Постанова 4872 № 923/1300/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/1300/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Аленіна О.Ю. суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В. секретар судового засідання: Герасименко Ю.С. Представники учасників справи у судове засідання не з`явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.01.2021 по справі №923/1300/20 за заявою ОСОБА_1 про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ У грудні 2020 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Херсонської області з заявою про відкриття справи щодо неплатоспроможності фізичної особи на підставі ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки має заборгованість перед кредиторами, що перевищує 30 розмірів мінімальних заробітних плат. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.01.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції посилаючись на приписи ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства зазначив, що боржник в порушення вимог Кодексу не подав пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). Також, пославшись на приписи ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема визначення грошового зобов`язання, місцевий господарський суд зазначив, що заборгованість, яка виникла у боржника складається, зокрема й суми грошових коштів стягнутих за рішенням суду в якості матеріальної та моральної шкоди спричиненої завданої джерелом підвищеної небезпеки, з вини боржника. Однак, на переконання місцевого господарського суду, відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, не є грошовим зобов`язанням, а тому стягнуті з боржника за рішенням суду грошові кошти матеріальної шкоди та моральної шкоди не є грошовим зобов`язанням, оскільки зазначена шкода була завдана джерелом підвищеної небезпеки. Щодо посилань ОСОБА_1 на неможливість погасити заборгованість в частині стягнутого рішенням суду 325,48 грн судового збору, а також 50000 грн ОСОБА_2 , суд першої інстанції зазначив, що розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредиторами становить 50325,48 грн, тобто менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Судом першої інстанції також відхилено посилання боржника на те, що вона не працює, оскільки документального обґрунтування причин того, чому вона не працює суду не надано. До того ж, як відзначено місцевим господарським судом, заявниця посилається на відсутність в неї майна, але з декларацій про майновий стан боржника за 2017-2019 роки, доданих до заяви ОСОБА_1 , вбачається, що протягом 2017-2018 р.р. в неї було зареєстровано шлюб з ОСОБА_3 , якому належить квартира за договором купівлі-продажу від 29.01.2008. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до вимог ст. 117 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала від 21.12.2020 про прийняття заяви ОСОБА_1 до розгляду була направлена приватному виконавцю Манікіну Д.С. та 11.0.12021 від приватного виконавця Манікіна Д.С. отримано лист, яким він повідомив, що в ході виконавчого провадження йому стало відомо з листа Херсонського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 19.04.2019 вих. № 2676/15.21-29, що з 31.03.2006 боржник (дівоче прізвище - ОСОБА_1 ) перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 . За ОСОБА_3 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки квартира є спільною сумісною власністю подружжя, то за поданням виконавця ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.07.2020 у справі №766/16120/16 в межах виконання виконавчих листів у справі № 766/16120/16 визначено боржнику Ѕ частку квартири. З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень Єдиного державного реєстру судових рішень дійсно вбачається, що ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.07.2020 у справі № 766/16120/16 за поданням приватного виконавця Манікіна Д.С. в межах виконання виконавчих листів у справі № 766/16120/16 визначено боржнику Ѕ частку квартири. Однак, в своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не зазначила щодо можливості погашення боргу за рахунок вищезазначеної квартири. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не доведено факту існування інших обставини, які підтверджують, що найближчим часом вона не зможе виконати грошові зобов`язання в сумі 50 325,48 грн (загроза неплатоспроможності). Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулася ОСОБА_1 з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність від 19 січня 2021 року по справі №923/1300/20 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що не відповідає вимогам матеріального та процесуального права з огляду на наступне. З приводу посилання місцевого господарського суду на ненадання заявником пропозицій щодо реструктуризації боргів, скаржник вказує, що ухвалою суду першої інстанції від 11 грудня 2020 року заяву про відкриття справи про неплатоспроможність було залишено без руху та встановлено строк для у усунення недоліків заяви шляхом подання до суду проекту плану реструктуризації боргів. 