Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/10773/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/10773/20 Номер провадження 22-ц/814/640/21Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г.В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Дорош А.І., Панченка О.О., при секретарі Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 18 січня 2021 року (повний текст ухвали виготовлено 20 січня 2021 року) у справі за позовом Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Плескача О.Ю. до Полтавської міської ради, управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовної заяви У листопаді 2020 року Перший заступник керівника Полтавської обласної прокуратури Плескач О.Ю. звернувся до суду з позовом в порядку статті 56 ЦПК України до Полтавської міської ради, управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням тридцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 28 лютого 2020 року затверджено перелік об`єктів комунальної власності міста Полтави, що підлягають приватизації способом викупу, де у п. 5 зазначено « АДРЕСА_1 орієнтовною площею 37,9 кв.м. покупець ФОП ОСОБА_1 ». Зокрема, у спірному рішенні зазначено, що його прийнято на підставі пункту 1 статті 10, пункту 4 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна». З даним рішенням позивач не погоджується, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не враховано вимоги частини 2 статті 18 Закону. На думку позивача, ОСОБА_1 не виконав обов`язкову умову, що дає йому право на приватизацію шляхом викупу - не підтвердив здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, висновком будівельної експертизи , а ним надано лише звіт за результатами обстежень, який не може вважатися належним документом; крім того, ФОП ОСОБА_1 у порушення умов договору оренди №49/4 від 29 квітня 2016 року здійснив капітальний ремонт орендованого майна без узгодження проектної документації з управлінням з питань містобудування та архітектури, та прийняття відповідного рішення Полтавською міською радою. На думку позивача, обраний спосіб приватизації без дотримання вимог законодавства є незаконним, суперечить інтересам держави та територіальної громади, а укладений в подальшому договір купівлі-продажу об`єкту комунального майна (нежитлових будівель) підлягає визнанню недійсним із відповідними правовими наслідками. Враховуючи вищевказане, просив визнати незаконним та скасувати пункт 5 додатку до рішення тридцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання «Про затвердження об`єктів комунальної власності міста Полтави, що підлягають приватизації шляхом викупу» від 28 лютого 2020 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу комунального майна (нежитлової будівлі) за адресою: АДРЕСА_1 , укладений територіальною громадою в особі Полтавської міської ради від імені якої діє управління майном комунальної власності міста та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Башинською Т.В. і зареєстрованого в реєстрі за №1185; скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності за №53048734 від 09 липня 2020 року за ОСОБА_1 на 11/50 нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 загальною площею 173,6 кв.м. з одночасним припиненням права приватної власності; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18 січня 2021 року заяву представника відповідача про закриття провадження у справі задоволено. Провадження у справі за позовом Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Плескача О.Ю. до Полтавської міської ради, управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, закрито. Роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 ГПК України. Роз`яснено позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у м. Полтава Полтавської області повернути платнику Полтавській обласній прокуратурі судовий збір у розмірі 6306,00 грн. Судове рішення мотивовано тим, що з урахуванням характеру спірних відносин (приватизація належного територіальній громаді нерухомого майна (нежитлового приміщення), яке не відноситься до житлового фонду), а також наявності відповідної норми закону, що прямо передбачає вирішення спору господарським судом, дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства. Узагальнені вимоги апеляційної скарги В апеляційній скарзі заступник керівника Полтавської обласної прокуратури просить скасувати ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 18 січня 2021 року про закриття провадження у справ, а справу направити до Октябрського районного суду м. Полтави для розгляду по суті. Позиція учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу На думку позивача, оскаржувана ухвала прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Так, скаржником зазначено, що відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає положенням статті 4 цього Кодексу, а правовідносини, щодо яких виник спір, мають господарський характер. У даному випадку договір купівлі-продажу комунального майна ( нежитлової будівлі) не є господарським, крім того, однією із сторін є фізична особа - ОСОБА_1 . Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу Управління майном комунальної власності міста у відзиві на апеляційну скаргу прохає залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Вважає, що доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають відхиленню, адже господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за умови наявності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом. Так, у статті 20 ГПК України зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду. Полтавська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу прохає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. У відзиві зазначено, що в ГПК України та в Законі України «Про приватизацію державного і комунального майна» прямо передбачено, що спори щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому ГПК України. Щодо явки та позиції сторін в суді апеляційної інстанції В судовому засіданні представник Полтавської обласної прокуратури - Лисенко Н.М. вимоги апеляційної скарги підтримала та просила задовольнити їх. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Встановлені обставини справи Із матеріалів справи вбачається, що між управлінням майном комунальної власності міста (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди №49/4 від 29 квітня 2016 року об`єкта комунальної власності міста, а саме нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 37,9 кв.м. (а.с. 82-84). Рішенням тридцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 28 лютого 2020 року затверджено «Перелік об`єктів комунальної власності м. Полтави, що підлягають приватизації способом викупу». До переліку таких об`єктів віднесено і частину одноповерхової нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 37, 9 кв.м., покупець ФОП ОСОБА_1 (пункт 5) (а.с. 11). 09 липня 2020 року між територіальною громадою міста Полтави в особі Полтавської міської ради, від імені якої діє управління майном комунальної власності міста в особі начальника управління майном комунальної власності міста Курнакової Н.О. (продавець) та фізичною особою громадянином України ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу комунального майна (нежитлової будівлі) за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Башинською Т.В. і зареєстровано в реєстрі за №1185 (а.с. 12-13). Позиція апеляційного суду Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У Законі України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон) міститься визначення поняття «приватизація державного або комунального майна» (далі - приватизація), а саме - це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями. Разом з тим, нормами цього Закону передбачено, що приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні або викупу об`єктів приватизації (стаття 13 Закону). Водночас, відповідно до частини першої статті 30 вказаного Закону спори щодо приватизації державного або комунального майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, крім випадків, коли сторони погодили передачу таких спорів на вирішення міжнародному комерційному арбітражу відповідно до частини дванадцятої статті 26 цього Закону. Також пунктом 2 частини першої статті 20 ГПК України закріплено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 903/456/18, судова практика і раніше була зорієнтована на те, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за умови наявності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом. Господарські суди вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду). Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 925/308/18 зазначено, що спори щодо приватизації державного (або комунального) майна виникають у зв`язку з його відчуженням, зміною чи припиненням правомочностей держави на таке майно та виникненням відповідного обсягу прав у суб`єктів права приватної власності. За загальним правилом спори щодо приватизації державного майна належать до господарської юрисдикції незалежно від суб`єктного складу сторін спору щодо відчуження майна - як юридичних так і фізичних осіб. Таким чином, за загальним правилом, спори щодо приватизації комунального майна відносяться до юрисдикції господарських судів незалежно від суб`єктного складу сторін. При визначенні юрисдикції цієї справи слід виходити з характеру спірних правовідносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернувся прокурор. Як вбачається із позовної заяви, прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовом до відповідачів у межах правовідносин щодо відчуження комунального майна, оскаржуючи відповідне рішення Полтавської міської ради в частині віднесення спірного об`єкта комунальної власності до переліку тих, що підлягають приватизації, а також вказує, що оспорюваний договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09 липня 2020 року був укладений з порушенням вимог чинного законодавства щодо приватизації комунального майна. Суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що в даних правовідносинах процедура приватизації комунального майна, хоча й завершена, але позивач - прокурор ставить під сумнів правильність такої процедури приватизації, а також чинність та дійсність зазначеного договору купівлі-продажу, оскільки суть позовних вимог зводиться до оспорювання окремих рішень місцевої ради та порядку набуття права власності в ході приватизації комунального майна. Слід відмітити, що спосіб, який обрав позивач для захисту порушених прав, не змінює правової природи спору, який виник щодо порушення умов та процедури приватизації спірного майна. Отже, з урахуванням характеру спірних правовідносин, а також наявності прямої вказівки закону на вид судочинства, у якому має розглядатись така категорія справ, спір у цій справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а участь фізичної особи у процедурі відчуження майна не змінює правової природи такого юридичного спору та не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував норми процесуального права та постановив ухвалу, яка відповідає закону, а саме про закриття провадження, то підстави для задоволення даної апеляційної скарги відсутні. Отже, враховуючи вищевказане, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Щодо судових витрат Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури - залишити без задоволення. Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 18 січня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 09 квітня 2021 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді А.І. Дорош О.О. Панченко