Постанова 4856 № 120/6859/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/6859/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук А.В. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 14 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької обласної державної адміністрації на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вінницької обласної державної адміністрації (Вінницька ОДА) в якому просив: -визнати дії посадової особи Вінницької ОДА заступника голови Здітовецького С.Г. по розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність посадової особи Вінницької ОДА начальника управління - Мизюка В.І. протиправними, а права ОСОБА_1 на участь в розгляді звернення (скарги) порушеними; - зобов`язати повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного службовця, яка полягала у невиконанні покладених обов`язків в частині забезпечення прав на доступ до публічної інформації від 26.06.2020 із запрошенням скаржника на розгляд скарги. 23 грудня 2020 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено те, що у червні 2020 позивачем подано до Вінницької ОДА скаргу на дії державного службовця, в якій він просив: 1) Відібрати пояснення в ОСОБА_2 на предмет причин ненадання відповіді на запит на публічну інформацію ОСОБА_1 стосовно надання копії протоколу Ліквідаційної комісії Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації щодо розгляду "Вимоги кредитора" щодо виплати компенсації моральної шкоди в сумі 250 000, 00 грн. 2) Призначити дисциплінарне провадження. 3) За результатами здійснення дисциплінарного провадження накласти дисциплінарне стягнення на ОСОБА_2 . 4) Запросити заявника на розгляд скарги, заздалегідь повідомивши про дату, час та місце розгляду, при цьому забезпечуючи можливість: - особисто викладати аргументи особі, що буде перевіряти скаргу; - брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; - подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті. 5) Про результати скарги повідомити письмово в порядку та в строки визначені законодавством. Листом від 30.07.2020 №27-К-6529-8 відповідач повідомив позивача про розгляд його скарги від 22.06.2020 за №27-К-6529-8 та вказав, що у ОДА відсутні підстави для притягнення голови ліквідаційної комісії Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфрастуктури Вінницької ОДА ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності. Одночасно повідомили, що оскільки ОСОБА_4 на даний час не є головою комісії, здійснити дисциплінарне провадження стосовно нього обласна державна адміністрація немає можливості. Вважаючи, що рішення Вінницькою ОДА прийнято не на підставі та не у спосіб визначений Конституцією та законами України, а процедура прийняття рішення супроводжувалась порушенням прав позивача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не в межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, преамбулою до Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Згідно із ст. 1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Статтями 4, 5 цього ж Закону передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Згідно зі ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. У випадку, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Відповідно до статті 14 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Згідно із ст. 18 вказаного Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень. Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: -об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; - у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; - на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; - скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; - забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; - письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; - вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; - у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; - не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; - особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач у скарзі від 22.06.2020 року просив, серед іншого: запросити заявника на розгляд скарги, заздалегідь повідомивши про дату, час та місце розгляду, при цьому забезпечуючи можливість: -особисто викладати аргументи особі, що буде перевіряти скаргу; - брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; - подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті. Таким чином, відповідач зобов`язаний був запросити позивача для розгляду його скарги, оскільки, в іншому випадку, унеможливлюється практична реалізація права заявника особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви та бути присутнім при розгляді заяви чи скарги. Так, в матеріалах справи міститься лист від 16.07.2020 №27-К-6529-8, в якому відповідач повідомив ОСОБА_1 про продовження розгляду його звернення від 22.06.2020 до 30.07.2020. Водночас, посилаючись на правила пропускного режиму до приміщень Вінницької облдержадміністрації та Вінницької обласної ради, затверджених 01.07.2020 за №01.01-18/811, повідомили про обмеження доступу до адміністративного будинку адміністрації, крім її працівників. У зв`язку з наведеним вказали, що запросити заявника на розгляд звернення немає можливості, однак запропонували скористатись правом бути присутнім на розгляді звернення за допомогою додатку "Zoom" в режимі відеоконференції. Про час та дату проведення відеоконференції просили повідомити за тел. (0432) 65-17-52. Проте, в матеріалах справи відсутні докази у підтвердження направлення листа від 16.07.2020 №27-К-6529-8 ОСОБА_1 . Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не виконано вимоги ст. 18, 19 Закону України "Про звернення громадян" щодо запрошення скаржника ОСОБА_1 на розгляд його скарги від 22.06.2020. Крім того, ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність бездіяльності відповідача щодо неналежного виконання вимог Закону України «Про звернення громадян», а саме об`єктивно і вчасно не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 22.06.2020 року. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Вінницької обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.