17 грудня 2020 року у встановлений строк ОСОБА_1 подала проект плану реструктуризації боргів, про що є відповідні докази, і про це є зазначення в оскаржуваній ухвалі. Не погоджується скаржник й з твердженням місцевого господарського суду з приводу того, що відшкодування шкоди не є грошовим зобов`язанням, оскільки на його думку грошові зобов`язання можуть виникати не тільки з договірних відносин або правочинів. Також, як вважає скаржник, в ст. 1 Кодексу України з процедури банкрутства чітко визначений перелік обставин які не входять до грошових зобов`язань, при цьому, дана норма не містить посилань на те, що фінансове зобов`язання по виплаті матеріальної шкоди на відновлення матеріального об`єкту яке сталось в результаті ДТП не може бути підставою для відкриття справи про неплатоспроможність, і таке зобов`язання не попадає в вищенаведений перелік зобов`язань, які не можуть входити до складу грошових зобов`язань боржника. Щодо посилання місцевого господарського суду на наявність у заявника 1/2 частини квартири та можливості погашення боргу за її рахунок, апелянт вказує, що така квартира, яка на праві власності належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 29.01.2008 року, була придбана в іпотеку до 2033 року і є залоговим майном іпотекодержателя, а тому на це майно не може бути звернення стягнення до повного погашення відповідної заборгованості. При цьому, Кодекс України з процедур банкрутства вимагає вказувати майно на яке може бути звернення стягнення для погашення боргу, а тому твердження суду про можливість звернення стягнення на це майно є, на переконання скаржника, хибним. З приводу визначення за боржником 1/2 частини квартири, скаржник стверджує, що таке визначення є констатацією її права частину майна, яке визначено ст. 60 Сімейного кодексу України та ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України, і не несе за собою можливості звернення стягнення для погашення заборгованості, яка виникла на даний час. До того ж, як стверджує апелянт, визначена 1/2 частина квартири не зареєстрована за боржником на праві власності у встановленому порядку, а тому не може розглядатися як така, що перебуває у власності боржника. Як стверджує апелянт, п.4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства передбачені підстави відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, проте жодна з них не встановлена судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали. Виходячи з наведеного апелянт вважає, що у суду першої інстанції були всі законні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №923/1300/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.01.2021 та призначено справу до розгляду на 07.04.2021. У судове засідання від 07.04.2021 апелянт не з`явилася, однак у заяві від 02.04.2021 просила розглянути апеляційну скаргу без її участі на підставі наявних документів. Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу. У відповідності до ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Згідно з ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). Статтею 117 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду. Відповідно до ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Як вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Заявник посилається на те, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 21.01.2019 у справі № 766/16120/16 частково задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа - ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 139619,26 грн відшкодування матеріальної шкоди, 15000 грн відшкодування моральної шкоди та 325,48 грн судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за вимогою про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1070,75 грн та судовий збір за вимогою про відшкодування моральної шкоди в розмірі 960,50 грн. Так, у відповідності до наявної у матеріалах справи копії рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21.01.2019 у справі №766/16120/16, 30.04.2015 о 9 год. 50 хв на перехресті вулиць пр. Ушакова - пров. Козацький сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль "Skoda", який належить ОСОБА_5 . Крім майнової шкоди, ОСОБА_5 було завдано моральної шкоди яка полягає у фізичному болі та стражданнях, які він зазнав у зв`язку з ушкодженням його здоров`я внаслідок ДТП, у зв`язку з чим він перебував на стаціонарному лікуванні в Херсонській обласній клінічній лікарні в нейрохірургічному відділенні. Зазначене ДТП сталося через грубі порушення ПДР України ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем "Nissan Micra". 08.04.2019 приватним виконавцем Манікіним Д.С. були відкриті виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 139619,26 грн відшкодування матеріальної шкоди, № 58827317 - про стягнення 15000 грн відшкодування моральної шкоди та №58826947 - про стягнення 325,48 грн судового збору. Загальна сума заборгованості, яка примусово стягується з ОСОБА_1 становить 154944,74 грн. Крім того, у відповідності до наявної у матеріалах справи розписки від 05.11.2019, ОСОБА_1 взяла у борг у ОСОБА_2 50000 грн на строк до 20.12.2019. За твердженням ОСОБА_1 , станом на час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (08.12.2020) заборгованість перед ОСОБА_2 не погашено. З урахуванням наведеного загальна сума заборгованості ОСОБА_1 , станом на час звернення до суду першої інстанції з заявою складає 204 944,74 грн, яка за твердженням заявника не може бути сплачена. