Постанова Рівненський апеляційний суд № 563/376/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 грудня 2022 року м. Рівне Справа № 563/376/22 Провадження № 22-ц/4815/1276/22 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді : Гордійчук С. О., суддів: Боймиструка С.В., Майданіка В.В. секретар судового засідання: Ковальчук Л.В. учасники справи: позивач : ОСОБА_1 відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Селянське Агро" розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянське Агро" адвоката Демчишена А.В. на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 17 серпня 2022 року, ухваленого в складі судді Загородько Н.А., дата складання повного тексту рішення не вказана, у справі № 563/376/22 в с т а н о в и в : У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянське Агро" про витребування майна з чужого незаконного володіння. Позов мотивований тим, що він є власником земельної ділянки площею 2,28 га з кадастровим номером 5623080400:04:001:0086, яка знаходяться на території с.Бриків Рівненського району Рівненської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 05.05.2015 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди вказаної земельної частки (паю) з Товариством з обмеженою відповідальністю „Селянське агро" зі строком дії - 7 років з моменту державної реєстрації права оренди та сплатою орендної плати у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік у грошовій формі та з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У тому ж році було укладено і додаткову угоду до даного договору оренди землі, відповідно до якої вони дійшли згоди про те, що орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки в рік в грошовій формі або в цільовій формі - 10 центнерів зерна. Всі інші положення Договору оренди залишаються без змін (п.3 додаткової угоди). З інформації з Державного реєстру речових прав від 15.03.2019 року позивачці стало відомо, що існують додаткова угода до договору оренди земельної ділянки б/н від 01.12.2017 року, відповідно до яких строк дії договорів оренди земельних ділянок 17 років. Однак, додаткових угод, де був би передбачений строк дії договорів оренди землі 17 років позивач з ТзОВ "Селянське Агро" не укладав. Однак, вказаної додаткової угоди позивач не укладав. Наміру на продовження строку дії договору оренди землі від 05.05.2015 року не мав, а тому просив суд витребувати у відповідача на його користь земельну ділянку з кадастровим номером 5623080400:04:001:0086, оскільки відповідач не бажає добровільно повернути земельну ділянку. Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 17 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Селянське Агро" про витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволено. Витребувано земельну ділянку площею 2,28 га з кадастровим номером 5623080400:04:001:0086 з чужого незаконного володіння ТзОВ "Селянське Агро", скасувавши державну реєстрацію права оренди в реєстрі речових прав. Стягнуто з ТзОВ "Селянське Агро" на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 992 (дев"ятсот дев"яносто дві) грн. 40 коп. В апеляційній скарзі відповідач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно дійшов висновку про закінчення договору оренди від 05.05.2015 року, оскільки із врахуванням п.29 Договору строк дії закінчується не раніше завершення збору оредарем врожаю, який було засіяно під час дії договору. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає. Встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,28 га з кадастровим номером 5623080400:04:001:0086, яка знаходяться на території с.Бриків Рівненського району Рівненської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 05.05.2015 року між сторонами було укладено договір оренди вказаної земельної частки (паю) з Товариством з обмеженою відповідальністю „Селянське агро" зі строком дії - 7 років з моменту державної реєстрації права оренди та сплатою орендної плати у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік у грошовій формі та з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У тому ж році було укладено і додаткову угоду до даного договору оренди землі, відповідно до якої вони дійшли згоди про те, що орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки в рік в грошовій формі або в цільовій формі - 10 центнерів зерна. Всі інші положення Договору оренди залишаються без змін (п.3 додаткової угоди). Відповідно до додаткової угоди б/н від 01.12.2017 року ОСОБА_1 уклав договір оренди земельної ділянки площею 2,28 га кадастровий номер 5623080400:04:001:0068 з ТзОВ "Селянське агро" строком на 17 років. Вказані правочини зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідач в судовому засіданні визнав, що додаткова угода б/н від 01.12.2017 року є неукладеною, оскільки орендодавець її не підписував. Строк дії договору оренди землі від 05.05.2015 року становить з 13.06.2015 до 13.06.2022 року . Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі». За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (стаття 792 ЦК України). Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»). Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»). Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (частина перша статті 31 Закону України «Про оренду землі»). У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки (стаття 34 Закону України «Про оренду землі»). Крім того, за змістом частини другої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Убачається, що сторонами у пункті У пункті 34-35 договору передбачено порядок зміни його умов та припинення його дії. Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового її відчуження; ліквідації юридичної особи-орендаря. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. (п.20 договору) Установивши що Строк дії договору оренди землі від 05.05.2015 року закінчився 13.06.2022 року і відповідач після закінчення строку дії договору оренди землі не виконав свого обов`язку з повернення земельної ділянки та не скористався своїм правом на поновлення оренди, відповідно до чинного законодавства, суд дійшов правильного висновку, що спірна земельна ділянка підлягає поверненню власнику. Доводи апеляційної скарги проте, що на спірній земельній ділянці після 13.06.2022 року засіяні сільськогосподарські культури, а відтак відповідно до п.29 Договору строк дії договору завершується не раніше завершення збору врожаю не заслуговують на увагу, оскільки будь-які докази того що на земельній ділянці ОСОБА_1 знаходяться сільськогосподарські культури, які засіяні під час дії договору відсутні. Аргумент апелянта про те, що суд першої інстанції проігнорував вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 року №2145-ІХ, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне. Відповідно до п.1 розділу І зазначеного закону, Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27) доповнити пунктами 27 і 28 такого змісту: "27. Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування; б) приватної власності;" Згідно із пп.10 п.27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, книга реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану ведеться районною військовою адміністрацією у паперовій та електронній формах. У Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану здійснюється державна реєстрація , зокрема, договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування; договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду постійними користувачами, емфітевзису, договорів про передачу права землекористування; договорів про внесення змін до зазначених у цьому підпункті договорів, договорів про розірвання зазначених договорів. Отже, чинним законодавством України передбачається в умовах воєнного стану ведення Книги реєстрації землеволодінь і землекористувачів, здійснення державної реєстрації договорів про розірвання договорів оренди земельних ділянок. Системне телеологічне тлумачення зазначених приписів дозволяє зробити висновок про те, що законодавець під час дії воєнного стану дозволив вважати поновленими на один рік без волевиявлення сторін договори оренди земельних ділянок саме для спрощення оформлення відповідних змін для тих сторін, які бажають продовжити дані правовідносини. Однак, заборона припиняти такі правовідносини із наведених апелянтом правових норм не вбачається. Таким чином, посилання апелянта на те, що позивач обрав неефективний спосіб захисту своїх прав, є неприйнятним. Тож, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України, як підстави для скасування рішеня. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент і це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» і «Трофимчук проти України»). Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянське Агро" адвоката Демчишена А.В. залишити без задоволення. Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 17 серпня 2022 року без зміни. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 01 грудня 2022 року. Головуючий : Гордійчук С.О. Судді : Боймиструк С.В. Майданік В.В.