175, територія Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області. Перебуваючи в пункті тимчасового тримання Мукачівського прикордонного загону відповідач звернулася до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області із заявою про вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Рішенням суду від 29.07.2020 року вирішено продовжити строк затримання громадян Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 до завершення процедури прийняття рішення за заявою про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, але не більше як на 6 (шість) місяців. Відповідачі звернулися із заявою про визнання їх біженцями або особами, яка потребують додаткового захисту в Україні, рішення по їх заяві прийнято, яким відмовлено у задоволенні заяви про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту. Відповідачі оскаржують зазначене рішення та станом на 29.01.2021 року адміністративна справа відносно громадян ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 знаходиться на розгляді Окружного адміністративного суду м. Києва. На даний час остаточне рішення за заявою відповідачів про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, не прийнято. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 лютого 2021 року позов задоволено частково. Зобов`язано громадян Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в інтересах якого діє громадянка Сирійської Арабської Республіки Малкіуе ОСОБА_3 внести заставу у розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб кожному, що становить 227000,00 гривень на рахунок ТУДСА України в Закарпатській області, ЄДРПОУ:26213408, розрахунковий рахунок UA 198201720355209001000018501, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, код банку (МФО): 820172 протягом п`яти робочих днів з дня прийняття судом рішення про внесення застави. До моменту внесення застави громадянку Сирійської Арабської Республіки Малкіуе ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в інтересах якого діє громадянка Сирійської Арабської Республіки Малкіуе ОСОБА_3 слід утримувати в спеціально обладнаному для цих цілей приміщення органу (підрозділу) охорони державного кордону або пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та звільнити у день надання підтвердних документів про внесення застави. Зобов`язано громадян Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в інтересах якого діє громадянка Сирійської Арабської Республіки Малкіуе ОСОБА_3 у випадку внесення застави: 1) щотижнево прибувати до уповноваженої особи Чернігівського прикордонного загону Державної прикордонної служби; 2) не відлучатися з міста Чернігова без дозволу уповноваженої особи Чернігівського прикордонного загону Державної прикордонної служби; 3) невідкладно повідомляти уповноважену особу Чернігівського прикордонного загону Державної прикордонної служби про зміну свого місця проживання. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Доводи апелянта зводяться до того, що згідно з п. 9 розділу II Інструкції №141 діти іноземців або осіб без громадянства, стосовно яких адміністративним судом прийнято рішення про їх примусове видворення, розміщуються в ПТПІ разом із батьками, а у разі відсутності батьків - близькими родичами. При цьому, пунктом 10 розділу II Інструкції №141 чітко визначено, що не підлягають розміщенню в ПТПІ діти іноземців та осіб без громадянства, розлучені із сім`єю, а направляються до притулку для дітей служби у справах дітей. Так, відповідачі ОСОБА_6 , яка також діє та неповнолітній ОСОБА_7 взагалі не є родичами, які-небудь родинні стосунки між ними відсутні. Позивач, будучи обізнаним, що відповідачі не є родичами, діючи всупереч вимог п. 9 розділу II Інструкції №141, починаючи з 07.02.2020 року, незаконно утримував неповнолітнього ОСОБА_7 в ПТПІ, «приписавши» його до ОСОБА_6 , замість того, щоб передати його до відповідного притулку для дітей служби у справах дітей. Фактично, останній вже рік утримується в умовах, призначених для дорослих іноземців та не призначених для нього. Позивач не вжив жодних заходів, щоб помістити відповідача у визначене для нього Інструкцією місце - дитячий притулок. Разом з тим, тривале утримання неповнолітньої особи в ПТПІ без жодних на те підстав і всупереч п.9 р.1 Інструкції №141 є істотним порушенням її прав, на що також наголосив представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у листі №2483.4/А/1191.7/20/28.4 від 01.02.2021 року. В цьому листі він також закликав суд не допустити суд подальшого порушення прав ОСОБА_7 , однак судом першої інстанції це не врахував. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. З врахуванням вищенаведеного, та у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 268 КАС України розгляд справи проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 10.02.2020року рішенням Мукачівського міськрайонного суду громадянку Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 було затримано та поміщено до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні до завершення процедури прийняття рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Також, 10.02.2020 року рішенням Мукачівського міськрайонного суду було затримано з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який діє в інтересах громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до завершення процедури прийняття рішення за заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує захисту в Україні строком на 6 (шість) місяців. В подальшому, рішенням суду від 29.07.2020 року вирішено продовжити строк затримання громадян Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 до завершення процедури прийняття рішення за заявою про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, але не більше як на 6 (шість) місяців. Відповідачі звернулися із заявою про визнання їх біженцями або особами, яка потребують додаткового захисту в Україні, рішення по їх заяві прийнято, яким відмовлено у задоволенні заяви про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту. Відповідачі оскаржують зазначене рішення та станом на 29.01.2021 року адміністративна справа відносно громадян ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 знаходиться на розгляді Оружного адміністративного суду м. Києва, що підтверджується повідомленням Головного Управління Державної міграційної служби України на запит №21/729 від 28.01.2021 року. Суд першої інстанції позов задовольнив частково та зобов`язав відповідачів внести заставу з тих підстав, що на даний час остаточне рішення за заявою відповідачів про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні не прийнято та відсутні документи, які дають право на виїзд з України. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Відповідно до ч. 11 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Згідно із ч.12 ст. 289 КАС України про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» у разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою. Судом встановлено, що відповідачі оскаржили відмову ГУ ДМС у Закарпатській області в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, однак остаточне рішення за їх позовними заявами ще не прийнято. Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу. Заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви. Не можуть застосовуватися взяття на поруки та застава до іноземців та осіб без громадянства, до яких раніше застосовувалися такі заходи, а також стосовно яких є достатні дані про їх причетність до готування та (або) вчинення терористичної діяльності. Суд під час застосування застави та взяття на поруки письмово роз`яснює іноземцю або особі без громадянства покладені на нього обов`язки: 1) прибувати до визначеної службової особи з установленою судом періодичністю; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому іноземець або особа без громадянства тимчасово перебуває, без дозволу визначеної службової особи; 3) невідкладно повідомляти визначену службову особу про зміну свого місця проживання. Згідно з положеннями ч. ч. 6-8 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України внесення застави полягає у внесенні іноземцем, особою без громадянства або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розмір застави визначається судом з урахуванням майнового та сімейного стану іноземця або особи без громадянства у межах від ста до двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та вноситься на рахунок протягом п`яти робочих днів з дня прийняття судом рішення про внесення застави. До цього моменту за рішенням суду особа утримується у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону чи органу Служби безпеки України, який її затримав, або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та звільняється з нього у день надання позивачу підтвердних документів про внесення застави. У разі невнесення застави в установлений строк адміністративний суд за клопотанням відповідного органу (підрозділу) невідкладно ухвалює без участі іноземця або особи без громадянства рішення про його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. На час винесення такої ухвали особа продовжує утримуватися у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону чи органу Служби безпеки України, який її затримав, або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Отже, відповідно до змісту наведених норм, внесення застави іноземцем або особою без громадянства є одним із способів забезпечення ідентифікації та/або забезпечення видворення такої особи за межі території України та полягає у внесенні цією особою або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) відповідної суми коштів на спеціальний рахунок. При цьому, підставою для застосування такого заходу є наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії, якщо існує ризик її втечі, а також у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України. Враховуючи описані вище обставини, зокрема, факт незаконного перетину громадян Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державного кордону України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до відповідача такого заходу, як зобов`язання внести заставу. Що стосується доводів апелянта про тривале утримання неповнолітньої особи в ПТПІ без жодних на те підстав, то колегія суддів зазначає наступне. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.02.2020 р. у справі № 303/663/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 р. адміністративний позов Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління державної прикордонної служби України - задоволено. Затримано громадянку Сирійської Арабської Республіки Малкіуе ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та поміщено її до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні до завершення процедури прийняття рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні на 6 місяців, а саме до 07 серпня 2020 року. Рішення суду допущено до негайного виконання. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.02.2020 р. у справі №303/668/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2020 позов Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління державної прикордонної служби України - задоволено. Затримано з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_8 10 січня 2000 року, який діє в інтересах громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , до завершення процедури прийняття рішення за заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує захисту в Україні строком на 6 (шість) місяців, а саме до 07 серпня 2020 року. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.07.2020р. у справі №303/4057/20 Вказані вище судові рішення набрали законної сили та відповідно до цих рішень відповідачі у даній справі повинні утримуватись в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. Крім цього, як слідує із відзиву на апеляційну скаргу громадяни Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 внесли заставу та були звільнені з пункту тимчасового тримання Чернігівського прикордонного загону, проживають у м. Чернігів та своєчасно з`являються до Чернігівського прикордонного загону. Одночасно, апеляційний суд вказує і на те що вказані особи в судовому засіданні суду першої інстанції не заперечували проти застосування до них такого заходу як застава. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 289, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника громадянки Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 - адвоката Марина Віктора Георгійовича залишити без задоволення, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 лютого 2021 року у справі №303/843/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. З. Улицький