Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/13745/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/13745/20 Головуючий у 1-й інст. Зіневич І. В. Категорія ч.1 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП Доповідач Зав`язун С. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2021 року Житомирський апеляційний суд в складі: головуючого судді Зав`язуна С.М., за участю: секретаря Білоус Т.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 02 лютого 2020 року, ВСТАНОВИВ : зазначеною постановою об`єднано в одне провадження справи №295/13745/20, №295/13746/20 та №295/13762/20 відносно ОСОБА_1 за ст.ст.124, 122-4, 130 ч.1 КУпАП, присвоєно справі №295/13745/20, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно постанови суду, ОСОБА_1 06.11.2020 о 16 годині 30 хвилин в м.Житомирі на перехресті вул. Покровська та проспекту Незалежності, керував транспортним засобом «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Керуючи вказаним автомобілем біля будинку №95 по вул.Покровській, виїхав на зустрічну смугу руху для розвороту. При здійсненні розвороту, не надав перевагу в русі зустрічному транспортному засобу «ЗАЗ-Daewoo» д.н.з. НОМЕР_2 та здійснив з ним зіткнення, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Після чого, будучи учасником ДТП, місце ДТП залишив. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, як незаконну, та прийняти нову, якою закрити провадження по даній справі за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень. При цьому, зазначає, що він не був присутнім під час розгляду адміністративних протоколів та винесення вищевказаної постанови суду першої інстанції в судовому засіданні і його права відповідно до ст.55 Конституції України та ст.ст.268, 277-2 КУпАП при розгляді справи судом першої інстанції були повністю порушені, що в свою чергу, позбавило його права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката та інших прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Крім того, суд першої інстанції грубо порушив його права передбачені ст.268 КУпАП та проігнорував його заяву про відкладення розгляду даної справи 02.02.2021 у зв`язку з перебуванням на лікуванні в медичному закладі. Зазначає, що 06.11.2020 він автомобілем особисто не керував, він йому не належить на праві власності і ніякого відношення до вказаних адміністративних правопорушень не має. Вважає, що об`єднання адміністративних справ було здійснено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, оскільки судом не винесено відповідну ухвалу або постанову про об`єднання вищевказаних адміністративних справ в одне провадження та не було здійснено виклик особи, яка притягується до відповідальності за наслідками об`єднання справ до винесення постанови суду від 02.02.2021. Наголошує, що в оскаржуваній постанові суду ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині не вказано, яке адміністративне стягнення призначається судом окремо за ст.124 КУпАП, ст.122-4 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП та відсутнє в резолютивній частині Постанови посилання на ч.2 ст.36 КУпАП відносно остаточного накладення стягнення за більш серйозне правопорушення. Також, судом в даному випадку без розмежування адміністративних стягнень за кожне правопорушення не враховано, що адміністративне стягнення за ст.122-4 КУпАП є більш серйозне ніж адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП, як передбачено ст.24 КУпАП, оскільки адміністративне стягнення у виді громадських робіт або адміністративний арешт є більш серйозне адміністративне стягнення, а ніж накладення штрафу з позбавлення прав керування транспортним засобом на один рік. Вважає, що суду першої інстанції необхідно було призначати адміністративне стягнення відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП в межах санкції ст.122-4 КУпАП, як встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Крім того, звертає увагу, що суд повинен був стягнути судовий збір в розмірі 454 грн., а не в розмірі 420,40 грн. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку своєї апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суд першої інстанції допустив порушення вимог ст.268 КУпАП з огляду на наступне. Розгляд справи в суді першої інстанції відбувся за відсутності учасника процесу особи, щодо якої складено адміністративні протоколи ОСОБА_1 , що на думку суду апеляційної інстанції, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя. Суд першої інстанції, розглянувши справу у відсутності ОСОБА_1 , в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначив, що 29.01.2021 від останнього надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою з довідкою про перебування з 28.01.2021 на лікуванні в медичному закладі КП «Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського». (а.с.55-57) При цьому, суд першої інстанції, прийшов до висновку, що зазначене клопотання ОСОБА_1 не містить даних про те, що за станом здоров`я останній не може пересуватися та бути присутнім в залі судового засідання. В той же час, апеляційний суд вважає, що перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, що підтверджено відповідною довідкою цього закладу, безумовно перешкоджало останньому прийняти особисту участь у розгляді справи, є поважною причиною його неявки в судове засідання, а зазначені висновки суду першої інстанції за результатами розгляду клопотання останнього від 29.01.2021 про відкладення судового розгляду справи (а.с.55-56), є необґрунтованими та безпідставними. Викладені обставини свідчать про те, що всупереч вимог ст.268 КУпАП, справу розглянуто без ОСОБА_1 , що є істотним порушенням його процесуальних прав, які забезпечують особі можливість здійснити свій захист, та є безумовною підставою для скасування постанови суду, з постановленням судом апеляційної інстанції нового рішення. За результатами судового розгляду справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 06.11.2020 о 16 годині 30 хвилин в м.Житомирі на перехресті вул. Покровська та проспекту Незалежності, керував транспортним засобом «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Керуючи вказаним автомобілем біля будинку №95 по вул.Покровській, виїхав на зустрічну смугу руху для розвороту. При здійсненні розвороту, всупереч п.10.4 ПДР не надав перевагу в русі зустрічному транспортному засобу «ЗАЗ-Daewoo» д.н.з. НОМЕР_2 та здійснив з ним зіткнення, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП. Після чого, будучи учасником ДТП, допустив порушення п.2.10.а - місце ДТП залишив, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.122-4 КУпАП. В порушення вимог п.2.5 ПДР від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КУпАП. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Пункт 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858 (за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Як вважає апеляційний суд, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №№530613 (а.с.1) за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, розділам II, X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділам І, II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При складенні цього протоколу ОСОБА_1 відповідно роз`яснені його права і обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, за відсутності з боку останнього будь-яких заперечень чи заяв з цього приводу. Висвітлено в цьому протоколі й факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку ним огляду на стан алкогольного сп`яніння як за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», так і в найближчому медичному закладі, який підтверджено підписами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Згідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.2, 3), останні були присутні під час складання цього протоколу, і при них ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що ними засвідчено їх підписами в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №530613 від 06.11.2020 (а.с.1). Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції (а.с. 5), який в цілому є відповідним п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапиису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 №1026, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків (а.с.5). Аналізуючи зазначені пояснення свідків та відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, суд апеляційної інстанції вважає, що вони об`єктивно узгоджуються з іншими доказами у справі, підтверджують обставини встановлені в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому є належними та допустимими доказами в справі. Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП також підтверджено відповідними протоколами серії ДПР18 №530563 та № 530614 від 06.11.2020 (а.с.8, 15), які складені з дотриманням вимог ст.256 КУпАП. Як вбачається із схеми ДТП від 06.11.2020 до протоколу огляду місця ДТП (а.с.10), яка була підписана одним із учасників ДТП - ОСОБА_4 (інший водій зник з місця пригоди), пригода сталася на вул.Покровська,95 в м.Житомирі. При огляді місця пригоди зафіксовано розташування транспортного засобу «ЗАЗ-Daewoo» д.н.з. НОМЕР_2 щодо елементів проїзної частини після ДТП, місце зіткнення, механічні пошкодження, які отримав автомобіль: подряпане скло переднього правого ПЗС, деформована кришка капота, зламане кріплення переднього бамперу, тріщина переднього бамперу та пошкоджене ЛФП, деформація правого переднього крила. У відповідності до письмових пояснень ОСОБА_4 (а.с.9), вона рухалася по вул. Покровська у крайні правій полосі в напрямку проспекту Незалежності. Попереду зі смуги зустрічного руху різко виїхав автомобіль та здійснив зіткнення. Після чого водій вийшов з автомобіля, став кричати, що вона не права, можуть розійтись, якщо вона заплатить йому гроші, при цьому погрожував та бив бампер автомобіля. Потім сів в автомобіль і поїхав. На переконання апеляційного суду зіткнення автомобілів сталося саме внаслідок грубого порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , котрий проігнорував вимог п.10.4 ПДР України при здійсненні розвороту, не надав перевагу в русі зустрічному транспортному засобу «ЗАЗ-Daewoo» д.н.з. НОМЕР_2 та здійснив з ним зіткнення, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Дії водія ОСОБА_1 знаходяться в причинному зв`язку із суспільно-небезпечними наслідками, що настали. У відповідності до п.2.10а ПДР України, в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Як вбачається з протоколу серії ДПР18 №530514 від 06.11.2020 (а.с.15), 06.11.2020 о 16 год. 30 хвил. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 біля будинку №95 по вул.Покровській, будучи учасником ДТП, залишив місце ДТП, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП. Як вважає апеляційний суд, вище наведені докази є належними, допустимими та достовірними, тому факти винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 КУпАП, є доведеними. Одночасно, апеляційний суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо), суду апеляційної інстанції останнім не надано. Крім того, з урахуванням вищезазначеного, підстави вважати, що ОСОБА_1 06.11.2020 о 16 год. 30 хвил. ОСОБА_1 не керував транспортним засобом «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 , про що останній зазначив в суді апеляційної інстанції, відсутні. Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі, і доводами ОСОБА_1 , який в суді апеляційної інстанції категорично заперечив свою вину у вчиненні зазначених правопорушень, за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення. Такі пояснення викликають розумні сумніви, є недостовірними, є такими, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності. Апеляційний суд погоджується з апеляційними доводами ОСОБА_1 про недотримання в оскарженій постанові судом першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення положень ст.36 КУпАП. Разом з цим, у відповідності до п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Згідно до норм ч.2 ст.38 КУпАП (в редакції від 19.09.2019), якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п`ятій цієї статті. Таким чином, з врахуванням положень ст.ст.8, 23 КУпАП, оскільки постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а на час прийняття апеляційним судом нової постанови минули строки, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП (в редакції від 19.09.2019), провадження по справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП підлягає закриттю. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Богунського районного суду м.Житомира від 02 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, - скасувати. Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП. Провадження в справі закрити, на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП (в редакції від 19.09.2019). Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду С.М. Зав`язун