Постанова 4823 № 740/3906/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 09 квітня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 740/3906/20 Головуючий у першій інстанції Пантелієнко В. Г. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/504/21 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої-судді: Шарапової О.Л. суддів: Бечка Є.М., Євстафіїва О.К., секретар: Бивалькевич Т.В. Позивач : ОСОБА_1 Відповідач : Акціонерне товариство «Українська залізниця» Оскаржується рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 грудня 2020 року, суддя Пантелієнко В.Г., повний текст складений 29 грудня 2020 року, В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з АТ «Українська залізниця» у відшкодування моральної шкоди 200000 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 квітня 2017 року на 185 кілометрі пікету № 1 (на переїзді в м. Ніжин) потяг № 322 сполученням «Чернігів-Ніжин» смертельно травмував її сина ОСОБА_2 , який стояв поблизу колії. Постановою слідчого СВ Ніжинського ВП ГУНП України в Чернігівській області від 29 травня 2017 року кримінальне провадження було закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Факт загибелі ОСОБА_2 внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (наїзду поїздом) встановлені постановою про закриття кримінального провадження, лікарським свідоцтвом про смерть, довідкою про причину смерті. У зв`язку із загибеллю сина, який її підтримував, їй заподіянні моральні страждання. В її житті відбулися непоправні зміни, адже смерть сина призвела до порушення найважливіших життєвих зв`язків, тепер вона рідше бачить своїх онуків. Попередній життєвий устрій ніколи не буде відновлений. Свої моральні страждання вона оцінює в 200000 гривень. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 грудня 2020 року позовні вимоги задоволені. В апеляційній скарзі АТ «Українська залізниця» просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що причиною нещасного випадку стало порушення загиблим Правил безпеки громадян на залізничному транспорті, що підтверджується як актом службового розслідування, так і постановою про відмову у порушенні кримінальної справи, тобто причиною нещасного випадку є умисел потерпілого. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження заподіяння моральних страждань. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною, а оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням приписів законодавства. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Встановлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином позивачки (а.с. 11,13). Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 101 від 27 квітня 2017 року смерть ОСОБА_2 настала на зупинці «Мигалівська» внаслідок травматичного гемопневмотораксу, множинних травм органів грудної порожнини; особа травмована при зіткненні з локомотивом (а.с. 12). Згідно з довідкою АТ « Українська залізниця» № ц/4-80/2361-20 від 31 липня 2020 року електровоз ВЛ80т № 1455 перебуває на балансі виробничого підрозділу локомотивне депо Дарниця регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Уккрзалізниця» ( а.с. 8). Постановою слідчого СВ Ніжинського ВП ГУНП України в Чернігівській області Ковтун Я.О. від 29 травня 2017 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017270180000575 від 26.04.2017 року, закрито в зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.с. 10). У вказаній постанові слідчий зазначає, що згідно з актом службового розслідування причиною нещасного випадку є порушення потерпілим Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України. Відповідно до ч.ч. 1, 3 та 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. За змістом ч.1 ст. 263 ЦК України під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події, тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що настання смерті ОСОБА_2 , відбулося внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, але не у зв`язку із бажанням вчинити самогубство; позивачці, як матері загиблого, спричинені моральні страждання, розмір яких вірно визначений з урахуванням їх характеру та тривалості. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства. Доводи апеляційної скарги про те, що причиною нещасного випадку стало порушення загиблим Правил безпеки громадян на залізничному транспорті, що підтверджується як актом службового розслідування, так і постановою про відмову у порушенні кримінальної справи, тобто причиною нещасного випадку є умисел потерпілого, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що загиблий ОСОБА_2 бажав або свідомо допускав настання своєї загибелі. Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження заподіяння моральних страждань, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки загибель сина позивачки підтверджується матеріалами справи. Вказані події спричинили позивачці, як матері загиблого, моральні страждання; розмір яких правильно визначений з урахуванням їх ступеню та тривалості. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення, рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 грудня 2020 року залишити без змін. Поновити дію рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 грудня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складений 09 квітня 2021 року. Головуюча: Судді: