Ухвала КЦС ВС № 953/2936/20

Ухвала 12 квітня 2021 року м. Київ справа № 953/2936/20 провадження № 61-5250ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 11 березня 2021 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплачених коштів, ВСТАНОВИВ: У лютому 2020 року Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь надміру виплачену допомогу на дітей одиноким матерям внаслідок зловживання з боку відповідача у сумі 38 138,07 грн. Позов обґрунтований тим, що з 26 липня 2017 року ОСОБА_1 знаходилась на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області та з 01 липня 2017 року по 30 червня 2018 року і з 01 серпня 2018 року по 31 липня 2019 року отримувала державну соціальну допомогу на дітей одиноким матерям. У період отримання допомоги відповідачем було навмисно приховано той факт, що вона з 01 лютого 2017 року зареєстрована як платник спрощеної системи оподаткування та її доход від зайняття підприємницькою діяльністю склав: за 2017 рік - 289 445,98 грн; за 2018 рік - 307 954,45 грн. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 11 березня 2021 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області кошти, виплачені надміру у вигляді державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям в сумі 38 138,97 грн, а також судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з підтвердженого факту приховування ОСОБА_1 обставин, що впливають на виплату Управлінням праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області державної соціальної допомоги, а саме подання неповної інформації про свої доходи, що призвело до надмірної виплати їй бюджетних коштів у вигляді державної допомоги на дітей одиноким матерям в сумі 38 938,07 грн. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у березні 2021 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 11 березня2021 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у даній справі становить 38 138,07 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною. Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, яким, за загальним правилом, виключається можливість перегляду ухвалених у ній судових рішень судом касаційної інстанції. Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню,касаційна скарга не містить. Посилання заявника на неврахування судом правових висновків Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України) є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню. Верховний Суд зауважує, що обґрунтування касаційної скарги підставами, передбаченими частиною другою статті 389 ЦПК України, не звільняє заявника від обов`язку, у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, обґрунтувати підстави перегляду в касаційному порядку судових рішень у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень про відмову у відкритті касаційного провадження. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Верховний Суд урахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» (рішення від 09 жовтня 2018 року «Азюковська проти України»). Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не наведені, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 11 березня 2021 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплачених коштів відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик