Постанова 4852 № 340/3518/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 березня 2021 року м. Дніпросправа № 340/3518/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 340/3518/20 (суддя І інстанції Пасічник Ю.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Товариство з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт» (далі позивач, ТОВ «Чарнокіт») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.06.2020 № 0022565003 та № 0022555003 в частині нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 11.03.2019 № 0000101406. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року позов задоволений частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 19.06.2020 № 0022565003 в частині нарахування штрафної санкції в сумі 10247,47грн та № 0022555003 в частині нарахування штрафної санкції в сумі 214476,22 грн. В іншій частині позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування скарги відповідач зазначив, що за наслідками камеральної перевірки проведеної посадовими особами відповідача здійснено нарахування штрафних санкцій на загальну суму 489215,95 грн, в т.ч. в розмірі 436113,73 грн за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання в розмірі 1174856,86 грн, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 11.03.2019 № 0000101406. Також зазначає, що на підставі акту камеральної перевірки відповідачем 19.06.2020 прийнято податкові повідомлення рішення № 0022555003 та № 0022565003. Вказує на те, що в матеріалах справи наявні письмові докази, які повністю підтверджують вчинення порушення з боку позивача. А тому вважає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення є такими, що повністю відповідають вимогам законодавства України, а позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. В частині відмови у позові рішення суду не оскаржено. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ Посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за звітний податковий період з 01.01.2019 по 19.06.2020. За результатами перевірки складений акт від 19.06.2020 № 001644/11-28-50-03/32954158 (а.с. 7-10). За наслідками перевірки встановлено, що позивач протягом перевіреного періоду порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з ПДВ протягом строків, встановлених п. 57.1. ст. 57 ПК України, в т.ч. зобов`язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 11.03.2019 № 0000101406. З розрахунку встановлено, що позивачу нараховано штрафні санкції за порушення граничних термінів сплати грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 11.03.2019 № 0000101406 (а.с. 13): - за період з 27.03.2019 на загальну суму 224723,69 грн, в т.ч. за затримку сплати грошового зобов`язання до 30 календарних днів включно в розмірі 10247,47 грн та за затримку сплати грошового зобов`язання більше 30 календарних днів в розмірі 214476,22 грн; - за період з 07.11.2019 на загальну суму 211389,83 грн, в т.ч. за затримку сплати до 30 календарних днів включно в розмірі 23581,57 грн та за затримку сплати більше 30 календарних днів в розмірі 187808,26 грн. На підставі акту камеральної перевірки відповідачем 19.06.2020 прийнято: - податкове повідомлення-рішення № 0022565003, яким, за затримку сплати грошового зобов`язання до 30 календарних днів включно, нараховано штрафні санкції на загальну суму 57948,52 грн, в т.ч. за податковим повідомленням-рішенням від 11.03.2019 № 0000101406 в розмірі 10247,47грн (а.с. 11); - податкове повідомлення-рішення № 0022555003, яким, за затримку сплати грошового зобов`язання більше 30 календарних днів, нараховано штрафні санкції на загальну суму 431267,43 грн, в т.ч. за податковим повідомленням-рішенням від 11.03.2019 № 0000101406 в розмірі 214476,22 грн (а.с. 12). Не погодившись з зазначеними вище нарахуваннями штрафних санкцій позивач звернувся до суду з позовом. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням № 0000101406 від 11.03.2019 було неузгодженим та відповідно у позивача не виникало обов`язку сплачувати визначену суму грошового зобов`язання, а у відповідача права притягнути позивача до відповідальності у вигляді штрафу за порушення термінів сплати грошового зобов`язання. Нарахування штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобов`язання визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000101406 від 11.03.2019 на загальну суму 264492,26 грн (ППР № 0022565003 47701,05 грн; ППР № 0022555003 216791,21 грн) після 07.11.2019, є правомірним оскільки з 27.10.2019 грошове зобов`язання, в т.ч. визначене податковим повідомленням-рішенням № 0000101406 від 11.03.2019, є узгодженим та підлягало сплаті. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України (далі ПК України) строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України). Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: - 54.3.2 дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; - 54.3.5 дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (пункт 56.18 статті 56 ПК України). При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України). У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України). За змістом п. 56.17 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків. Згідно з п. 56.18 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Таким чином, у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань, такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк, а також право контролюючого органу притягнути платника податків до відповідальності у вигляді штрафу за порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання. Як встановлено з матеріалів справи, 11.03.2019 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000101406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання та застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1174856,86 грн (а.с. 13). Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, а тому, відповідно до положень ПК України, грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням № 0000101406 від 11.03.2019 було неузгодженим і відповідно у позивача не виникало обов`язку сплачувати визначену суму грошового зобов`язання, а у відповідача права застосувати штрафні санкції за порушення термінів сплати грошового зобов`язання. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 № 340/1108/19, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019, в задоволенні позову відмовлено (а.с. 14-17). Отже, з урахуванням приписів п. 56.18 ст. 56, п. 57.3 ст. 57 ПК України, грошове зобов`язання визначене податковим повідомленням-рішенням № 0000101406 від 11.03.2019 набуло статусу узгодженого з 16.10.2019, а позивач мав сплатити це грошове зобов`язання не пізніше 27.10.2019, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції. Отже, у відповідача до 27.10.2019 були відсутні правові підстави здійснювати нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000101406 від 11.03.2019. Всупереч цьому відповідачем нараховані позивачу штрафні санкції в тому числі й за період до 27.10.2019 року, що підтверджується відповідним розрахунком. Жодних доводів проти таких висновків суду першої інстанції податковим органом в апеляційній скарзі не наведено. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ У зв`язку з порушенням відповідачем зазначених вище приписів Податкового кодексу України та застосуванням штрафних санкцій за період, коди податкове повідомлення-рішення від 11.03.2019 № 0000101406 не було узгодженим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, а саме: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2020 - № 0022565003 на суму штрафу в розмірі 10247,47 грн та № 0022555003 на суму штрафу в розмірі 214476,22 грн. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 340/3518/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її підписання та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко