Ухвала КАС ВС № 160/12899/19

УХВАЛА 14 квітня 2021 року Київ справа №160/12899/19 адміністративне провадження №К/9901/32972/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Бевзенка В.М., Кравчука В.М., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні технологічні мережі» про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 160/12899/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні технологічні мережі» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Верховний Суд ухвалою від 13.01.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі № 160/12899/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні технологічні мережі» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні технологічні мережі» надіслало до Верховного Суду клопотання про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 13.01.2021 про відмову у відкритті касаційного провадження. На обґрунтування вказаного клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні технологічні мережі» зазначило, що в описовій частині ухвали суду від 13.01.2021 помилково вказано, що підставою для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судових рішень, які визначено частинною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на те, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, а саме від 04.09.2020 у справі № 160/8039/18, оскільки в отриманій ним копії касаційної скарги скаржником було зазначено, що судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, а саме: від 04.09.2020 у справі № 160/8039/19. Вирішуючи питання про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 13.01.2021, суд керується таким. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Водночас під час перевірки матеріалів касаційної скарги на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд касаційної інстанції перевіряє зазначені підстави для відкриття касаційного провадження. Так, у касаційній скарзі скаржник посилався на постанову Верховного Суду від 04.09.2020 у справі № 160/8039/19, однак за вказаним номером справи постанова Верховного Суду від 04.09.2020 була відсутня. Водночас зі змісту касаційної скарги було з`ясовано що скаржник посилається на постанову прийняту у справі № 160/8039/18 та помилково зазначив справу № 160/8039/19. Питання відповідності позиції суду апеляційної інстанції вищезазначеним висновкам, яке необхідне для формування єдиної правозастосовчої практики, потребує ретельної перевірки. Суд також враховує висновки ЄСПЛ, згідно з яких право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04.12.1995). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998). Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Верховний Суд наголошує, що ключовим питанням стала відповідність оскаржуваних рішень саме висновкам Верховного Суду, на які посилався та які у касаційній скарзі цитував скаржник, а не формальне посилання на відповідний номер справи. Таким чином, проаналізувавши підстави на яких було подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вирішила здійснити касаційний перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 у цій справі. Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, що постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Отже, положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Під опискою необхідно розуміти помилку, яка порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що має вплив на зміст судового рішення та його виконання. Зі змісту доводів клопотання про виправлення описки вбачається, що клопотання фактично спрямована не на виправлення помилки в ухвалі, а на зміну його суті, що не відповідає змісту та меті статті 253 КАС України. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні технологічні мережі» про виправлення описки. Керуючись статтями 248, 253 КАС, Суд

УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні технологічні мережі» про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 160/12899/19. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя - доповідач: С. М. Чиркін Судді: В.М. Бевзенко В.М. Кравчук