Постанова 4856 № 120/6047/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/6047/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс М.Б. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 30 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (ГУ ПФУ в Вінницькій області) про визнання протиправними дії відповідача щодо застосування до позивача обмеження максимального розміру пенсії 10-ма прожитковими мінімумами для працездатних осіб та зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок його пенсії без обмеження максимального її розміру. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 10.08.2002 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. Так, 16.03.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Вінницькій області із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугу років у зв`язку із визнанням Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. До заяви додано довідку прокуратури Вінницької області №18/57 від 10.03.2020 розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії за відповідною (прирівняною) посадою керівника місцевої прокуратури. Проте, рішенням від 18.03.2020 ГУ ПФУ в Вінницькій області відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на відсутність порядку перерахунку пенсії. Не погоджуючись із такими діями відповідача позивач оскаржив їх в судовому порядку. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2020 по справі №120/1668/20-а задоволено його позов до Головного управління Пенсійного фонду України щодо перерахунку розміру пенсії. Визнано протиправним рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №905060139979 від 18.03.2020 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII. Зобов`язано ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити з 01.01.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, у розмірі 90 % розміру грошового забезпечення, на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 10.03.2020 №18/57, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На виконання вказаного рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії 10-ма прожитковими мінімумами для непрацездатних громадян. Не погоджуючись із діями відповідача щодо застосування обмеження максимального розміру його пенсії 10-ма прожитковими мінімумами для непрацездатних громадян, позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст. 252 КАС України. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.10.2020 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. При цьому, позивачу роз`яснено, що він не позбавлений права звернутися до суду з позовною заявою за захистом своїх прав, якщо вважає, що його права на пенсійне забезпечення порушені. За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент проведення перерахунку пенсії позивачу, нормами законодавства встановлено обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Так, на час призначення позивачу пенсії пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначалося статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.09.1991 №1789-XII (Закон №1789-XII). Згідно ч. 12 ст. 50-1 Закону №1789-XII (в редакції Закону від 12.07.2001 №2663-III чинної на момент призначення позивачу пенсії) передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 17 ст. 50-1 Закону від 05.11.91 №1789-XII (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-III чинної на момент призначення позивачу пенсії)). Відповідно до ч. 14 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказане обмеження виплати пенсії максимальним її розміром встановлено Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому, згідно п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (до 01 жовтня 2011 року). Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, частину п`ятнадцяту статті 50-1 Закону №1789-XII замінено чотирма частинами такого змісту, зокрема: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У зв`язку з цим частини шістнадцяту - двадцяту вважати відповідно частинами дев`ятнадцятою - двадцять третьою». Крім того, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року. Таким чином, ч. 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та регулювала питання виплати пенсій без обмежень, на час проведення перерахунку пенсії позивачу втратила чинність з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, а тому до спірних правовідносин не застосовується. При цьому, відповідно до абзацу 6 ч. 15 ст. 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень (абзац 6 ч. 15 ст. 86 Закону №1697-VII доповнено реченням щодо тимчасового обмеження максимального розміру пенсії у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2016 року). Дію вказаної норм продовжено до 31 грудня 2017 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII. При цьому, положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Таким чином, на момент проведення перерахунку пенсії позивачу, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі №686/2428/16-а. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) оскільки положення цієї статті втратили чинність, у зв`язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.