Ухвала КАС ВС № 340/1441/19

УХВАЛА 12 квітня 2021 року м. Київ справа № 340/1441/19 адміністративне провадження № К/9901/10836/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О., суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 340/1441/19 за позовом Державного підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, установив: Державне підприємство "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002921304 від 02 листопада 2018 року в частині податкового зобов`язання в розмірі 158 546,94 грн та штрафних санкцій в розмірі 717 950,09 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002941304 від 02 листопада 2018 року в частині податкового зобов`язання в розмірі 1 656,19 грн. та штрафних санкцій в розмірі 44 585,22 грн. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року адміністративний позов Державного підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0002941304 від 02 листопада 2018 року, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, яким Філії «Кіровоградський райавтодор» Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 821 628,36 грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 717 950, 09 грн та нараховано пеню в сумі 304 224,17 грн, у частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 717 950,09 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0002941304 від 02 листопада 2018 року, яким Філії «Кіровоградський райавтодор» Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у сумі 35 065,71 грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 44 585,22 грн та нараховано пеню у сумі 17 300,24 грн, у частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 44 585,22 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції скасувано в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено та в цій частині прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення №0002941304 від 02 листопада 2018 року в частині податкового зобов`язання в розмірі 158 546.94 грн. та визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення №0002941304 від 02 листопада 2018 року в частині нарахованого податкового зобов`язання в розмірі 1 656.19 грн. В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року в адміністративній справі № 340/1441/19 залишено без змін. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини. Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС України та пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, їх розгляд здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження. На час звернення позивача з адміністративним позовом у 2019 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2029 року становив 1921,00 грн Спір у цій справі виник щодо правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 02 листопада 2018 року №0002921304 та №0002941304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на загальну суму 922 738, 44 грн. Загальна сума не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час звернення до суду з позовом. Тобто, предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. На підставі наведеного, оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності, а тому, розглядаючи цю справу в порядку спрощеного позовного провадження, судом не було порушено норм процесуального права. Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95). На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, - ухвалив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 340/1441/19 за позовом Державного підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Головуючий О.О. Шишов Судді І.В. Дашутін М.М. Яковенко