Ухвала КЦС ВС № 263/9917/15-ц

УХВАЛА 05 квітня 2021 року м. Київ справа № 263/9917/15-ц провадження № 61-4250ск21 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 17 лютого 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Шабадаш Лариса Семенівна, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання недійсними заяв та повідомлень, ВСТАНОВИВ : 13 березня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та як на підставу касаційного оскарження посилається на частину другу статті 389 ЦПК України, зокрема, на пункт 3 (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) та 4 (суд не дослідив зібрані в справі докази). Якщо касаційна скарга оскаржується на підставі пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, то вона окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, повинна містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. У пункті 1 частини третьої статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази. При цьому, формальне посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України без посилання на конкретні докази, які суд не дослідив, не може бути підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України. У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. ОСОБА_1 необхідно надати уточнену касаційну скаргу з урахуванням викладеного та посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 17 лютого 2021 року залишити без руху. Надати для усунення недоліків касаційної скарги строк протягм десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Антоненко