Постанова 4819 № 954/1000/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 954/1000/20 Головуючий у 1-й інстанції Гончаренко О.В. Номер провадження: 22-ц/819/443/21 Доповідач Полікарпова О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Полікарпової О.М. суддів: Воронцової Л.П. Ігнатенко П.Я. Секретар Литвиненко В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області у складі судді Гончаренка О.В. від 08 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа Нововоронцовська районна державна адміністрація про визнання поновленим договору оренди землі, ВСТАНОВИВ У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позову посилався на те, що 14.07.2006 року він уклав договір оренди земельної ділянки, площею 25 га, кадастровий номер 6524182800:03:029:0017 на території Любимівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області строком на 5 років, до 14.07.2011 року. Додатковою угодою до договору від 20.02.2012 року були внесені зміни щодо строку дії договору та поновлено термін його дії на 7 років. Оскільки зміни до договору зареєстровані 09.12.2015 року, то строк його дії, на його думку, закінчується 09.12.2022 року. У червні 2019 року та жовтні 2020 року він звертався до відповідача із заявами про продовження строку оренди вказаної земельної ділянки, останній раз надав примірник додаткової угоди про поновлення на новий строк договору оренди землі, проте відповідач повідомив, що строк дії вказаного договору оренди закінчився 14.07.2018 року. Вважає дії відповідача незаконними та просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди вказаної земельної ділянки на тих самих умовах. Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2020 року у задоволені позовних вимог відмовлено. На зазначене судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вважає, що суд першої інстанції виніс оскаржуване рішення всупереч діючим нормам матеріального права, оскільки ними передбачено можливість визнання судом укладеною додаткову угоду між орендарем та орендодавцем із викладенням її змісту, навіть за відсутності погоджених умов додаткової угоди. Апеляційну скаргу також обґрунтовує тим, що відповідно до витягу від 24.07.2019 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку реєстрація речового права на спірну земельну ділянку відбулася 09.12.2015 року. Таким чином термін дії речового права (оренди) закінчується 09.12.2022 року. Вважає, що поза увагою суду залишилась та обставина, що після закінчення строку дії договору відповідачем не вживалось жодних дій щодо повернення від нього земельної ділянки та заборони користування землею, яка була предметом договірних правовідносин. Зазначену поведінку він розцінив як мовчазну згоду та продовжував у 2019-2020 році користуватись спірною земельною ділянкою, сплачував орендну плату відповідно до виставлених фіскальними органами платіжних документів, що свідчить про пролонгацію договору. У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області її доводи не визнає, вважає, що строк дії договору оренди землі, укладеного 14.07.2006 року на п`ять років та продовженого додатковою угодою від 20.02.2012 року на сім років, закінчився 14.07.2018 року. Позивач не дотримався встановленого законом порядку поновлення договору, не повідомив орендодавця до закінчення строку договору про свій намір на його продовження, не надіслав своєчасно проект додаткової угоди. Окремою підставою для відмови з боку орендодавця у поновленні договору оренди землі є та обставина, що позивач не погодився на умову про збільшення орендної плати, яка була викладена йому у листі від 02.02.2016 року за №99-2116-99.3-86/2-16. Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає про таке. Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України). За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 14.07.2006 року між Любиміською сільською радою Нововоронцовського району Херсонської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 25 га, кадастровий номер 6524182800:03:029:0017, розташованої на території Любимівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області, терміном на 5 років. Договір зареєстровано у Нововоронцовському реєстраційному окрузі, запис № 4АА001952/040672600003. 20.02.2012 року додатковою угодою до договору, укладеною між Нововоронцовською райдержадміністрацією та ОСОБА_1 , строк дії договору вказаної земельної ділянки продовжено ще на 7 років. Додаткова угода була зареєстрована у Відділі Держкомзему у Нововоронцовському районі 20.02.2012 року, запис № 652410004000869. Отже строк дії договору оренди земельної ділянки (додаткова угода), укладеного 20.02.2012 між Нововоронцовською райдержадміністрацією та ОСОБА_1 , розпочався з моменту його державної реєстрації, тобто з 20.02.2012 року, та є чинним протягом 7 років з дня його державної реєстрації, тобто до 20.02.2019 року, що було погоджено сторонами під час укладення цього договору. Пунктом 8 договору оренди земельної ділянки від 14.07.2006 року та додатковою угодою від 20.02.2012 року передбачено, що після закінчення строку договору орендар, за інших рівних умов, має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. 09.09.2019 року ГУ Держгеокадастру у Херсонській області повідомило ОСОБА_1 про припинення договору оренду землі, укладеного 14.07.2006 року. Тільки 16.10.2020 року ОСОБА_1 направив на адресу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області лист-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки № 4АА001952-040672600003 від 14.07.2006 року шляхом підписання додаткової угоди, до якого долучив її проект. Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ним не дотримано порядок поновлення договору оренди земельної ділянки. Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України). Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» (далі Закон № 161-XIV). Статтею 13 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Отже, договір оренди землі є договором, за яким у сторін виникають обов`язки щодо його виконання: в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом. У відповідності до положень ст.33 Закону «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору, то необхідно у випадку поновлення договору оренди землі в обов`язковому порядку укласти протягом місяця додаткову угоду із уповноваженим керівником органу виконавчої влади без прийняття органом виконавчої влади рішення про поновлення договору оренди землі щодо земель державної власності. Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Тобто, за будь-яких обставин, в обов`язковому порядку продовження чи поновлення договору оренди землі відбувається за укладення сторонами додаткової угоди. З матеріалів справи вбачається і сторони не заперечують, що до закінчення строку дії договору оренди землі, а саме до 20.02.2019 року ОСОБА_1 не повідомляв орендодавця про свій намір на поновлення дії договору. За таких обставин висновок суду першої інстанції про недотримання позивачем вимог законодавства при вирішенні питання про поновлення договору оренди є таким, що ґрунтується на законі. З доводами апелянта про те, що суд, при визначенні строку дії договору оренди землі від 14.07.2006 року неправильно застосував норми матеріального права колегія суддів не погоджується, з таких мотивів. Відповідно до частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки. Відповідно до частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, орендар набуває речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права. Як на підставу продовження чинності додаткової угоди від 20.02.2012 року до договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 6524182800:03:029:0017 до 09.12.2022 року позивач посилається на дату державної реєстрації додаткової угоди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.12.2015 року. Проте суд першої інстанції виходив з того, що відповідний реєстр почав діяти у 2013 році і до цього часу державна реєстрації договорів оренди земельних ділянок, у тому числі і вказаної додаткової угоди від 20.02.2012 року до договору оренди, здійснювалося відділами Держкомзему. Такий висновок суду першої інстанції є правильним, оскільки на момент укладення договору оренди землі між ОСОБА_1 та Любиміською сільською радою Нововоронцовського району Херсонської області (14 липня 2006 року) був чинним Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою КМ України від 25 грудня 1998 року № 2073. На момент укладення додаткової угоди від 20 лютого 2012 року був чинним Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року № 174, за яким така реєстрація здійснювалася структурними підрозділами центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, яким і була проведена державна реєстрація додаткової угоди 20 лютого 2012 року. Продовження користування з боку позивача зазначеною вище земельною ділянкою, на думку колегії суддів, не може свідчити про продовження договірних відносин між сторонами у справі, оскільки листом головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 09.09.2019 року № 516/0-391/6-19 позивача повідомлено про припинення дії Договору з 14.07.2018 року. Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, у тому контексті, який, на думку заявника свідчить про порушення його переважного права на продовження договору оренди землі та наявність підстав для визнання договору укладеним на умовах запропонованої ним додаткової угоди. Тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про задоволення позовних вимог, немає. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 02 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий О.М. Полікарпова Судді: Л.П. Воронцова П.Я. Ігнатенко Повний текст постанови складений 13 квітня 2021 року.