Постанова 4817 № 606/104/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 606/104/21Головуючий у 1-й інстанції Мельник А.В. Провадження № 33/817/199/21 Доповідач - Коструба Г.І. Категорія - ст. 124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 квітня 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Коструба Г.І. з участю захисника особи, притягнутої до адмінвідповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Мужа В. В., розглянувши 09 квітня 2021 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не працює, ВСТАНОВИВ: Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 27 січня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на кожного адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Цією ж постановою з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягнуто по 454 грн. судового збору в дохід держави. Як вбачається з рішення суду, ОСОБА_2 06.01.2021 о 12 год. 20 хв. на а/д М-19353 км, керуючи транспортним засобом Volkswagen transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, під час руху заднім ходом не скористався допомогою сторонніх осіб, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Citroen C3, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження із матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.9, 12.1, 2.3 (б ) Правил дорожнього руху України. Крім цього, ОСОБА_1 06.01.2021 о 12 год. 20 хв. на а/д М-19353 км, керуючи транспортним засобом Citroen C3, державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху під час виїзду на головну дорогу, та здійснив зіткнення із транспортним засобом Volkswagen transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження із матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, 2.3 (б), 13.1 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить строк на апеляційне оскарження поновити, постанову місцевого суду в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення. Вказує, що апеляційну скаргу він подав 08 лютого 2021 року, оскільки останній день оскарження постанови припав на вихідний день 06 лютого 2021 р., однак ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року його апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з пропуском 10-ти денного строку, передбаченого ст. 294 КУпАП, та відсутність заявленого клопотання про його поновлення. Враховуючи те, що апеляційну скаргу було подано в перший робочий день після закінчення десятиденного строку, просить поновити строк на оскарження рішення суду першої інстанції. Вважає вищевказану постанову суду незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи. Зазначає, що відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №038773 від 06 січня 2021 року, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки саме ОСОБА_2 виконав небезпечний маневр, не переконавшись в безпеці руху, чим спричинив ДТП, здійснивши наїзд на його транспортний засіб. Наголошує на тому, що судом першої інстанції не було враховано норми п. 10.9 та п. 10.10 ПДР України, відповідно до яких під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Забороняється рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на в`їздах і виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю. Звертає увагу на те, що місце, де трапилось ДТП, є перехрестям виїздом з вул. Підзамче через переїзд на дорогу М-19. При цьому зазначає, що виїзд з приватної території будинку ОСОБА_2 є аварійно-небезпечним через обмежену оглядовість. А тому саме ОСОБА_3 порушив Правила дорожнього руху, а саме: не врахував те, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, не скористався допомогою інших осіб під час виїзду з подвір`я заднім ходом та порушив вимоги щодо заборони руху транспортних засобів заднім ходом на перехрестях, а також на ділянках з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю. 31 березня 2021 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій він просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 27 січня 2021 року - без змін. Вказує, що 06 січня 2021 року близько 12 год. 20 хв. на автодорозі М-19 353 км., виїжджаючи на автомобілі Volkswagen із домогосподарства, що по вул. Князя Василька в м. Теребовлі, він здійснив виїзд заднім ходом на дорогу. При цьому посилається на те, що в процесі руху в дзеркалі заднього виду він побачив, як з протилежної сторони на дорогу виїжджає автомобіль Citroe, під керуванням ОСОБА_1 . В порушення вимог п. 10.11 водій ОСОБА_1 не надав йому дорогу, внаслідок чого сталось зіткнення керованих ними транспортних засобів, яким спричинено механічні пошкодження. На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце її розгляду, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не подав. Його захисник - адвокат Муж В. В. пояснив, що ОСОБА_1 не заперечує щодо розгляду справи у його відсутності. Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. За таких обставин, керуючись ст. 268 КУпАП, суд вважає, що справу можна розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Заслухавши пояснення захисника Мужа В. В., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених підстав, перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду за апеляційною скаргою від 08 лютого 2021 р. слід поновити, в задоволенні апеляційної скарги - відмовити, оскільки прийняте судом рішення є законним і обґрунтованим. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Враховуючи те, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, - оскаржуване рішення не переглядається щодо іншого учасника ДТП ОСОБА_2 . Що стосується суті оскаржуваної постанови, то аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується ОСОБА_1 , дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення. Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Відповідно до п. 2.3 (б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 13.1 - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Судом першої інстанції належним чином проаналізовано наявні у справі докази, сукупний аналіз яких дав можливість прийти до висновку про порушення ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом Citroen C3, державний номерний знак НОМЕР_2 , вимог п. 2.3. (б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди. Також суд вірно дійшов висновку про порушення ОСОБА_2 під час керування автомобілем Volkswagen transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 , вимог п. п. 2.3. (б), 10.9, 12.1 Правил дорожнього руху України, що перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди. Про це свідчать протоколи про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №038772 та № 038773 від 06 січня 2021 року, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та складені уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а обставини, викладені у них, об`єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими у справі. Наведені у протоколах відомості щодо порушення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, об`єктивно стверджуються іншими доказами по справі, які були предметом дослідження суду першої інстанції, зокрема, матеріалами фотофіксації та схемою дорожньо-транспортної пригоди, якими зафіксовано місце ДТП, розташування транспортних засобів та отримані ними механічні пошкодження. Із долучених до справи доказів вбачається, що зіткнення автомобілів Volkswagen transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 , та Citroen C3, державний номерний знак НОМЕР_2 , сталось в крайній правій смузі, в напрямку з м. Теребовлі до м. Тернополя, в момент, коли перший автомобіль здійснював рух заднім ходом, а другий, повертаючи ліворуч, виїжджав на головну дорогу. Таким чином, наведеними доказами стверджується, що водій автомобіля Citroen C3, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 під час виїзду на головну дорогу не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, а водій транспортного засобу Volkswagen transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та під час руху заднім ходом не переконався у безпечності цього маневру, а саме в тому, що це не створить небезпеки іншим учасникам руху. Аналогічний висновок можна зробити також і по характеру механічних пошкоджень, отриманих транспортними засобами під час ДТП, оскільки автомобіль Volkswagen transporter знаходиться попереду автомобіля Citroen C3, у нього наявне пошкодження заднього бампера, заднього правого крила АФП, а в автомобіля Citroen C3 пошкоджено капот, передній бампер, решітка радіатора, переднє праве крило, кріплення лівої фари та розбита передня права фара. Що стосується доводів апелянта ОСОБА_1 про недотримання водієм автомобіля Volkswagen transporter ОСОБА_2 вимог п. 10.10 Правил дорожнього руху України, то вони не можуть бути взяті до уваги, оскільки порушення цих норм не інкримінувалося особі, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Тому суд не вправі робити висновки щодо обставин, які не відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, і докази щодо яких не збирались особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не наведено. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не вбачається. За таких обставин постанова суду винесена з дотриманням вимог закону, на підставі наявних у справі доказів і підстав для її скасування немає. Керуючись ст. 294 КУпАП України, суддя П О С Т А Н О В И В: Строк на апеляційне оскарження поновити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 27 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Тернопільського апеляційного суду Г. І. Коструба