Постанова 4854 № 521/7325/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 521/7325/25 Перша інстанція: суддя Леонов О.С., повний текст судового рішення складено 22.08.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 08 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4624459 від 01.05.2025, якою її було притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є працівником Акціонерного товариства «Фармак» та займає посаду провідного маркетолога Сектору регіональних продажів Відділу маркетингу рецептурних препаратів №1. Основним видом господарської діяльності Акціонерного товариства «Фармак», згідно з Випискою з ЄДРПОУ, є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів. Шевченко Олені Миколаївні було передано транспортний засіб Skoda Rapid державний номер НОМЕР_1 , належний АТ «Фармак» 14 березня 2025 року згідно акту №0075/25 «Прийняття передачі автомобіля» для службового, а не комерційного використання, який не підлягає обов`язковому технічному контролю. 01.05.2025 року інспектором 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області капітаном поліції Драмарецьким Дмитром Олеговичем складено відносно ОСОБА_1 Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4624459, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно вказаної постанови, 01.05.2025 року о 10:20 в м. Одеса по вул. Тираспольське шосе 22/8 Позивач керувала транспортним засобом Skoda Rapid AA8906KC, що зареєстрований на підприємство АТ «Фармак», та не пройшла обов`язковий технічний контроль, чим порушила п.31.3.(б) Правил дорожнього руху України експлуатація транспортного засобу, які не пройшли обов`язковий технічний контроль. Позивач вважає, що зазначена постанова є незаконною, протиправною, у зв`язку з чим Позивач просить суд: - визнати протиправною та скасувати постанову Інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області капітана поліції Драмарецького Дмитра Олеговича серії ЕНА №4624459 від 01 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП.; - закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП; - стягнути на користь ОСОБА_1 з Департаменту патрульної поліції суму сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн. Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 13 травня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4624459 від 01.05.2025 року. Ухвалено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. 26 травня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Департаменту патрульної поліції, згідно якого Відповідач просить залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву громадянки ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4624459 від 01.05.2025 без задоволення. Відповідач стверджує, що позивачка ОСОБА_1 дійсно вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП, а саме - керувала автомобілем, який мав пройти обов`язковий технічний контроль, але не пройшов його. Відповідач посилається на конкретну дату, час і місце події, а також на марку автомобіля «SKODA RAPID» (номерний знак НОМЕР_2 ), що зареєстрований на підприємство АТ «Фармак». Відповідач - Департамент патрульної поліції зазначає, що автомобіль «SKODA RAPID» підлягає обов`язковому технічному контролю, оскільки належить юридичній особі (АТ «Фармак») і використовується для господарської діяльності з метою отримання прибутку. Вказується, що ця діяльність включає вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується КВЕД АТ «Фармак». Також звертається увага на те, що автомобіль використовується понад два роки. Основним доказом є відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського (Пвр № 471078). Відповідач наводить посилання на ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 251 КУпАП, щоб підтвердити, що такі відеозаписи є належним і допустимим доказом у справах про адміністративні правопорушення. Відповідач - Департамент патрульної поліції зазначає, що поліцейський діяв у межах своїх повноважень, передбачених ст.280 КУпАП. Були з`ясовані всі обставини справи, а сама постанова була складена відповідно до вимог закону. Відповідач також стверджує, що позивачка була ознайомлена з постановою та строками її оскарження, що підтверджується її власним підписом. Також відповідач посилається на судові рішення Верховного Суду (зокрема, у справі №731/186/17), де зазначено, що якщо транспортний засіб використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи, він підлягає обов`язковому технічному контролю. Таким чином, відповідач спростовує аргументи позивачки щодо цього. 02 червня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 від 28 травня 2025 року, згідно якої Позивач просить суд задовольнити в повному обсязі свої вимоги до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції. Позивачка стверджує, що відповідач неправильно цитує постанову Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі № 731/186/17. Позивачка пояснює, що в цій постанові суд касаційної інстанції, навпаки, скасував рішення апеляційного суду і підтримав позицію суду першої інстанції, що службовий автомобіль, який не використовується для перевезення пасажирів чи вантажів з метою отримання прибутку, не підлягає обов`язковому технічному контролю. Позивачка заперечує твердження відповідача про те, що автомобіль «SKODA RAPID» використовувався для перевезення вантажів з метою отримання прибутку. Вона зазначає, що за її посадою («провідний маркетолог») та конструкцією автомобіля (легковий седан), він не призначений і не використовувався для комерційних перевезень. Позивачка наголошує, що поліція не надала жодних доказів (крім факту належності автомобіля юридичній особі) на підтвердження цього. Позивачка заявляє, що відповідач порушив вимоги КАСУ, не надавши їй копію всіх додатків до відзиву, зокрема, відеозапису з відеореєстратора поліцейського. Вона стверджує, що оскільки цей доказ не був належним чином наданий, суд не повинен брати його до уваги під час розгляду справи по суті. Позивачка звертає увагу на те, що ухвалою суду їй не було встановлено конкретного строку для подання відповіді на відзив. Тому, вона вважає, що подала цю відповідь у розумний термін, реалізуючи своє процесуальне право, передбачене КАСУ. Відповідач - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції відзив на позовну заяву до суду не надав. Відповідно до вимог ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до вимог ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Оскільки розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено повністю. Скасовано постанову Інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області капітана поліції Драмарецького Дмитра Олеговича серії ЕНА №4624459 від 01 травня 2025 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення, згідно якої на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн. На вказане рішення суду Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення. Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.05.2025 року інспектором 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області капітаном поліції Драмарецьким Дмитром Олеговичем складено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4624459, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі представником відповідача було надано відзив на позовну заяву та копію постанови серії ЕНА №4624459 від 01.05.2025 року разом із компакт диском, на якому записано відеозапис із портативного відеореєстратора №471078, які досліджені судом. Відповідно до мотивувальної частини постанови, 01.05.2025 року о 10:20 в м. Одеса по вул. Тираспольське шосе 22/8 позивач керувала транспортним засобом Skoda Rapid AA8906KC, що зареєстроване на підприємство АТ «Фармак» та не пройшла обов`язковий технічний контроль, чим порушила п.31.3.(б) Правил дорожнього руху України експлуатація транспортним засобом, який не пройшов обов`язковий технічний контроль. Позивачем разом із позовною заявою надано до суду докази, з яких вбачається, що ОСОБА_1 займає посаду провідного маркетолога Сектору регіональних продажів Відділу маркетингу рецептурних препаратів №1 Акціонерного товариства «Фармак» (копія наказу (розпорядження) №47 від 14.03.2025 року). Основним видом господарської діяльності Акціонерного товариства «Фармак» є 21.20 виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №506349196579 від 13.08.2024 року). Позивач має право керувати транспортними засобами категорії В1, В (копія посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 27.08.2016 року). Транспортний засіб Skoda Rapid AA8906KC, є легковим седаном, який належить Акціонерному товариству «Фармак» (копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 21.11.2019 року). Транспортний засіб Skoda Rapid державний номер НОМЕР_1 було передано АТ «Фармак» в особі Керівника ДТЛ Ткачука Ю.С. та прийнято працівником АТ «Фармак» відділу маркетингу рецептурних препаратів №1 Шевченко Оленою Миколаївною згідно копії акту №0075/25 «Прийняття передачі автомобіля» від 14 березня 2025 року. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з вимогами ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Вимогами ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Вимогами ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За правилами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Вимогами ст.16 Закону України «Про дорожній рух» визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу. У відповідності до вимог ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. Пунктами 8, 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. При цьому, положеннями п.1 ч.1 ст.35 зазначеного вище Закону №580-VIII надано право поліцейському зупиняти транспортні засоби, у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Згідно з вимогами ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення правил дорожнього руху, відповідальність за які в тому числі передбачена ч. 3 ст.121 цього Кодексу. Відповідно до вимог ч.3 ст.121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306. Відповідно до вимог п.п. «б» п.31.3 Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Аналіз положень статті 35 Закону України «Про дорожній рух» дає підстави для висновку про те, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку. Господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару. Відповідно до вимог п.п. 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку. Згідно з вимогами ст.29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах. Для віднесення автомобіля до об`єкту обов`язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила). Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами. За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються: - транспортними засобами спеціального призначення; - транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації; - службовими легковими автомобілями; - транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку. ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 займає посаду провідного маркетолога Сектору регіональних продажів Відділу маркетингу рецептурних препаратів №1 Акціонерного товариства «Фармак». Основним видом господарської діяльності Акціонерного товариства «Фармак» є 21.20 виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів. Шевченко Олена Миколаївна має право керувати транспортними засобами категорії В1, В. Транспортний засіб Skoda Rapid AA8906KC, є легковим седаном, який належить Акціонерному товариству «Фармак». Транспортний засіб Skoda Rapid державний номер НОМЕР_1 було передано АТ «Фармак» в особі Керівника ДТЛ Ткачука Ю.С. та прийнято працівником АТ «Фармак» відділу маркетингу рецептурних препаратів №1 Шевченко Оленою Миколаївною згідно копії акту №0075/25 «Прийняття передачі автомобіля» від 14 березня 2025 року. Отже, транспортний засіб, яким керувала позивач, є службовим легковим автомобілем, а тому вказаний службовий легковий автомобіль не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку. Відтак, згідно чинного законодавства України, такий автомобіль не підлягає обов`язковому технічному контролю. Вказані висновки відповідають висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду по справах №678/483/17 від 17.10.2019 року та №731/186/17 від 08.07.2020 року. Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що АТ «Фармак» окрім виробництва фармацевтичних засобів (код КВЕД ДК 009:2010 21.20) здійснює інші види діяльності, такі як: 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 36.00 Забір, очищення та постачання води, та вказує, що транспортний засіб використовується її співробітниками з метою отримання прибутку, а тому вищезазначений транспортний засіб підлягає обов`язковому технічному контролю. При цьому апелянт посилається на п.60 розділу 5 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року по справі №731/186/17. Колегія суддів не приймає вказані доводи апеляційної скарги з огляду на те, що пунктами 48-59 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року по справі №731/186/17, на яку посилається апелянт, суд касаційної інстанції у подібних правовідносинах дійшов висновку про відсутність обов`язку здійснення обов`язкового технічного огляду службового автомобілю. Крім цього, апелянт посилаючись на ст.252 КУпАП та п.10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року №1395, вказує, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. На думку апелянта, аналіз усіх наявних у справі доказів в повній мірі доводить факт вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП. Згідно з вимогами ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Згідно з вимогами ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Колегія суддів зауважує, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Слід зазначити, що закон покладає на відповідача обов`язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КУпАП. Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За приписами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю. Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). У рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Ради Європи Державам-Членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991 року рекомендовано керуватись у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7). Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Колегія суддів зазначає, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 здійснювала пасажирські або вантажні перевезення на комерційній основі або те, що вищевказаний транспортний засіб є вантажним або переобладнаний під вантажні перевезення. Досліджений судом відеозапис із портативного відеореєстратора №471078 вказані в постанові серії ЕНА №4624459 від 01 травня 2025 року обставини не доводить. Інших доказів на підтвердження даного факту апелянтом не було надано ні при розгляді справи в першій інстанції, ні разом із апеляційною скаргою. Позивач наголошує на тому, що керування позивачем транспортним засобом в службових цілях, власником якого є юридична особа, для забезпечення господарської діяльності підприємства, не може свідчити про використання транспортного засобу для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку та не є передумовою застосування у цьому випадку Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137. Тотожна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі №678/483/17, та постанові від 08 липня 2020 року у справі №731/186/17. Таким чином, колегія суддів вважає помилковими твердження апелянта про «наявність у матеріалах справи доказів вчинення адміністративного правопорушення». Відповідно до вимог ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи). Враховуючи, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.121 КУпАП уповноваженою особою не було з`ясовано всі обставини, передбачені ст.280 КУпАП, у зв`язку з чим безпідставно винесено постанову серії ЕНА №4624459 від 01 травня 2025 року, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення останньою правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та скасування постанови. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо задоволення позову. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно з вимогами ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2025 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко