LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 48212-361/10

від 07.04.2021 ·

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2021 року м. Черкаси Справа № 2-361/10 Провадження № 22-ц/821/594/21 категорія: на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: - Василенко Л. І., суддів: Карпенко О. В., Нерушак Л. В., секретаря - Анкудінова О. І. учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , стягувач - відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра», боржник - ОСОБА_2 , заінтересована особа - Центральний відділ державної виконавчої служб у м. Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 лютого 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у складі: головуючої судді Кондрацької Н. М., повний текст ухвали складено 05 лютого 2021 року, в с т а н о в и в : 28 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою,про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Подана ОСОБА_1 заява мотивована тим, що 30 листопада 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 149/112МБ/2007-840 на суму 100 000 доларів США. З метою належного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань між банком та ОСОБА_1 30 листопада 2007 року було укладено договір поруки. 15 квітня 2010 року Придніпровським районним судом м. Черкаси було прийнято рішення у справ № 2-361, яким стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 149/112МБ/2007-840 від 30 листопада 2007 року в розмірі 728 111 грн 37 коп. 26 квітня 2010 року, на виконання приведеного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 квітня 2010 року у справі № 2-361/10, було видано виконавчий лист № 2-361. 04 червня 2020 року Соснівським районним судом м. Черкаси було прийнято рішення яким задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» про визнання припиненим договору поруки. 18 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ЦВ ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 39559728. 08 вересня 2020 року ОСОБА_1 отримав відповідь № 61607 від 01 вересня 2020 року в якій його повідомлено, про можливість звернення до суду із заявою про визнання судом виконавчого листа № 2-361 від 26 квітня 2010 року, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси, таким що не підлягає виконанню. Враховуючи вище наведене, заявник переконаний, що вказані обставини є підставою для визнання виконавчого листа № 2-361 від 26 квітня 2010 року, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з нього на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 149/112МБ/2007-840 від 30 листопада 2007 року в розмірі 72 8111 грн 37 коп. таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 лютого 2021 року в заяві ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено. Ухвала місцевого суду мотивована тим, що відсутні будь-які підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки як встановлено судом, виконавчий лист № 2-361 від 26 квітня 2010 року було видано на виконання судового рішення від 15 квітня 2010 року, яке набрало законної сили, на час розгляду заяви не скасовано, і підлягає обов`язковому виконанню. Крім цього, з листа ЦВ ЦМУ МЮ (м. Київ) від 01 вересня 2020 року вбачається, що заборгованість не погашено, а тому обов`язок боржника не припинено, добровільно рішення суду не виконано. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду від 02 лютого 2021 року та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у повному обсязі, вважаючи, що судом при постановленні оскаржуваної ухвали суду порушено норми процесуального права та не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. Крім того, в обґрунтування апеляційної скарги, зазначив, що правові відносини між ним та ВАТ КБ «Надра», які стосуються погашення кредитної заборгованості, припинилися у зв`язку із прийняттям 04 червня 2020 року Соснівським районним судом м. Черкаси рішення у справі за його позовом до ВАТ КБ «Надра» про визнання припиненим договору поруки. Відзиви на апеляційну скаргу не надходили. 07 квітня 2021 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшла заява від ЦВ ДВС у м. Черкаси ЦМ УЮ (м. Київ) про розгляд справи без участі представника служби. В свою чергу, матеріали справи містять відомості про те, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду, в тому числі з даною апеляційною скаргою, вказав адресу для листування та особистий номер телефону, для отримання інформації про відомості, щодо розгляду справи. Черкаським апеляційним судом, згідно до вимог п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, вся судова кореспонденція надсилалась сторонам за наявними в матеріалах справи адресами (адресу реєстрації та юридичну адресу). Судом здійснювалося повідомлення скаржника шляхом поштового направлення на зазначену ним в апеляційній скарзі поштову адресу, однак листи суду повернулися відправнику з підстав відсутності адресата за вказаною адресою. Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Крім того, судом було повідомлено ОСОБА_1 за допомогою SMS-повідомлень на вказаний ним особистий номер мобільного телефону про призначення справи до розгляду на 07 квітня 2021 року на 11 год. 00 хв., яке завчасно доставлено за вказаним номером телефону, а саме 19 березня 2021 року о 16 год. 21 хв. Колегією суддів враховано, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи. Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права. За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність в судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. З метою дотримання строків розгляду справи, судова колегія приходить до висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Матеріалами справи встановлено, щов провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала цивільна справа № 2-361/10 за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 квітня 2010 року позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно заборгованість за кредитним договором № 149/112МБ/2007-840 від 30 листопада 2007 року в розмірі 728 111 грн 37 коп. (а. с. 58-59). На виконання зазначеного судового рішення було видано виконавчий лист, який отриманий представником стягувача ОСОБА_3 23 вересня 2010 року, що підтверджується розпискою на внутрішній стороні обкладинки судової справи. Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано припиненим договір поруки, укладений 30 листопада 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 (а. с. 136-137). З листа ЦВ ДВС у м. Черкаси ЦМ УМЮ (м. Київ) від 01 вересня 2020 року вбачається, що по виконавчому провадженню № 39559728 з примусового виконання виконавчого листа № 2-361 від 26 квітня 2010 року, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в сумі 728 111 грн 37 коп., станом на 28 серпня 2020 заборгованість не погашена. Станом на 28 серпня 2020 року у посадових осіб ЦВ ДВС у м. Черкаси ЦМ УМЮ (м. Київ) відсутні правові повноваження для закінчення виконавчого провадження згідно п. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 141). Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 432 ЦПК України). Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з таких обставин: помилковість видачі виконавчого листа; боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені Главою 50 ЦК України). Разом з тим, наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження. Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після його видачі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на таке пред`явлення. У п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, як самостійну підставу для закінчення виконавчого провадження. У зав`язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред`явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на зазначеній підставі. Оскільки рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 квітня 2010 року, яким позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 солідарно заборгованість за кредитним договором № 149/112МБ/2007-840 від 30 листопада 2007 року в розмірі 728 111 грн 37 коп. та на підставі якого видано виконавчий лист не скасоване в порядку, передбаченому ЦПК України, обставини для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні. Крім того, згідно з частиною п`ятою статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду. Таким чином, положення ст. 559 ЦК України стосовно припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов`язання не може застосовуватися до правовідносин, в яких обов`язок поручителя щодо виконання зобов`язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки. Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 755/7805/13-ц (провадження № 61-16585св18), постанові Верховного Суду від 2 вересня 2020 року у справі № 195/465/15-ц (провадження № 61-778св17). Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, суд правильно зазначив, що обставини, з якими заявник пов`язує наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не є такими підставами у розумінні ст. 432 ЦПК України для задоволення його заяви. Підстави для цього зазначені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний. Матеріали справи не містять даних про добровільне та в повному обсязі виконання боржником чи іншою особою судового рішення. Таким чином, суд першої інстанції, з урахуванням роз`яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 8 від 25 вересня 2015 року «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», які в цілому узгоджуються і з висновками Верховного Суду зробленими у приведених постановах, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про визнання спірного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції наявності заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2020 року, яким визнано припиненим договір поруки, укладений 30 листопада 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , що набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, є безпідставними та зводяться до незгоди із висновками суду, оскільки судом першої інстанції враховано дане рішення, однак висновки зроблені із врахуванням наявності іншого судового рішення, яке також набрало законної сили, не оскаржувалось та є обов`язковим до виконання. В свою чергу, оскаржувана ухвала суду є законною та обґрунтованою та відповідає нормам закону. Будь-яких підстав для задоволення вимог заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню суд апеляційної інстанції не вбачає. У зв`язку з цим доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються обставинами справи. Колегія суддів вважає, що ухвала прийнята з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскарженого рішення, і висновків суду не спростовують, тому в задоволенні апеляційної скарги належить відмовити на підставі ст. 375 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 12 квітня 2021 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: О. В. Карпенко Л. В. Нерушак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»