Постанова 4870 № 914/2479/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" квітня 2021 р. Справа № 914/2479/19 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г. Суддів: Бойко С.М. Матущак О.І. розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги: Регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, вих.№НЮ-5100 від 09 жовтня 2020 року; Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС, б/н від 15 жовтня 2020 року на рішення Господарського суду Львівської області від 07 вересня 2020 року (підписане 17.09.2020 року), суддя Березяк Н.Є. у справі №914/2479/19 за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС, м. Київ до відповідача Регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Львів про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку суброгації ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції 29.11.2019 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку суброгації в розмірі 44 796,08 грн. Позовні вимоги обґрунтовано, тим, що 27.09.2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу Mersedes-Benz E200, д/п НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , чим пошкодив дві шини з водійської сторони автомобіля. Відповідно до постанови Радехівського районного суду Львівської області №451/236/19 ОСОБА_2 , визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП. На підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №31574а8зга від 28.02.52018 року укладеного із ОСОБА_3 , позивач визнав зазначену вище подію страховою і здійснив виплату в розмірі 44 769,08 грн. Відтак, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування відповідачем шкоди, завданої його працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків і просить стягнути з Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» в порядку суброгації 44 769,08грн. Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.09.2020 року у справі №914/2479/19 (суддя ОСОБА_4 ) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Приватного акцонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку суброгації 36 473,40 грн. та 1 565,04 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 2, а.с. 151-164). Рішення суду мотивоване тим, що за страховим випадком (ДТП) позивачем було визнано суму страхового відшкодування в розмірі 44 769,08 грн., виплата, якого підтверджується платіжним дорученням №536 366 від 14.02.2019 року. Згідно даного платіжного доручення страхове відшкодування було сплачено на ТзОВ «Компанія «Україна-ЛВ-Тур» у розмірі 44 769,08 грн. без ПДВ, тоді як ПДВ згідно рахунку на оплату №80 від 13.02.2019 становить 8 295,68 грн., а франшиза згідно із даними договору страхування становить 5 005,00 грн. Відтак розмір страхового відшкодування без ПДВ, який повинен бути виплачений ТзОВ «Компанія «Україна-ЛВ-Тур» повинен розраховуватися із суми вартості відновлювального ремонту без ПДВ. Таким чином, розмір права вимоги, яке перейшло до позивача за спірним страховим випадком, та підлягає до задоволення становить 36 473,40 грн. Отже, суд дійшов висновку, що заявлені ПАТ «Страхова компанія «АРКС» вимоги підлягають частковому задоволенню. Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги Регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає його в цій частині незаконним та необґрунтованим, прийнятим внаслідок неповного встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи, недоведеністю обставин та з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції прийняв рішення щодо Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», яка не є юридичною особою, тобто не наділена цивільною правоздатністю та дієздатністю, а тому не може бути відповідачем у справі. На думку скаржника суд неправомірно визнав вину ОСОБА_2 за відсутності в матеріалах справи доказів його юридичного обов`язку забезпечити в належному експлуатаційному стані а/д Н-17, залізничний переїзд, на яких згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 320107 від 07.02.2019 відбулася ДТП. Скаржник стверджує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази пошкодження автомобіля саме внаслідок наїзду у вибоїну на залізничному переїзді, чи на автомобільній дорозі, та факту перебування їх у власності (віданні) відповідача. Вказує, що позивачем не доведено елементів складу правопорушення за наявності яких настає відповідальність за шкоду, а саме неправомірність дій відповідача, безпосередній причинний зв`язок між діями та шкодою, вину відповідача. Також судом першої інстанції залишено поза увагою аргументи відповідача, що в матеріалах справи відсутній акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, який повинен бути долучений при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, суд не звернув уваги на те, що схема місця ДТП, не містить посилання на протокол про адміністративне правопорушення та не надав правової оцінки обставинам виплати позивачем страхового відшкодування ОСОБА_3 за наявності підстав для відмови у здійсненні такої виплати. Просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2020 року у справі № 914/2479/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» також подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2020 року у справі № 914/2479/19, в якій не погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині часткового задоволення позовних вимог, а саме, що сума страхового відшкодування повинна бути зменшена і обчислюватися з вирахуванням ПДВ. Стверджує, що у випадку проведення ремонту пошкодженого автомобіля особою, яка зареєстрована як платник ПДВ, сума страхового відшкодування має бути виплачена з урахуванням ПДВ, а у випадку виконання таких робіт особою, яка не зареєстрована як платник ПДВ без урахування ПДВ. Вказує, що страхове відшкодування виплачено особі, яка здійснювала ремонт транспортного засобу на підставі виставленого рахунку ТзОВ «Україна-ЛВ-ТУР», який є платником ПДВ, а не безпосередньо на рахунок потерпілої особи ( ОСОБА_3 ), у зв`язку з цим відсутні підстави для зменшення суми страхового відшкодування на суму ПДВ. Просить частково скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Позивач не надав суду письмового відзиву на подану відповідачем апеляційну скаргу. Відповідач також не надав письмового відзиву на апеляційну скаргу позивача. Апеляційне провадження у справі Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі №914/2479/19 за апеляційною скаргою Регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду Львівської області від 07 вересня 2020 року; позивачу надано строк (15 днів з дня вручення ухвали) на подання суду відзиву на апеляційну скаргу та витребувано з Господарського суду Львівської області матеріали справи. Поряд з тим, ухвалою суду від 02 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі №914/2479/19 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС на рішення Господарського суду Львівської області від 07 вересня 2020 року; відповідачу надано строк (15 днів з дня вручення ухвали) на подання суду відзиву на апеляційну скаргу. На підставі ухвали від 08.12.2020 року апеляційні скарги: Регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця та Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС на рішення Господарського суду Львівської області від 07 вересня 2020 року у справі № 914/2479/19 прийнято до спільного розгляду та призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України. За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Обставини справи Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № 1005463029 від 20.06.2019 року позивачем у справі (ідентифікаційний код 20474912) було здійснено заміну найменування з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (т. 1, а.с. 81-86). 28.02.2018 року між ПрАТ «СК «АХА Страхування» (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №31574а8зга. Предметом даного договору є майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать Закону, пов`язані з володінням, користування і розпорядженням наземним транспортним засобом Mersedes-Benz E200, д/п НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП (т. 1, а.с. 13-28). 27.09.2018 року сталася дорожньо - транспортна пригода, за участю транспортного засобу Mersedes-Benz E200, д/п НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , внаслідок чого пошкоджено дві шини з водійської сторони автомобіля. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №320107 від 07.02.2019 року, ОСОБА_2 працюючи майстром ВП «К.Бузька дистанційна колія» 04.02.2019 року, о 19 год. 28 хв., на а/д Н-17 Львів- Радехів, на залізничному переїзді від МО-0-2 км. було допущено недоліки залізнодорожнього переїзду, вибоїна з порушенням правил норм ДСТУ, що призвело до пошкодження ТЗ Mersedes-Benz E200, д/п НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 33). В наявній в матеріалах справи схемі місця ДТП від 04.02.2019р. зазначено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу - автомобіля Mersedes-Benz E200, д/п НОМЕР_1 : розрізане переднє та ліве колесо з лівого боку, деформовано диски з лівої сторони. В акті огляду транспортного засобу від 07.02.2019 р. зазначено наступний характер пошкоджень: титановий диск передній лівий - заміна (зазначено і у схемі місця ДТП); титановий диск задній лівий - заміна (зазначено і у схемі місця ДТП); автошина передня ліва - заміна (зазначено і у схемі місця ДТП); автошина задня ліва - заміна (зазначено і у схемі місця ДТП); бампер передній покрасити (це пошкодження знаходиться у причинно- наслідковому зв`язку із потраплянням застрахованого об`єкту у яму, підтверджується фотододатками пошкодження лакофарбового покриття з лівого боку та знаходиться недалеко від дисків); накладка порогу ліва - покрасити (це пошкодження знаходиться у причинно- наслідковому зв`язку із потраплянням застрахованого об`єкту у яму, підтверджується фотододатками пошкодження лакофарбового покриття з лівого боку та знаходиться недалеко від дисків); бампер задній - покрасити (це пошкодження знаходиться у причинно- наслідковому зв`язку із потраплянням застрахованого об`єкту у яму, підтверджується фотододатками пошкодження лакофарбового покриття з лівого боку та знаходиться недалеко від дисків); захист днища (лівий) - заміна (дане пошкодження не є видимим, тому не було вказане у схемі місця ДТП, пошкодження знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із потраплянням застрахованого об`єкту у яму) (т. 1, а.с. 58). Крім того, у протоколі огляду транспортного засобу № 96/19 від 20.02.2019р., експертом вказано, що можливі приховані дефекти передньої та задньої підвіски, які будуть виявлені в процесі ремонту на СТО (т. 1, а.с. 43-44). Постановою Радехівського районного суду Львівської області №451/236/19 від 19.03.2019 року, ОСОБА_2 , визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 грн. (т. 1, а.с. 36-37). Відповідно до рахунку №80 від 13.02.2019 ТзОВ «Україна ЛВ-ТУР» вартість відновлюваного ремонту Mersedes-Benz E200, д/п НОМЕР_1 склала 49 774,08 грн. у тому числі 8 295,68 грн. ПДВ (т. 1, а.с. 59). За страховим випадком (ДТП) позивачем складено страховий акт по договору страхування №АХА2446108 від 13.02.2019 року, яким визнано суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 44 769,08 грн. Виплата підтверджується платіжним дорученням №536 366 від 14.02.2019 року (т. 1, а.с. 66, 67). 10.06.2019 року ПрАТ «СК «АХА Страхування» було надіслано претензію вих.№ЕЛ_8390 АТ «Українська залізниця», в якій АХА Страхування просило компенсувати в порядку регресу витрати у розмірі 44 769,08 грн. (т. 1, а.с. 68-70) В свою чергу 23.07.2019 року Регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» надала відповідь на претензію №ПЮ-182, в якій зокрема, зазначила, що Залізниця відмовляє у задоволенні претензії (т. 1, а.с. 71-73). АТ «СК «АРКС» 03.10.2019 року надіслало заперечення щодо відповіді на претензію, у відповідь на який Залізниця надіслала лист від 05.11.2019 №ПЮ-242 про те, що вимоги про сплату коштів є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у відповіді №ПЮ 182 від 23.07.2019 (т. 1, а.с. 74-78, 79). Наведені обставини слугували підставою звернення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до суду із позовом про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку суброгації у розмірі 44 769,08 грн. Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування) (ст. 980 ЦК України). У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик це - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок це - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»). Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Аналогічна норма закріплена й у п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування». Статтею 990 Цивільного кодексу України унормовано, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком. Аналогічна норма закріплена й у п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування». Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяні збитки. Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до ст. 6 вищевказаного Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій 27.09.2018 року відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого позивачем транспортного засобу марки Mersedes-Benz E200, д/п НОМЕР_1 . Майнова шкода завдана Страхувальникові позивача, була відшкодована позивачем відповідно до умов договору страхування. При цьому постановою Радехівського районного суду Львівської області від 19.032019 року у справі №451/236/19, винним у скоєному правопорушенні, передбаченому ч. 4 с. 140 КУпАП, визнано громадянина ОСОБА_2 , у зв`язку з чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст. 1166 ЦК України). Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини. Вина ОСОБА_2 , працюючого майстром ВП «К. Бузька дистанційна колія» визнана ним особисто та встановлена у судовому порядку. Доказів оскарження цього факту до матеріалів справи не долучено. У відповідності до ч. 36.6. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування. За приписами статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. В силу статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Відповідно до п. 29.1 Договору добровільного страхування наземного транспорту №31574а8зга від 28.02.2018, страхове відшкодування виплачується Страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви Страхувальника (його правонаступника, Вигодонабувача) на виплату страхового відшкодування і страхового акта, який складається Страховиком. При пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ ( Кошторису) збитків, в який включається вартість запасних частіш, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається Страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків СТО (згідно з у мовами договору п. 29.13). В окремих випадках розмір збитків може визначатися на підставі автотоварознавчої експертизи або безпосередньо Страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) (п. 29.12 договору). Розділом 15 договору передбачено умови виплати страхового відшкодування. «На базі неавторизованого СТО за вибором Страховика». Саме тому у повідомленні про настання події не вказано реквізити СТО, яке здійснювало ремонт пошкодженого ТЗ, оскільки Страховик самостійно обирав СТО, а не Страхувальник згідно умов договору, у заяві на виплату страхового відшкодування так і було вказано, що отримувач страхового відшкодування - згідно умов договору. Пунктом 29.13.1 договору передбачено, що при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключного виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі неавторизованої СТО за вибором Страховика. З наведеного вбачається, що умовами укладеного договору передбачена можливість визначення розмір збитків на підставі рахунку СТО. Як зазначалось вище, відповідно до рахунку №80 від 13.02.2019 ТзОВ «Україна-ЛВ-ТУР», вартість відновлювального ремонту застрахованого об`єкту склала 49 774,08 грн. з ПДВ. Пунктом 10.2 договору встановлена безумовна франшиза у розмірі 0,50% від страхової суми, встановленої на відповідний період дії договору. Відповідно до п. 11 договору страхова сума складає 1 001 000,00 грн. Отже, 0,50 % від 1 001 000,00 грн. складає 5 005,00 грн., що є безумною франшизою при завданні збитків внаслідок ДТП. Як вбачається із поданого позивачем розрахунку страхового відшкодування, 49 774,08 грн. в тому числі ПДВ (вартість відновлювального ремонту застрахованого об`єкта на підставі рахунку №80 ТзОВ «Україна-ЛВ-ТУР» від 13.01.2019) 5 005,00 грн. (безумовна франшиза згідно п. 10.2 договору ) = 44 769,08 грн. (розмір страхового відшкодування) (т. 1, а.с. 65). Згідно наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення №536 366 від 14.07.2019р. страхове відшкодування у розмірі 44769,08 грн (без ПДВ) було сплачено на ТзОВ «Компанія «Україна-ЛВ-Тур». Отже, наявність рахунку на оплату № 80 від 13.02.2019 року ТзОВ «Компанія Україна ЛВ- Тур», та платіжного доручення № 356 366 від 14.02.2019 є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП. Водночас, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника ПАТ «Страхова компанія «АРКС», що у випадку проведення ремонту пошкодженого автомобіля особою, яка зареєстрована як платник ПДВ, сума страхового відшкодування має бути виплачена з урахуванням ПДВ, враховуючи наступне. Згідно з п.196.1.3 ст.196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виходячи з системного аналізу змісту вищенаведених норм законодавства всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов`язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ, в зв`язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п.36.4 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях. Таким чином, у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах. Зазначені зобов`язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. Таким чином у випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу, або проведення його особою, яка не є платником ПДВ, податкові зобов`язання не виникають. Водночас, у разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ. Відтак, в силу приписів ч.2 ст.14 ЦК України страховик не може бути примушений до виплати ПДВ у складі суми страхового відшкодування за винятком випадку, коли сума ПДВ нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), в свою чергу, має бути платником ПДВ. Наведене також вбачається з приписів ч.2 ст.1192 ЦК України, у відповідності до якої, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно рахунку на оплату №80 від 13.02.2019 вартість відновлювального ремонту Mersedes-Benz E200, д/п НОМЕР_1 склала 49 774,08 грн. у тому числі 8 295,68 грн. ПДВ. За страховим випадком (ДТП) позивачем було визнано суму страхового відшкодування в розмірі 44 769,08 грн. ( 49774,08 грн. в т.ч. ПДВ вартість відновлювального ремонту 5005,00 грн. франшиза = 44769,08 грн. ) виплата, якого підтверджується платіжним дорученням №536 366 від 14.02.2019 року за рахунком №80 від 13.02.2019 у сумі 44 769,08 грн. без ПДВ. Таким чином, при визначенні і сплаті суми страхового відшкодування позивачем не відмінусовано розмір ПДВ , що складає 8 295,68 грн., хоча в призначенні платежу (№536 366 від 14.02.2019 року ) зазначено, що виплачувана сума страхового відшкодування без ПДВ. Згідно проведеного судом розрахунку розміру страхового відшкодування без ПДВ, яке підлягало сплаті позивачем, встановлено наступне: згідно платіжного доручення №536 366 від 14.02.2019 страхове відшкодування було сплачено на ТОВ «Компанія «Україна-ЛВ-Тур» у розмірі 44 769,08 грн. без ПДВ, тоді як ПДВ згідно рахунку на оплату №80 від 13.02.2019 становить 8 295,68 грн., а франшиза згідно із даними договору страхування становить 5 005,00 грн. Отже, розмір страхового відшкодування без ПДВ, який повинен бути виплачений ТзОВ «Компанія «Україна-ЛВ-Тур» повинен розраховуватися із суми вартості відновлювального ремонту без ПДВ, а саме: 49 774,08 грн. вартість відновлювального ремонту з ПДВ 8 295,68 грн. ПДВ 5 005,00 грн. франшиза = 36 473,40 грн. Також суд апеляційної інстанції відхиляє твердження скаржника Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» щодо неможливості встановити, які саме пошкодження ТЗ були завдані внаслідок ДТП від 04.02.2019 та про те, що знищення шин, ковпаків коліс та дисків та інших складових колеса у разі відсутності інших пошкоджень не є страховим випадком та відшкодуванню не підлягає. Колегія суддів зазначає, наступне, в схемі місця ДТП від 04.02.2019 зазначено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу - автомобіля Mersedes-Benz E200, д/п НОМЕР_1 : розрізане переднє та ліве колесо з лівого боку, деформовано диски з лівої сторони. Крім того, як зазначалось вище, в акті огляду транспортного засобу від 07.02.2019 зазначено наступний характер пошкоджень: титановий диск передній лівий - заміна (зазначено і у схемі місця ДТП); титановий диск задній лівий - заміна (зазначено і у схемі місця ДТП); автошина передня ліва - заміна (зазначено і у схемі місця ДТП); автошина задня ліва - заміна (зазначено і у схемі місця ДТП); бампер передній покрасити (це пошкодження знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із потраплянням застрахованого об`єкту у яму, підтверджується фотододатками пошкодження лакофарбового покриття з лівого боку та знаходиться недалеко від дисків); накладка порогу ліва - покрасити (це пошкодження знаходиться у причинно- наслідковому зв`язку із потраплянням застрахованого об`єкту у яму, підтверджується фотододатками пошкодження лакофарбового покриття з лівого боку та знаходиться недалеко від дисків); бампер задній - покрасити (це пошкодження знаходиться у причинно- наслідковому зв`язку із потраплянням застрахованого об`єкту у яму, підтверджується фотододатками пошкодження лакофарбового покриття з лівого боку та знаходиться недалеко від дисків); захист днища (лівий) - заміна (дане пошкодження не є видимим, тому не було вказане у схемі місця ДТП, пошкодження знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із потраплянням застрахованого об`єкту у яму). Також у протоколі огляду експерта від 20.02.2019р. експертом вказано, що можливі скриті дефекти передньої та задньої підвіски, які будуть виявлені в процесі ремонту на СТО. Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не були порушені умови договору при виплаті страхового відшкодування. Водночас, суд апеляційної інстанції критично відноситься до тверджень скаржника Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відсутність трудових відносин між винною фізичною особою та Залізницею, адже як в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 320107 від 07.02.2019 року (який не оскаржувався), так і в постанові Радехівського районного суду Львівської області №451/236/19 ( при постановленні якої ОСОБА_2 був присутній і визнав свою вину), дана постанова набрала законної сили, зазначено, що ОСОБА_2 , працюючи майстром ВП «К.Бузька дистанційна колія» 04.02.2019 року, о 19 год 28 хв., на а/д Н-17 Львів- Радехів, на залізничному переїзді від МО-0-2 км було допущено недоліки залізнодорожнього переїзду, вибоїна з порушенням правил норм ДСТУ, що призвело до пошкодження ТЗ Mersedes-Benz E200, д/п НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 . Із декларації НАЗК ОСОБА_2 за 2016-2019 роки, яка є у відкритому доступі, вбачається, що він працює на посаді шляхового майстра, місце праці Львівська область, ВП Кам`янка Бузька дистанція колії Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця». Крім того, не знайшло свого підтвердження твердження скаржника Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» про порушення п. 5.2. Методики, а саме: не повідомлення ОСОБА_2 про проведення огляду ТЗ, адже відповідно до п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів у разі потреби можливий виклик заінтересованих осіб для технічного огляду пошкодженого транспортного засобу. Тобто, Методика не передбачає обов`язку виклику заінтересованих осіб для технічного огляду пошкодженого транспортного засобу. Виклик заінтересованих осіб згідно п.5.2 Методики є правом, а не обов`язком експерта, оскільки передбачає такий виклик «у разі потреби». Договором страхування № 31574а8зга не визначено обов`язку для позивача повідомляти про дату, місце та час проведення огляду другого учасника ДТП чи іншої особи, винної у скоєнні збитків. В п. 26.3.3 договору страхування вказано, що Страховик має право за необхідності повідомляти таких осіб про дату, місце і час проведення огляду, але не обов`язок. Таким чином доводи скаржника - Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» про те, що він чи ОСОБА_2 не були повідомлені про дату, місце та час проведення огляду КТЗ не спростовує правильність проведення такого огляду, оскільки вимога про виклик заінтересованої особи не е імперативною і виклик таких осіб здійснюється лише у разі потреби. Факт ідентифікації всіх пошкоджень, які зафіксовані у акті огляду від 07.02.2019р. підтверджується фотододатками та знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із пошкодженнями, які були зазначені у схемі місця ДТП від 04.02.2019. Враховуючи вищеописані норми права та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що розмір права вимоги, яке перейшло до позивача за спірним страховим випадком, та підлягає до задоволення становить 36 473,40 грн. про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 07.09.2020 року у справі № 914/2479/19. За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2020 року у справі №914/1713/20 необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Судові витрати З огляду на те, що суд залишає апеляційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржників відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 2, 8, 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційні скарги Регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, вих.№НЮ-5100 від 09 жовтня 2020 року та Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС, б/н від 15 жовтня 2020 року залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2020 у справі №914/2479/19 без змін. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників. Справу повернути в господарський суд Львівської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України. Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г. Суддя Бойко С.М. Суддя Матущак О.І.