Постанова Київський апеляційний суд № 759/1594/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/5946/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 квітня 2021 року місто Київ справа №759/1594/21 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Борисової О.В., суддів Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Санченка Романа Григоровича на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року про повернення позовної заяви, постановлену під головуванням судді Ул`яновської О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Київпастранс», Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- В С Т А Н О В И В: Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_1 - Санченк о Р.Г. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що вироком Святошинського районного суду містаКиєва від 26 грудня 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.286 КК України та частково задоволено цивільні позови ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ТОВ «ВІТО-ТУР» про відшкодування майнової шкоди в наслідок злочину. Вказував, що ухвалою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ТОВ «ВІТО-ТУР» та було призначено в цій частині новий судових розгляд в порядку цивільного судочинства. Зазначав, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що справу було направлено на новий судових розгляд в порядку цивільного судочинства, а не позивач ОСОБА_1 подавав позов знову. Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходило. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана та підписана представником потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 адвокатом Санченко Р.Г., проте у поданій позовній заяві відсутні документи, що підтверджують його повноваження, тому відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України заява підлягає поверненню позивачу. Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Вимоги до форми і змісту позовної заяви викладені у ст.175 ЦПК України, згідно вимог якої у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Згідно з ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Відповідно до ч.7 ст.177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Пунктом 1 ч.4 ст.185 ЦПК України визначено, що заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Як вбачається з матеріалів справи, вироком Святошинського районного суду містаКиєва від 26 грудня 2019 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та засуджено до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст.ст.75, 76 КК України суд звільнив ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік та поклавши на нього обов`язки, передбачені законом. Цим же вироком суд частково задовольнив цивільні позови ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ТОВ «ВІТО-ТУР» про відшкодування майнової та моральної шкоди. Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Геруса Ю.М. залишено без задоволення. Апеляційну скаргу представника ПрАТ «СК «Універсальна» - адвоката Квітківського О.В. задоволеночастково. Вирок Святошинського районного суду містаКиєва від 26 грудня 2019 року, ухвалений щодо ОСОБА_3 , в частині вирішення цивільних позовів, заявлених в інтересах потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ТО«²ТО-ТУР» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди скасованота призначено в цій частині новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. У решті вирок суду залишенобез змін. Як вбачається з матеріалів справи, в ній міститься копія позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , КП «Київпастранс», ПрАТ «СК «Універсальна» про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, яка подана та підписана представником потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 адвокатом Санченко Р.Г., датована 06 грудня 2018 року та містить резолюцію «до матеріалів» від 06 грудня 2018 року. З викладеного вбачається, що позов, поданий представником потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 адвокатом Санченко Р.Г.та датований 06 грудня 2018 року був виділений з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 березня 2018 року за №12018100080001733 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК Українита направлений на розгляд в порядку цивільного судочинства на виконання ухвалиКиївського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року. Відповідно до п.7 розділу IIІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року №814 у разі виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження, роз'єднання позовів у справі в самостійні провадження нова судова справа (матеріали кримінального провадження) реєструється як така, що надійшла до суду в день постановлення відповідного процесуального документа (постанови, ухвали) суду. Їй присвоюється новий єдиний унікальний номер. До нової справи (матеріалів кримінального провадження) підшиваються завірені суддею копії процесуальних документів з попередньої справи, що мають значення для цієї справи. Таким чином, суд першої інстанції у разі необхідності міг зробити копії документів з матеріалів кримінальної справи, що мають значення для цієї справи. Отже, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції вищевказаного не врахував, а відтак помилково повернув позовну заяву подану представником потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 адвокатом Санченко Р.Г. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Санченка Романа Григоровича - задовольнити. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: