LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4813497/383/19

від 12.04.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Болградського районного суду Одеської області від 02 березня 2020 року залишити без змін.

Номер провадження: 22-ц/813/1477/21 Номер справи місцевого суду: 497/383/19 Головуючий у першій інстанції Раца В. А. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.04.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І., за участю секретаря Сіваченко Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 02 березня 2020 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання недійсними положень кредитного договору, ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог та вимог зустрічного позову. 13 березня 2019 року представник позивача звернувся до суду з цим позовом та просить постановити судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №8181108445 від 08 квітня 2016 року в розмірі 89 121,44 грн. та понесені судові витрати, мотивуючи тим, що 08.04.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень" був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти. 30 липня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги № 20180730, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками. Згідно п.1.2. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заміняє ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» за цими Кредитними Договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами. Відповідно до Реєстру Боржників - Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги № 20180730 від 30 липня 2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача в розмірі 96 121,44 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 37 996,66 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 5930,41 грн., заборгованості за платою за управління кредитом в розмірі 36 204,36 грн., заборгованості за пенею в розмірі 15 990,01 грн. Згідно п.6.2.3. Договору відступлення права вимоги, Права Вимоги переходять до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги. Додаткового оформлення відступлення Права Вимоги, у цих випадках не вимагається. Згідно п.3.1. Договору відступлення права вимоги, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» гарантує, що йому належить Право Вимоги за Портфелем Заборгованості до Боржників, зазначених у Реєстрі Боржників. На виконання п.6.6. Договору відступлення права вимоги, згідно вимог ст.ст. 512-514,516 Цивільного кодексу України, на адресу Відповідача зазначену в Кредитному договорі, простою кореспонденцією через відділення УКРПОШТИ від імені ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» надіслано повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором. Банк зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі. У порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, а саме лише частково повернув наданий йому Кредит у встановлені договором строки, погасивши у 2019 році лише 7000 грн. У зв`язку з частковим погашенням заборгованості станом на 25.02.2019 року (внесення останнього платежу) ОСОБА_1 має заборгованість - в розмірі 89 121,44 грн., а тому саме цю суму просить стягнути з відповідача та витрати по сплаті судового збору, що і стало підставою для звернення до суду. 17 вересня 2019 року по справі було ухвалено заочне рішення, яке ухвалою від 25.11.2019 року було скасовано та призначено справу розглядати в загальному позовному провадженні. 09 грудня 2019 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності (а.с.121) звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в який просить суд застосувати спеціальний строк позовної давності щодо пені; визнати недійсними положення Договору щодо відсотків ставки з підстав як порушення приписів ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо включення несправедливих умов, так і з підстав недотримання письмової форми договору; в частині стягнення нарахованих на підставі договору сум відсотків (плата за управління кредитом) в розмірі 36 204,36 грн. та в розмірі 5 930,41 грн. відмовити, а також зазначає по ОСОБА_1 згодний сплатити тільки 30 996,66 грн. тіла кредиту та судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 640,33 грн. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовує тим, що вважає ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» є належним відповідачем за зустрічною позовною заявою, хоча сторонами вчиненого 05.07.2016 року правочину є ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , але так як боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором на момент його виконання. Представник ОСОБА_1 не погодився з наданим розрахунком заборгованості, а саме просить застосувати щодо нарахування пені позовну давність в один рік. Також зазначає, що позивачем за первісним позовом не надано належних доказів того, що заява позичальника про приєднання до Умов отримання кредитів та інших послуг містить домовленість сторін щодо збільшення строку позовної давності, а умови отримання кредитів та інших послуг якими установлено позовну давність тривалістю в 10 років не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки вони не містять підпису позичальника. Він ще зазначає, що оскільки, наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містить підпису позичальника, у анкеті-заяві відсутня домовленість сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту. Наданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором не є належним та допустимим доказом наявності цивільно-правових відносин між сторонами у справі, оскільки по суті є калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір своїх вимог. Щодо суми відсотків (плата за управління кредитом) в розмірі 36 204,36 грн. та відсотків в розмірі 5 930,41 грн. за наявності підстав наведених вище, тобто недотримання письмової форми кредитного договору та непідписання позичальником Умов надання банківських послуг, які встановлюють істотні умови для даного виду договорів та містять інформацію щодо сукупної вартості кредиту, відсутні підстави і для нарахування та стягнення зазначених складових. Окрім цього вважає що до договору включено несправедливі умови (а.с.115-120). Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 02 березня 2020 року позов ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №8181108445 від 08.04.2016р. в розмірі 74,181 гривню 43 копійки, та судові витрати в розмірі 1 598,97 гривень, а всього 75 780 гривень 40 копійки. В решті позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відсотків, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги за зустрічною позовною заявою задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що матеріали справи не містять підписаних позичальником Умов, що в такому випадку, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у Постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, не породжує для сторін правових наслідків. Сповіщення сторін. У судове засідання, призначене на 31 березня 2021 року, сторони у справі не з`явились, були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлено 12 квітня 2021 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення відсотків та щодо зустрічного позову. Судом першої інстанції вірно встановлено, що 08 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень" з заявою №8181108445 на отримання кредиту в сумі 42 200 грн., який складається з 35 000,00 грн. основний кредит, 6 300,00 оплата страхового платежу за договором страхування та 200 грн. оплата за пакет послуг «Охоронець КредитМаркет 12», строком на 36 місяців, зі сплатою початкового проценту 2,00 (700,00 грн.), щомісячних процентів 3,69 (згідно з графіком платежів), річних процентів 14,99 (згідно з графіком платежів), щоденної пені 0,3 % (від загальної суми прострочення), ця заява власноруч підписана ОСОБА_1 , що не оскаржується сторонами (а.с.5). Позивачем за первісним позовом не надано суду доказів того, що ОСОБА_1 ознайомлений з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» та засвідчує своє волевиявлення на приєднання до зазначених умов. Відповідач був ознайомлений під підпис з графіком платежів, відповідно до якого загальний щомісячний платіж становить 3 015,62 грн., починаючи з 08.04.2016 року та останній платіж необхідно сплатити 29.03.2019 року, всього загальна сума сплати за кредитом становить 108 561,90 грн. (а.с.6), тобто при укладені договору ОСОБА_1 було відомо про сплату процентів за користування кредитом. Відповідно до частин першої, другої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України). Згідно із частиною першою ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Як вбачається з платіжного доручення №179491763 від 08 квітня 2016 року, ТОВ «ФК «ЦФР» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 суму кредиту 35 000,00 грн., тому умови договору були виконанні кредитодавцем. Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 був ознайомлений з сумою процентної ставки, яку необхідно сплачувати щомісячно за користування кредитом, погодився з цією сумою, що склала 3 015,62 грн. щомісячно, про що проставив свій підпис на графіку платежів (а.с.6), тобто запропоновані умови надання кредиту його цілком влаштували та, проставивши підпис на усіх наданих їй бланках, підтвердив своє волевиявлення та згоду на отримання кредиту на умовах запропонованих фінансовою установою. Тому посилання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 , про те, що відповідач не підписував «Умови, Правила і Тарифи» та не було дотримано письмову форму кредитного договору, а також те, що нарахування плати за управління кредитом (яка фактично є відсотками за користування кредитними коштами, як було встановлено судом) є несправедливими умовами в договорі не знайшли свого підтвердження, так як в заяві на отримання кредиту та в графіку платежів з якими ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис чітко зазначені вище перелічені умови. Щодо стягнення за договором відступлення: 30 липня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги № 20180730, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками. Згідно п.1.2. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заміняє ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» за цими Кредитними Договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами. Відповідно до Реєстру Боржників - Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги № 20180730 від 30 липня 2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача в розмірі 96 121,44 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 37 996,66 грн., заборгованості за річними відсотками в розмірі 5 930,41 грн., заборгованості за щомісячними відсотками (платою за управління кредитом) в розмірі 36 204,36 грн., заборгованості за пенею в розмірі 15 990,01 грн., яка була зменшена судом до 1 050,00 грн. Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Тому, у зв`язку з порушенням майнових прав позивача за первісним позовом внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту, заборгованості по відсоткам та пені з відповідача є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню, а саме 37 996,66 грн. + 5 930,41 грн. + 36 204,36 грн. + 1 050,00 грн. = 81 181,43 грн. 7 000 грн. (сплачених позивачем) = 74,181,43 грн. Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд першої інстанції вірно вважав за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача за первісним позовом понесені останнім судові витрати, а саме з врахування задоволених вимог 74 181,43 х 1 921,00 : 89 121,44 грн. = 1 598,97 грн. Щодо належного відповідача за зустрічним позовом. Сторонами укладеного 08.04.2016 року кредитного договору є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 . Згідно п.6.2.3 Договору відступлення права вимоги Права вимоги переходять до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» умов, що визначені цим пунктом, є необхідністю та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги. Додатково оформлення відступлення Права вимоги, у цих випадках не вимагається. Згідно п.3.1 Договору відступлення права вимоги, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» гарантує, що йому належить Право Вимоги за Портфелем Заборгованості до Боржників, зазначених у реєстрі Боржників. На виконання п.6.6 Договору відступлення права вимоги, згідно вимог ст.ст.512-514, 516 ЦК України, на адресу Відповідача зазначену в Кредитному договорі, простою кореспонденцією через відділення Укрпошти від імені ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» надіслано повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто права та обов`язки первісного кредитора припиняються. Відповідно до ст. 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про зміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимог нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором, на момент його виконання. Позивачем за первісним позовом не було надано доказів повідомлення боржника ОСОБА_1 про заміну кредитора. Отже, за умови припинення прав та обов`язків первісного та набуття прав та обов`язків на підставі договору відступлення права вимоги новим кредитором, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - є належним відповідачем за зустрічною позовною заявою. Так як судом першої інстанції було вірно встановлено, що умови договору щодо відсоткової ставки цілком задовольнили обидві сторони при укладанні договору, позивачу ОСОБА_1 було відомо про процентну ставку за користування кредитними коштами та він особисто, своїм підписом, засвідчив свою згоду на сплату саме такої процентної станки, суд першої інстанції вірно вважав зустрічну позовну заяву необґрунтованою та не підлягаючої задоволенню. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав. Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає, що посилання представника скаржника на правову позицію Великої Палади Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згадані в постанові Умови видаються іншим банком і є складовою кредитного договору у тих правідносинах. Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Болградського районного суду Одеської області від 02 березня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 12 квітня 2021 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: М.М. Драгомерецький А.І. Дришлюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»