Постанова 4854 № 946/755/26

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 946/755/26 Перша інстанція: суддя Адамов А.С., повний текст судового рішення складено 02.04.2026, м. Ізмаїл П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., при секретарі Марченко І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 квітня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону відділу організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Кравченка Артема Миколайовича, Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2026 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону відділу організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Кравченка Артема Миколайовича, Департаменту патрульної поліції (далі відповідач, ДПП) в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №6569846 від 26.01.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП України; - провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він керував транспортним засобом «KIA», модель RIO 1.4, легковий седан-В, що не пройшов обов`язковий технічний контроль. Позивач не погоджується з винесеною постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, так як постанова прийнята з грубим порушенням норм діючого законодавства України, без належних на те правових підстав, адже транспортний засіб, яким керував позивач, використовується ним як працівником для службових цілей, а саме, для переміщення позивача, а не для перевезення пасажирів чи вантажів з метою отримання прибутку, що виключає обов`язковість проведення технічного контролю транспортного засобу. Працівник поліції не встановив обставини справи та безпідставно притягнув позивача до відповідальності, адже ним не зафіксовано присутність пасажирів або вантажу в транспортному засобі, що могло би свідчити про використання автомобіля для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, що свідчить про відсутність правових підстав для віднесення вказаного вище транспортного засобу до категорії автомобілів, які підлягають обов`язковому технічному огляду. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.04.2026 року позовні вимоги задоволено повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного. З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 26.01.2026 року інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону відділу організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшим сержантом поліції Кравченко Артемом Миколайовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6569846, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 26.01.2026 року о 15:49:39 м. Ізмаїл, вул. Запорозьких Козаків, 49, водій - ОСОБА_1 керував транспортним засобом KІА RІО, номерний знак НОМЕР_1 , що не пройшов обов`язковий технічних контроль, чим порушив пп.«б» п.31.3 ПДР України, адміністративна відповідальність за що передбачена ч.3 ст.123 КУпАП. Як вбачається зі свідоцтва № НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу марки KІА, модель RІО 1.4, легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, дата реєстрації 04.05.2012 року, вказаний транспортний засіб належить «МЕГА ЛАЙФСАЙЕНСІЗ ПТІ ЛІМІТЕД» Представництво (далі - Представництво). Відповідно до довіреності від 02.01.2026 року, видана Представництвом «МЕГА ЛАЙФСАЙЕНСІЗ ПТІ ЛІМІТЕД», позивача уповноважили користуватися та експлуатувати належний Представництву транспортний засіб, управляти (керувати) транспортним засобом, в тому числі транспортувати вказаний транспортний засіб, також визначати на власний розсуд місце стоянки чи зберігання вказаного транспортного засобу, представляти інтереси Представництва перед правоохоронними органами, на станціях, підприємствах технічного обслуговування та ремонту, а також перед всіма фізичними та юридичними особами усіх форм власності з питань користування та управління вказаним транспортним засобом, підтримання його технічного стану та проходження технічного огляду; представляти інтереси Представництва перед уповноваженими установами, органами, організаціями з правом отримання, забирання належного Представництву транспортного засобу, зі штрафного майданчика, чи іншого місця стоянки чи зберігання транспортного засобу; подавати, отримувати необхідні документи, а також користуватись іншими правами та вчиняти всі необхідні дії, що виникають в процесі виконання цієї довіреності, з правом посвідчення копії цієї довіреності. Наказом Представництва «МЕГА ЛАЙФСАЙЕНСІЗ ПТІ ЛІМІТЕД» №0301/А від 03.01.2024 року «Про закріплення транспортного засобу», відповідний транспортний засіб, був закріплений за позивачем як службовий автомобіль. Згідно з умовами вказаного Договору про повну матеріальну відповідальність від 03.01.2024 року, позивач взяв на себе повну матеріальну відповідальність за збереження довіреного йому транспортного засобу. Відповідно до Акту приймання-передачі матеріальних цінностей №0301 від 03.01.2024 року, Представництво «МЕГА ЛАЙФСАЙЕНСІЗ ПТІ ЛІМІТЕД» передало, а позивач, прийняв транспортний засіб марки KIA, модель RIO 1.4, легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виключно для службових поїздок, не пов`язаних з перевезенням пасажирів або вантажу з комерційною метою. За інформацією за кодом юридичної особи в ЄДРПОУ Представництво «МЕГА ЛАЙФСАЙЕНСІЗ ПТІ ЛІМІТЕД» основним видом діяльності є: 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що транспортний засіб марки «KIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , експлуатувався позивачем для перевезення вантажів чи пасажирів під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку або під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306. Згідно з п.1.3 та п.1.9 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Положеннями п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху передбачених частинами 1, 2, 3, 4, 6 і 8 статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 (далі - Інструкція). Відповідно до п.4 розділ І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Згідно ч.2 та ч.4 ст.258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Згідно пп.«б» п.31.3 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Частиною 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт. Автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб). Автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев`ять з місцем водія включно. Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення. Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. Згідно зі ст.33 Закону України «Про дорожній рух» технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством. Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України «Про автомобільний транспорт» при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо). Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов`язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України". Відповідно до п.1 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 року №137 (далі - Порядок №137), вказаний Порядок визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. З огляду на зазначене слідує, що обов`язковому технічному контролю підлягають, зокрема, легкові автомобілі, що використовуються саме для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, однією з визначальних обставин є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів чи вантажів - з метою отримання прибутку. Згідно з пп.15 п.2 Порядку №137 транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку. Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами визначено Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року №176 (далі Правила №176). Відповідно до п.7 Правил №176 дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються: 1) транспортними засобами спеціального призначення; 2) транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації; 3) службовими легковими автомобілями; 4) транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку. Як вже було зазначено вище, відповідно до довіреності від 02.01.2026 року, позивача уповноважили користуватися та експлуатувати належний Представництву транспортний засіб, управляти (керувати) транспортним засобом, в тому числі транспортувати вказаний транспортний засіб, також визначати на власний розсуд місце стоянки чи зберігання вказаного транспортного засобу, представляти інтереси Представництва перед правоохоронними органами, на станціях, підприємствах технічного обслуговування та ремонту, а також перед всіма фізичними та юридичними особами усіх форм власності з питань користування та управління вказаним транспортним засобом, підтримання його технічного стану та проходження технічного огляду; представляти інтереси Представництва перед уповноваженими установами, органами, організаціями з правом отримання, забирання належного Представництву транспортного засобу, зі штрафного майданчика, чи іншого місця стоянки чи зберігання транспортного засобу; подавати, отримувати необхідні документи, а також користуватись іншими правами та вчиняти всі необхідні дії, що виникають в процесі виконання цієї довіреності, з правом посвідчення копії цієї довіреності. Наказом Представництва від 03.01.2024 року «Про закріплення транспортного засобу», відповідний транспортний засіб, був закріплений за позивачем як службовий автомобіль. Відповідно до Акту приймання-передачі матеріальних цінностей №0301 від 3.01.2024 року, Представництво передало, а позивач, прийняв транспортний засіб марки «KIA», модель RIO 1.4, легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виключно для службових поїздок, не пов`язаних з перевезенням пасажирів або вантажу з комерційною метою, що узгоджується вимогам пп.3 п.7 Правил №176. При цьому, факт перевезення позивачем пасажирів та вантажів та й з метою отримання прибутку не доведений відповідачем. Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що транспортний засіб марки «KIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , експлуатувався позивачем для перевезення вантажів чи пасажирів під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку або під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку. Жодні докази, які б свідчили про таке відповідачем до суду не надані, а отже доводи позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, які підтверджуються матеріалами справи. У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «КІА» номерний знак НОМЕР_3 , даний транспортний засіб належить юридичній особі ТОВ «МЕГА ЛАЙФСАЙЕНСІЗ ПТІ ЛІМІТЕД». Згідно даних з Єдиного державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «МЕГА ЛАЙФСАЙЕНСІЗ ПТІ ЛІМІТЕД» є (коди КВЕД ДК): 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний); 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.74 Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах. ТОВ «МЕГА ЛАЙФСАЙЕНСІЗ ПТІ ЛІМІТЕД» є власником транспортного засобу «KIA», номерний знак НОМЕР_1 , та його використовує. Таким чином ТОВ «МЕГА ЛАЙФСАЙЕНСІЗ ПТІ ЛІМІТЕД» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі фармацевтичними товарами (основний), роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, роздрібної торгівлі медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах. А відтак, відповідач вважає, що транспортний засіб «КІА», номерний знак НОМЕР_1 , використовується її співробітниками з метою отримання прибутку, тобто, вищезазначений транспортний засіб підлягає обов`язковому технічному контролю. З цього приводу слід зазначити, що відповідач у відзиві як доказ порушення позивачем вимог ПДР України посилається на іншу юридичну особу, а саме товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГА ЛАЙФСАЙЕНСІЗ» за кодом ЄДРПОУ 39405050, в той час, коли Представництву «МЕГА ЛАЙФСАЙЕНСІЗ ПТІ ЛІМІТЕД», якому належить транспортний засіб, яким керував позивач, належить саме код ЄДРПОУ 26195372. Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ до видів діяльності Представництва «МЕГА ЛАЙФСАЙЕНСІЗ ПТІ ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 26195372) за КВЕД-2010 відноситься КВЕД 73.20: Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки. Відповідачем не надано суду доказів, що працівник поліції при винесені оскаржуваної постанови наведені вище факти перевірялися та встановлювалися. Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про не прийняття до уваги доводів відповідача в цій частині. При цьому, представництво «МЕГА ЛАЙФСАЙЕНСІЗ ПТІ ЛІМІТЕД», код ЄДРПОУ: 26195372 займається виключно одним видом діяльності - 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки. Представництво «МЕГА ЛАЙФСАЙЕНСІЗ ПТІ ЛІМІТЕД», код ЄДРПОУ: 26195372 не здійснює пасажирські або вантажні перевезення на комерційній основі з метою отримання прибутку. При цьому, керування позивачем транспортним засобом в службових цілях, власником якого є юридична особа, для забезпечення діяльності компанії, не може свідчити про використання транспортного засобу для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, а тому відсутні підстави вважати, що транспортний засіб марки «KIA», модель RIO 1.4, легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , підлягає обов`язковому проходженню технічного контролю. Жодних доказів того, що транспортний засіб, яким керував позивач, є вантажним, переобладнаним під вантажні перевезення, або ним здійснювались перевезення вантажів чи пасажирів з метою отримання прибутку (товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару позивачем, дорожні листи тощо) відповідачем до суду не надано. Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Отже, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР України відповідними доказами. Проте, відповідачем не було надано належні докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.121 КУпАП, тобто відповідачем не доведено суду правомірність оскаржуваної постанови серії ЕНА №6569846 від 26.01.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи позивача є обґрунтованими, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6569846 від 26.01.2026 року підлягає скасуванню, що також вірно було встановлено судом першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Статтею 286 КАС України встановленні особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст.272, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька