Постанова 4854 № 420/9317/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/9317/20 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Дата і місце ухвалення 25.01.2020р. м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г, Шевчук О.А., за участю секретаря - Андрушкевич М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, - В С Т А Н О В И В : 21.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №461 від 07.08.2020 року «Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення», - визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №617 о/с від 18.08.2020 року в частині, згідно якої «відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку, з 18 серпня 2020 року з виплатою грошової компенсації за 18 діб невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році»; - поновити його на службі в поліції на раніше займаній посаді інспектора взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП молодшого лейтенанта поліції та стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 18.08.2020 року по день поновлення на посаді. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі. Апелянт посилався на те, що кожна сторона повинна довести ті, обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, однак, на думку, позивача, судом першої інстанції не надано оцінки доводам, наведеним ним у позовній заяві. Апелянт вважає, що судом було надано лише оцінку відеозапису, який, як повідомив старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 у своєму рапорті від 22.06.2020 року, було отримано ним з камер відеоспостереження, встановлених у приміщенні Приморського ВП. Однак, позивач вважає, що походження вказаного відеозапису невідоме, спосіб отримання не встановлений, достовірність цього відеозапису нічим не підтверджена. Апелянт вважає, що вказане унеможливлює використання вказаного відеозапису у якості доказу по справі, однак, зазначене не було враховано судом першої інстанції при розгляді справи. З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 року та прийняти нове про задоволення позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, працював на посаді інспектору взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку управління УПП в Одеській області. Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції №461 від 07.08.2020 року «Про застосування до працівника УПП в Одеській області дисциплінарного стягнення», за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилась в порушенні частини першої статті 8, частини третьої статті 11, пунктів 1,2 частини першої статті 18, частин другої статті 29, частин першої статті 43 частини 1 статті 44 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів,12,3,67 частини третьої статі 1 Дисциплінарного статуту, абзаців 1-4, 6-8 пункту 1 розділу «Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, п.п. 1,6,7 п.3.1 Розділу 3 Посадової інструкції інспектора УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 року №5112, Присяги працівника поліції, а також у вчинені дій, що підривають авторитет поліції, на підставі п. 7 частини 3 статі 13 Дисциплінарного статуту, до інспектора взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом Департаменту патрульної поліції №617 о/с від 18.08.2020 року «Про особовий склад», відповідно до п. 6 частин 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», на підставі наказу ДПП від 07.08.2020 року № 461, позивача звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області. Не погоджуючись з прийнятими відповідачем наказами про звільнення, ОСОБА_1 оскаржив їх до суду першої інстанції. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних позивачем наказів та відсутність підстав для їх скасування. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне: Як встановлено в ході розгляду даної адміністративної справи, підставою для прийняття Департаментом патрульної поліції наказу №461 від 07.08.2020 року «Про застосування до працівника УПП в Одеській області дисциплінарного стягнення», стали результати проведення службового розслідування щодо встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками УПП в Одеській області за подією, що мала місце в ніч на 21.04.2020 року під час затримання громадянина ОСОБА_3 , що виразилось у можливому неналежному виконанні своїх службових обов`язків. Підставою для призначення службового розслідування слугували наступні обставини: 21.04.2020 року до УПП в Одеській області ДПП за вх. № Ш-1180 надійшло звернення громадянина ОСОБА_4 щодо можливих, на його думку, неправомірних дій окремих працівників УПП в Одеській області ДПП під час подій, що мали місце в ніч на 21.04.2020 року, відповідно до якого зазначено, що громадянин проходив біля будинку та зустрів молодих людей, котрих зупинили працівники патрульної поліції. Підійшовши до одного з працівників поліції він дістав з карману мобільний телефон, проте працівник поліції вдарив по ньому в результаті чого його розбив. Крім того, 22.04.2020 року на ім`я начальника УПП в Одеській області ДПП капітана поліції О. Гостіщева інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції О. Вербецьким та старшим інспектором з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП капітаном поліції К.Федоровим було подано рапорт, в якому повідомили про те, що 21.04.2020 року від чергової частини Приморського відділу поліції в місті Одесі ГУНП в Одеській області надійшла інформація про побиття громадянина співробітниками патрульної поліції. Повідомлено, що в ході проведення перевірки було з`ясовано, що з 23:00 20.04.20 по 01:08 21.04.20 екіпаж «Океан-0305» у складі: лейтенанта поліції ОСОБА_5 , молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 доставили до Приморського ВП громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході складання адміністративних матеріалів молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 вдарив два рази в обличчя затриманого. Відповідно до рапорту, гр. ОСОБА_3 звернувся до Міської клінічної лікарні № 11, де встановлено попередній діагноз: ЗЧМТ, СГМ, від госпіталізації відмовився. 04.05.2020 року до УПП в Одеській області ДПП за вх. № 4595 з Приморського ВП надійшов лист з матеріалами, зареєстрованими в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень Приморського ВП від 21.04.2020 за № 17438. Відповідно до вказаних матеріалів, 21.04.2020 року о 14:02 на скорочений номер « 102» з органів охорони здоров`я надійшло повідомлення: «Побиття працівниками поліції» наступного змісту: «Приблизно в час ночі, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 . Зі слів потерпілого його побив співробітник поліції у ВП, д/н ЗЧМТ. Доставлений у 11 лікарню. Забрали з дому». У вказаних матеріалах містилась довідка, видана комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради від 21.04.20, відповідно до якої, ОСОБА_3 був доставлений до вказаної установи, де йому визначили амбулаторне лікування. Також в матеріалах містився протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.04.20 року, відповідно до якого дільничний офіцер поліції Приморського ВП капітан поліції Кочан прийняв усну заяву від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в якій останній просить, повідомлення на скорочений номер « 102» швидкої медичної допомоги у відношенні нього, не розглядати, ушкодження отримав по власній необачності, претензій ні до кого не має. Метою проведення службового розслідування було забезпечення повного, всебічного і об`єктивного дослідження обставин подій, що мали місце з 20.04.2020 року на 21.04.2020 року за участю ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , а також встановлення наявності чи відсутності в їх діяннях складу дисциплінарного проступку. В ході службового розслідування встановлено, що відповідно до Дислокації сил та засобів батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП з 20 год. 00 хв. 20.04.20 по 08 год. 00 хв. 21.04.20 на нічне чергування для виконання службових обов`язків, пов`язаних із забезпеченням публічної безпеки, наглядом за дорожнім рухом, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів у Приморському районі міста Одеси заступив екіпаж «Океан-0305» у складі: інспектора взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Ковтуна Костянтина Ігоровича, інспектора взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та інспектора взводу № 2 роти № 7батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 . Відповідно до даних Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП), 20.04.2020 року о 22:41 на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» надійшло повідомлення: «Пошкодження майна» наступного змісту: «Помітила 2 хлопців взломали вікно у магазині, залізли туди, щойно вибігли, рухаються у бік моря. Чи вкрали щось невідомо. Одягнені у чорний одяг, не високого зросту» за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 25, заявник - ОСОБА_7 . Вказане повідомлення було зареєстровано у Журналі ЄО Приморського ВП за № 17395 від 20.04.20 року. На відпрацювання вищевказаного виклику був направлений екіпаж патрульної поліції«Океан-0305». За фактом відпрацювання вказаного виклику старший лейтенант поліції ОСОБА_8 о 03:47 склав електронний рапорт наступного змісту (мовою оригіналу): «По приїзду виявлено заявника ОСОБА_9 , який надав прикмети правопорушника та напрямок куди вони пішли, при відпрацюванні прилеглої території виявлено громадянина ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які по зовнішності підходили під орієнтування, яких затримано та доставлено до ВП. Також виявлено власника помешкання, який повідомив, що на переході у нього був конфлікт з даними громадянами на підставі фінансових питань, даного громадянина також доставлено до ВП. Також на місці події був затриманий ОСОБА_3 , який порушував громадський порядок, Правила карантину, не виконав законної вимоги працівників поліції. Відносно ОСОБА_3 складено протокол затримання, протокол за ст.ст. 173, 185, 44-3 КУпАП». Також, відповідно до даних ІПНП, 20.04.20 о 22:58 на скорочений номер « 102» надійшло повідомлення: «Грубе, нетактовне відношення до громадян» за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 8, наступного змісту «Скаржиться, що працівники УПП екіпаж н/з авто 3450 розбили телефон перехожому, який підійшов спитати, що відбувається на місці (зі слів заявника поліцейські проводили затримання 2 осіб). Хоче на місце саме інший екіпаж, для написання заяви». 22.06.2020 року старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 доповів рапортом (реєстр. № ВН 11509/41/13/03/02-2020 від 23.06.2020 року) на ім`я начальника УПП в Одеській області ДПП капітана поліції О. Гостіщева про те,що під час виконання службових обов`язків ним отримано відеозапис з камер спостереження, встановлених у приміщенні Приморського ВП, відповідно до якого 21.04.2020 року, знаходячись у приміщенні Приморського ВП молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 , не маючи жодних підстав для застосування фізичної сили, грубо порушуючи вимоги Закону України «Про Національну поліцію», застосував відносно затриманого громадянина ОСОБА_3 , який знаходився в кайданках, фізичну силу, а саме наніс удар кулаком по голові затриманого, після чого, зневажливо, грубо порушуючи правила етичної поведінки, плюнув в обличчя затриманого, та знову вдарив по обличчю затриманого долонею. В свою чергу, затриманий знаходився в положенні сидячі, з руками за спиною, одягнутий в кайданки та жодного супротиву не чинив. Було встановлено, що молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 21.04.2020 року доповів рапортом на ім`я начальника УПП в Одеській області ДПП капітана поліції Олександра Гостіщева про застосування лише спеціального засобу у вигляді кайданків, про застосування фізичної сили молодший лейтенант поліції керівника не повідомив. Також в ході службового розслідування подано рапорт до сектору зв`язку та телекомунікації УПП в Одеській області ДПП з метою отримання відеозаписів з портативних відеореєстраторів членів екіпажу «Океан - 0305» щодо подій, які мали місце в ніч з 20 на 21.04.2020 року. Переглядом відеозаписів з портативних відеореєстраторів, отриманих членами екіпажу«Океан-0305» а саме № 001597 та № 001882 встановлено, що відеофіксація події велась фрагментарно, зокрема не зафіксовано момент затримання ОСОБА_3 , хоча співробітники поліції повинні були включити портативні відеореєстратори з моменту початку виконання службових обов`язків, а відеозйомку вести безперервно до їх завершення. З огляду на викладене, у висновку службового розслідування зазначено, що членами екіпажу «Океан-0305» порушено вимоги Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису та не здійснено безперервну відеозйомку всіх подій, які мали місце з 20 по 21. 04.2020р. за участі членів цього екіпажу, ОСОБА_3 та інших осіб. Також, в ході службового розслідування встановлено, що з відеозаписів з портативних відеореєстраторів вбачається, що молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 неодноразово звертається в бік громадян, зокрема в бік ОСОБА_3 на «ты», тим самим виявляючи неповагу до гідності громадянина та порушуючи вимоги пунктів 3,6-8 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179. В ході службового розслідування також були опитані інспектор взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області Сидоров Д.С., інспектор взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області Ковтун Костянтин Ігорович, інспектор взводу № 2 роти № 7 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області Харченко Денис Миколайович, громадянин ОСОБА_12 . Опитати гр. ОСОБА_3 співробітникам поліції не вдалось через відсутність його за адресою проживання, та відсутність контактного номеру телефону. Встановлені в ході проведення службового розслідування обставини стали підставою для висновку про порушення молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 положень Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, посадової інструкції інспектора УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 року №5112, Присяги працівника поліції, а також про вчинення дій, що підривають авторитет поліції. Дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне: Відповідно до статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Частиною першою статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Пункти 1, 2, 3, 6, 9, 10, 11, 13 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, зобов`язують поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції. Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено види відповідальності поліцейських. Так, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно зі ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Вказаною статтею визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до поліцейських, одним з яких є, зокрема, звільнення із служби в поліції. Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту, для своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі Порядок № 893). Відповідно до пунктів 1-3 розділу V Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Пунктами 2, 3 розділу IV Порядку № 893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Відповідно до положень пунктів 13-14 розділу V Порядку № 893, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку № 893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Згідно з п. 1 розділу VІІ Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (ч. 7 ст. 19). Відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби. З огляду на зазначені положення чинного законодавства, складання дисциплінарною комісією висновку за результатами службового розслідування є одним з етапів проведення службового розслідування. Складання відповідного висновку є реалізацією дисциплінарною комісією свої повноважень. В свою чергу, затвердження висновку службового розслідування здійснює керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. В свою чергу, в ході розгляду даної справи судом не встановлено порушень порядку проведення службового розслідування, що могло б вплинути на правомірність прийняття оскаржуваних позивачем наказів. Дослідивши правомірність оскаржуваних позивачем наказів Департаменту патрульної поліції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне: Згідно пункту 5 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності. Пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських №1179 передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; <…> поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати <…>. Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил №1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Заперечуючи проти висновку щодо наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, позивач посилався на те, що службові особи, які проводили службове розслідування та складали висновок службового розслідування не мали відеозапису у підтвердження правопорушення, нібито скоєного ОСОБА_1 , який був би отриманий у встановлений чинним законодавством спосіб. Також позивач посилався на те, що походження відеозапису, який був наданий старшим інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області старшим лейтенантом поліції О.Писаренком невідомо, спосіб отримання не встановлений, достовірність цього запису нічим не підтверджено, факт монтажу чи підробки відеозапису не спростований, що на думку позивача, унеможливлює використання його як доказу на підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні будь-якого, в тому числі і дисциплінарного, правопорушення. Також позивач посилався на те, що об`єктивних підтверджень факту застосування ним фізичної сили під час проведення службового розслідування здобуто не було, а тому він не може бути притягнутий до відповідальності за неповідомлення керівника про застосування фізичної сили. Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став факт допущення позивачем дисциплінарного проступку, вчинення якого підтверджено в ході проведеного службового розслідування. Так, з наданого відповідачем до суду відеозапису з камер відеоспостереження, встановлених у приміщенні Приморського ВП, підтверджено факт застосування молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 відносно затриманого громадянина ОСОБА_3 , який знаходився в кайданках, фізичної сили без наявності на те законних підстав. Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Згідно положень частин першої та другої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необґрунтованості доводів позивача про неналежність наданого відповідачем доказу його вини у вчиненні дисциплінарного проступку, з огляду на те, що, як встановлено в ході розгляду справи, вказаний доказ отриманий посадовою особою УПП в Одеській області - старшим інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції О. Писаренком під час виконання ним своїх службових обов`язків. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта. Відповідно до вимог частини другої статті 29 Закону України «Про Національну поліцію», обраний поліцейським захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Відповідно до вимог частин третьої - шостої статті 29 Закону України «Про Національну поліцію», обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України; обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам; застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди; обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції. В ході проведення службового розслідування комісією було вірно встановлено, що застосований молодшим лейтенантом поліції відносно затриманого ОСОБА_3 захід не був законним та не відповідав вимогам статті 29 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, позивачем у порушення ч. 6 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», не було повідомлено у письмовій формі свого керівника про застосування до особи фізичної сили. В свою чергу, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів. Пунктом 5 розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», встановлено, що з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції поліцейський зобов`язаний включити портативний відеореєстратор та вести безперервну відеозйомку ним до завершення виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу ІІ тієї ж Інструкції під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання. За наслідком проведеного службового розслідування підтверджено факт недотримання позивачем зазначених норм чинного законодавства, що виразилось у не здійсненні безперервної відеозйомки всіх подій, які мали місце з 20 квітня по 21 квітня 2020 року за участю членів екіпажу, гр. ОСОБА_3 та інших осіб. Допущення вказаного порушення позивачем не спростовано. Слід зазначити, що дисциплінарним проступком визнається протиправне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність), тобто невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків при здійсненні повноважень, передбачених Конституцією України та Законами України, статутом, наказами керівника (установи) та іншими організаційно-розпорядчими документами, а також вчинок, що суперечить вимогам Правил етичної поведінки поліцейських. Суд першої інстанції вірно відмітив, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Колегія суддів вважає, що в ході проведення службового розслідування дисциплінарна комісія належним чином з`ясувала обставини допущення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема, встановлено факт поведінки позивача, що скомпрометувала звання працівника поліції, які в подальшому стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів. Відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку, а також наведено мотиви, з яких дійшов висновків про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку. З огляду на викладене колегія суддів вважає правильним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що накази Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №461 від 07.08.2020 року «Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення», та №617 о/с від 18.08.2020 року в частині звільнення позивача зі служби в поліції є правомірними, обґрунтованими, ухваленими відповідно до критеріїв, визначених у статті 2 КАС України. Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, вони є такими, що не підлягають задоволенню. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки рішення суду першої інстанції за наслідками апеляційного перегляду залишається без змін, розподіл судових витрат не здійснюється. Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Ч. 6 ст. 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_13 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, не підлягає. Повний текст постанови складено 15.04.2021 року. Суддя-доповідач: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик Суддя: О.А. Шевчук