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке. Частиною 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років. Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). Так, наявними матеріалами справи підтверджується, що боржник має грошові зобов`язання у загальному розмірі 204 944,74 грн, що перевищує законодавство визначений розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредиторами, який складає не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати. При цьому, надані до матеріалів справи докази свідчать про неможливість виконання боржником взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з відсутністю доходів та майна. Колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду з приводу того, що відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки не є грошовим зобов`язанням з огляду на таке. За приписами ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви. Відтак, наведені законодавчі приписи не містять жодних виключень у визначенні грошового зобов`язання, зокрема й щодо не включення до грошового зобов`язання відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Судова колегія вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013, оскільки у даній постанові надані роз`яснення з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства, під час розгляду справ за позовами, що виникають при відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у тому числі з урахуванням законодавства про страхування. При цьому, роз`яснення, що містяться у п.4 даної постанови, на який послався місцевий господарський суд, стосуються (не)застосування судами положень ст. 625 ЦК України, яка визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання, зокрема сплату на вимогу кредитора інфляційних втрат та трьох процентів річних, які у даному випадку не входять до грошового зобов`язання ОСОБА_1 перед кредиторами. З огляду на наведене, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство, колегія суддів вважає, що під час розгляду даної справи підлягають застосуванню приписи Кодексу України з процедур банкрутства, якими чітко визначено поняття грошового зобов`язання та якими не визначено, що до грошового зобов`язання не входить відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Колегія суддів також вважає помилковим посилання місцевого господарського суду на ненадання боржником пропозицій щодо реструктуризації боргів, оскільки як свідчать наявні матеріали справи, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.12.2020 залишено заяву ОСОБА_1 без руху, зокрема у зв`язку з ненаданням пропозицій щодо реструктуризації боргів. Боржником, на виконання вимог даної ухвали було усунуто недоліки та 17.12.2020 надано до суду першої інстанції проект плану реструктуризації боргів (т.1, а.с. 71-72). Вважає колегія суддів необґрунтованими й посилання місцевого господарського суду на те, що в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не зазначила щодо можливості погашення боргу за рахунок квартири, яка перебуває у власності її чоловіка. Так, колегія суддів зазначає, що за приписами ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається, зокрема опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна. Відтак, законодавець визначає обов`язок заявника надати відомості щодо майна, яке належить йому на праві власності. Однак, наявні матеріали справи не містять, а судом першої інстанції не наведено, доказів на підтвердження належності ОСОБА_1 на праві власності будь-якого майна, у тому числі частки квартири, як спільного майна подружжя. Слід також відзначити, у приватний виконавець Манікін Дмитро Сергійович на запит Господарського суду Херсонської області у листі від 11.01.2021 (т.1, а.с. 109-111) повідомив, зокрема, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з ОСОБА_3 зареєстрована квартира за адресою АДРЕСА_1 , яка передана в іпотеку ПАТ «Укрсиббанк» відповідно до договору іпотеки від 21.11.2017. Також, приватний виконавець зазначив, що ухвалою Херсонського міського сулу Херсонської області від 22.07.2020 по справі №766/16120/16-ц визначено ОСОБА_1 в спільній власності подружжя з ОСОБА_3 Ѕ частку квартири за адресою АДРЕСА_1 . Однак, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на дану квартиру належить ОСОБА_3 . Таким чином, частка ОСОБА_1 в об`єкті нерухомого майна визначена, але право власності за нею належним чином не зареєстроване. Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд не навів жодних підстав визначених ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, а тому безпідставно відмовив у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Відповідно до п.6 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувану ухвала скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.01.2021 по справі №923/1300/20 скасувати. Справу №923/1300/20 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено та підписано 12.04.2021. Головуючий суддя Аленін О.Ю. Суддя Мишкіна М.А. Суддя Таран С.В.