Постанова 4854 № 946/5440/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 квітня 2021 р. Категорія 113070100м.ОдесаСправа № 946/5440/20 Головуючий в 1 інстанції: Бальжик О.І. час і місце ухвалення: не зазначено, м. Ізмаїл, Одеська область П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Семенюка Г.В. суддів: Федусика А.Г. , Шляхтицького О.І. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до старшого лейтенанта поліції батальйону № 2 роти № 1 відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Продана В.В. про скасування постанови серії ЕАМ №3014855 від 21.08.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі, мотивуючи його тим, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України. Крім того, вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки відсутнє посилання на технічний засіб, яким здійснено відеозапис, а тому вказаний поліцейським відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2020 року позов задоволено. Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3014855 від 21.08.2020 року, винесену старшим лейтенантом поліції батальйону №2 роти №1 відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Проданом Василем Васильовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, скасовано. Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 , - закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що факт вчинення позивачем правопорушення підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом, де вбачається, що під час руху на транспортному засобі позивач правою рукою керує автомобілем, а лівою рукою користується засобом зв`язку. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що 21.08.2020 року старшим лейтенантом поліції батальйону № 2 роти № 1 відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Проданом В.В. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень. Як вбачається з вказаної постанови, 21.08.2020 року о 20 год. 12 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Ford Transit» реєстраційний номер НОМЕР_1 на проспекті Суворова, 36, користувався засобом мобільного зв`язку, тримаючи його в руці, не використовуючи прилад вільні руки, чим порушив п.2.9 «д» ПДР (а.с.12). Не погоджуючись із вищевказаною постановою, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з відеозапису з відео реєстратору неможливо встановити обставини події та користування позивачем засобом мобільного зв`язку, та відеозапис з нагрудної камери не містить інформації щодо предмету доказування. П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне: Згідно ч. 2 стаття 122 КУпАП - користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповідно до статті 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до статті 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище,ім`я та по батькові,посада посадової особи),який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу,стосовно якої розглядається справа(прізвище,ім`я та по батькові(за наявності),дата народження,місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених підчас розгляду справи; зазначення нормативного акта,що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів,крім даних,визначених частиною другою цієї статті,повинна містити відомості про: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. В статті 41 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.2003 року за № 3353-ХІІ зазначено - Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 року за №

46. Пункт 1.3. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пункт 1.9. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.9 - водієві забороняється: д) під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання). На підтвердження факту користування засобом мобільного зв`язку відповідачем надано відеозапис з нагрудної камери та відеозапис з камери відео реєстратора (а.с.46). Переглянувши відеозапис з камери відео реєстратора, судом першої інстанції встановлено, що автомобіль марки «Ford Transit» реєстраційний номер НОМЕР_1 був зупинений працівниками поліції; факт користування позивачем засобом мобільного зв`язку не відображений. Згідно відеозапису з нагрудної камери, позивачу запропоновано отримати копію постанови про адміністративне правопорушення, на що останній відмовився. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться у нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні. Приймаючи до уваги, що оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис правопорушення, зважаючи на те, що з відеозапису з відео реєстратору неможливо встановити обставини події та користування позивачем засобом мобільного зв`язку, суд у відповідності до ст.74 КАС України приходить висновку про те, що він не є допустимим доказом по справі. Також, відеозапис з нагрудної камери не містить інформації щодо предмету доказування, а тому у відповідності до ст.73 КАС України не є належним доказом користування позивачем засобом мобільного зв`язку. Будь-яких інших доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, відповідачем не надано. Оскаржувана постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, а тому, на думку суду, не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення. Доводи апелянта про те, що безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу (постанови) про адміністративне правопорушення, є специфічним видом доказу у справі про адміністративні правопорушення, на думку суду, на увагу не заслуговують, оскільки воно не зафіксовано у встановленому законом порядку. Даний висновок співпадає з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17. Також, безпідставними є доводи апелянта про те, що відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис підлягають зазначенню у постанові про адміністративне правопорушення лише у випадку фіксації правопорушення здійсненої у автоматичному режимі, оскільки частиною третьою статті 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Вимоги ж до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені частиною четвертою вказаної статті. Даний висновок співпадає з позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17 (К/9901/1403/17), 24.01.2019 року у справі № 428/2769/17 (К/9901/1667/17) та 19.02.2020 року у справі № 524/1284/17 (К/9901/15713/18). Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, - залишити без задоволення. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2020 року по справі № 946/5440/20, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. суддя-доповідач Семенюк Г.В. судді Федусик А.Г. Шляхтицький О.І.