Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 2-а-1719/10

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 р. Справа № 2-а-1719/10 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 18.12.2020, головуючий суддя І інстанції: Савченко Д.М., вул. Калініна, 18, с. Покотилівка, Харківська, 62458, повний текст складено 18.12.20 по справі № 2-а-1719/10 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перерахунок пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, ВСТАНОВИВ: Представник ОСОБА_1 адвокат Святець О.М. звернувся до суду з заявою, в якій просив видати дублікат виконавчого листа №2-а-1719/11 від 25.08.2011, який видано на примусове виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області про перерахунок пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, також просив поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання. В обґрунтування заяви зазначено, що 04 жовтня 2010 року Харківський районний суд Харківської області задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області та зобов`язано Управління пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області зробити перерахунок ОСОБА_1 основної пенсії у відповідності до ч.4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у відповідності до ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 85% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01.10.2008р. з наступним перерахуванням цих сум відповідно до ст. 67 ЗУ «Про статус соціального захисту громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». На підставі вказаного рішення мені видано виконавчий лист за номером 2а-1719/11 від 25 серпня 2011 року. В установлений законом строк, заявник подав виконавчий лист до відповідних установ. На даний час ніяка із установ не виконала виконавчий лист. Звернувшись до виконавчої служби, заявнику в усній формі було повідомлено, що виконавчого листа не знайдено. Також Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області надано відповідь про відсутність станом на 02.06.2020 рішень суду чи виконавчих документів відносно ОСОБА_1 . Заявник зауважив, що причини пропуску на пред`явлення виконавчого документа до виконання є поважними, оскільки факт втрати виконавчого документа не залежав від ОСОБА_1 та відбувся з об`єктивних обставин та не залежало від волі стягувача. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18.12.2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перерахунок пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, - відмовлено. Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та задовольнити заяву про видачу дублікату виконавчого листа, який видано на примусове виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 25.08.2011 по справі № №2-а-1719/11 у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не дослідив матеріали справи в повній мірі, дійшов помилкового висновку про те, що стягувач не подав до суду докази пред`явлення рішення суду та виконавчого листа №2-а-1719/10 до виконання. Позивач, звертає увагу, що рішення суду та виконавчий лист № 2-а- 1719/10 від 25 серпня 2011 року були подані до виконання у відповідні органи, де і повідомили, що документи на ім`я ОСОБА_1 не знайшли, тому апелянт і звернувся до суду, щоб поновити вико навчий лист та повторно подати його у виконавчі органи. Таким чином, на думку позивача, ухвала суду першої інстанції є такою, що не відповідає вимогам законності і обґрунтованості, оскільки постановлена без дослідження всіх ма теріалів справи. Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача в якому, зазначає, що на його думку, судом першої інстанції вірно встановлено, що фактичні обставини справи свідчать про пасивну позицію ОСОБА_1 , який протягом дев`яти років байдуже ставився до своїх процесуальних прав і обов`язків як стягувача, несумлінно користувався усіма наданими йому правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, не вжив жодних заходів щодо виконання рішення суду, а звернувся через свого представника з запитом до Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області щодо ходу виконання рішення суду лише у 2020 році. Заявником не було надано до суду належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі № 2-а- 1719/10, суду не надано Позивачем доказів пред`явлення рішення суду та виконавчого листа по вище зазначеній справі до виконання. Головне управління вважає, що суд правомірно доходить висновку, що зважаючи на закінчення строку, встановленого для пред`явлення даного виконавчого листа до виконання, й відсутності підстав для його поновлення, не можуть бути задоволені й вимоги заявника про видачу дублікату виконавчого документу, отже відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 . На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Харківського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Харківському районі Харківської області про перерахунок пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Харківському районі Харківської області щодо нездійснення перерахунку та призначення ОСОБА_1 пенсії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в Харківському районі Харківської області зробити перерахунок ОСОБА_1 основної пенсії у відповідності до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у відповідності до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 01.10.2008 року з наступним перерахунком цих сум відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали слідок Чорнобильської катастрофи». Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2011 року постанову Харківського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2010 року залишено без змін. Постанова Харківського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2010 року набрала законної сили 01 серпня 2011 р. Копію постанов та виконавчий лист отримано ОСОБА_1 25.08.2011, про що свідчить розписка останнього. Представник заявника звертався 28.05.2020 до Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області з запитом щодо виконання рішення суду про стягнення пенсійних виплат. З листа Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області від 02.06.2020 убачається, що станом на 02.06.2020 рішень суду чи виконавчих документів з довідками УПВУ про здійснення нарахування коштів на користь ОСОБА_1 не надходило. Відмовляючи в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки строку встановлений для пред`явлення даного виконавчого листа до виконання закінчений та відсутні підстави для його поновлення, отеж вимоги заявника про видачу дубліката виконавчого документа не можуть бути задоволені. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до п. 18.2.Перехідних положень КАС України, оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з ч. 1, 2 ст. 376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. В попередній редакції Закону України «Про виконавче провадження», що була чинною на час набрання судовим рішенням законної сили та видачі виконавчого листа, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлювався протягом року з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення (п.2 ч.1, ч.2 ст.22 Закону). На час розгляду заяви судом відносини повязані зі зверненням рішень до примусового виконання врегульовано нормами Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року. Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року встановлено, що виконавчі документи можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох років. Відповідно до ч.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив 01 серпня 2014 р. Колегія суддів зазначає, що підставою для видачі дубліката виконавчого листа є втрата його оригіналу, а підставою поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є визнані судом поважні причини такого пропуску. При цьому, вирішуючи питання визнання поважними причин пропуску строку, суд повинен з`ясувати питання, щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними за змістом вказаної норми процесуального права визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Фактичні обставини справи свідчать про пасивну позицію ОСОБА_1 , який протягом дев`яти років байдуже ставився до своїх процесуальних прав і обов`язків як стягувача, несумлінно користувався усіма наданими йому правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, не вжив жодних заходів щодо виконання рішення суду, а звернувся через свого представника з запитом до Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області щодо ходу виконання рішення суду лише у 2020 році. Колегія суддів наголошує, що будь-яких доказів пред`явлення рішення суду та виконавчого листа №2-а-1719/10 до виконання позивачем суду не надано. Отже, заявником не було надано суду належних і допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі № 2-а-1719/10, у зв`язку з чим вимоги заяви в цій частині не підлягають задоволенню. Крім того, зважаючи на закінчення строку, встановленого для пред`явлення даного виконавчого листа до виконання, й відсутність підстав для його поновлення, не можуть бути задоволені й вимоги заявника про видачу дубліката виконавчого документа. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки заявником не наведено поважних причин, які заважали йому вчасно пред`явити до виконання виконавчий лист, отже відсутні підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та відмови у поновленні строку пред`явлення даного виконавчого листа до виконання. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа, який видано на примусове виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 25.08.2011 по справі № №2-а-1719/11. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що ухвала Харківського районного суду Харківської області від 18.12.2020 року по справі № 2-а-1719/10 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 18.12.2020 по справі № 2-а-1719/10 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва