Постанова 4813 № 522/21843/20

Номер провадження: 33/813/389/21 Номер справи місцевого суду: 522/21843/20 Головуючий у першій інстанції Єршов Л.С. Доповідач Прібилов В. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.03.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Прібилов В.М., за участю: секретаря судового засідання Стоянової Л.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , його представника адвоката Поліша В.О., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Поліш В.О. на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2021 року, якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення,- встановив: Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2021 року провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працює у адвокатському об`єднанні «Пантеон», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 062076 від 24.11.2020 року, встановлено, що ОСОБА_1 24.11.2020 року о 15:45 год. у м. Одеса, по вул. Канатній, 98, керуючи автомобілем «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахувала дорожню обстановку, не дотрималася безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення з автомобілем марки БАЗ АО79.14, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, чим порушила вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а невстановлене авто поїхало з місця ДТП. Розглядаючи справу, районний суд прийшов до висновку про необхідність закриття провадження по справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Рішення обґрунтовано тим, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні докази на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 правил Дорожнього руху, які стали наслідком ДТП, що спричинило пошкодження транспортних засобів при викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставинах, та спростовується поясненнями іншого водія та свідків, характером механічних пошкоджень транспортних засобів. На дану постанову представник ОСОБА_2 - адвокат Поліш В.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2021 року скасувати, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В обґрунтування вимог про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що про існування вказаної постанови йому стало відомо лише 11.02.2021 року, в судовому засіданні з розгляду даної справи участі не приймав. В обґрунтування своїх вимог про скасування постанови зазначає, що: -матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли до суду першої інстанції, не містять відомостей, щодо будь яких осіб, що були свідками вказаної ДТП. -суду першої інстанції не було надано жодних доказів того, що ОСОБА_3 був свідком вчиненого адміністративного правопорушення. -враховуючи механічні пошкодження автомобілів, винним в скоєнні ДТП є водій транспортного засобу «Volkswagen Jetta», який вирішив здійснити перестроювання у ліву смугу руху не пересвідчившись у відсутності перешкод. Складена на місці події схема ДТП не відповідає «законам логіки». Не погодившись з доводами апеляційної скарги, ОСОБА_1 подала заперечення, в яких просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2021 року залишити без змін. При цьому зазначила, що: -в апеляційній скарзі не містяться жодних нових доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б доводили її вину у вчинені адміністративного правопорушення. -свідок ОСОБА_3 був зазначений у її поясненнях, був допитаний судом першої інстанції та попереджений про кримінальну відповідальність, тому його покази є належним та допустимим доказом у даній справі. -при складані схеми ДТП, поліцейські допустилися технічної помилки, а саме переплутали місце удару, відстань від її машини до бордюру, однак розташування об`єктів (автомобілів) відповідає дійсності, що підтверджується фотознімками. -строки на апеляційне оскарження пропущено із значним спливом часу. Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його представника адвоката Поліша В.О., які підтримали доводи клопотання та апеляційної скарги; пояснення особи, відносно якої прийнята оскаржувана постанова ОСОБА_1 , яка заперечувала проти задоволення клопотання та апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідним поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Згідно положень ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. На підтвердження доводів апелянта про те, що він не знав про розгляд справи, копію постанови отримав лише 11.02.2021 року, то матеріали справи містять розписку представника ОСОБА_2 адвоката Поліша В.О. про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії постанови суду першої інстанції лише 11.02.2021 року (а.с.35). Інших даних про надіслання районним судом копії постанови ОСОБА_2 та отримання копії оскаржуваної постанови - матеріали справи не містять. Зазначені обставини, з урахуванням даних щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 , отримання копії оскаржуваної постанови його представником 11.02.2021 року та подання апеляційної скарги 22.02.2021 року, на наступний день після вихідного дня, свідчать про існування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови районного суду як пропущеного з поважних причин, незалежних від волі скаржника. Що стосується доводів апеляційної скарги про скасування постанови, то апеляційний суд зазначає наступне. Згідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Згідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.124 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 апеляційному суду пояснив, що 24.10.2020 року рухався по вулиці Семінарській в напрямку проспекту Шевченко в лівій смузі руху. Дорожня розмітка не проїзній частині відсутня, однак фактично є дві смуги руху та в правій смузі повільно рухалися автомобілі, які перебували в заторі. Не доїжджаючи до перехрестя з вулицею Канатна, він почув сторонній звук та зрозумів, що в його автобус хтось в`їхав. Зупинивши автобус, він побачив, що в праву сторону керованого ним автобусу в`їхав автомобіль «Volkswagen Jetta», який вирішив перестроїтися у ліву смугу руху, не пересвідчившись у відсутності перешкод, тим самим допустив зіткнення. Механічні пошкодження розпочиналися від передньої пасажирської двері та до заднього лівого колеса. Також вказав, що працівниками поліції відносно обох водіїв було складено протоколи про адміністративне правопорушення та у складеному відносно нього протоколі він зазначив, що не згоден з порушенням. На запитання апеляційного суду ОСОБА_2 вказав, що йому не відомо як було встановлено місце зіткнення транспортних засобів, однак складену схему він підписав та зауважень не заявляв. Водій ОСОБА_1 , заперечуючи проти апеляційної скарги, пояснила в апеляційному суді, що рухалася у заторі у правій полосі руху по вул. Семінарській у напрямку просп. Шевченка та перед перехрестям з вул. Канатною, маючи намір на перестроювання в ліву смугу, включила покажчик і виїхала у ліву смугу руху. Маршрутний автобус БАЗ, під керуванням водія ОСОБА_2 , рухався з великою швидкістю по зустрічній смузі руху та намагався першим стати перед світлофором та при цьому здійснив різке перестроювання у її смугу. На час зіткнення її автомобіль перебував вже у лівій полосі руху та після зіткнення вона одразу зупинила керований нею автомобіль. Представник ОСОБА_2 адвокат Поліш В.О. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. При цьому пояснив, що винним у ДТП вважає саме водія автомобіля «Volkswagen Jetta» ОСОБА_4 . Складена на місці схема ДТП не відповідає обставинам зіткнення, однак із наданих апеляційному суду фотознімків вбачається, що обидва автомобіля розташовані під кутом, що вказує на те, що водій автомобіля «Volkswagen Jetta» не закінчив перестроювання, що спростовує твердження ОСОБА_1 про перебування на час зіткнення у лівій смузі руху. Закриваючи провадження в справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП. При цьому, як вбачається з оскаржуваної постанови, районний суд фактично обмежився цитуванням положень закону, які слід застосовувати під час розгляду даної категорії справ та пославшись на наявні у матеріалах справи письмові докази, а саме схему ДТП, пояснення водіїв ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , та свідка ОСОБА_3 , врахувавши характер механічних пошкоджень прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення. Проте, такі висновки є передчасними, оскільки суддя районного суду при розгляді справи не дотримався вимог ст.245 та 280 КУпАП, формально підійшла до оцінки наявних у матеріал провадження доказів, належним чином не надавши цим доказам відповідну правову оцінку та не розкрив їх суть, а навпаки надала оцінку, яка суперечить наявним у ній доказам та прийняла рішення, яке не відповідає фактичним обставинам вчиненого правопорушення. Враховуючи, що стаття 124 КУпАПє бланкетною, то при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з`ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що зокрема було звернуто увагу і в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті". Згідно із п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 11.06.2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» з метою забезпечення виконання цих вимог закону у справах про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 124 КУпАП, у випадках, коли до адміністративної відповідальності притягаються дві або більше осіб, внаслідок спільних дій яких сталася дорожньо-транспортна подія, суди повинні практикувати розгляд справ щодо них в одному провадженні. Разом з тим, районний суд, маючи у наявності дані щодо обставин вчиненого правопорушення та складання відносно обох водіїв протоколів про адміністративне правопорушення, не виконав приписи викладені у Постанові Пленуму Верховного суду України №11 від 11.06.2004 року та не прийняв жодних заходів щодо розгляду справ щодо кожного з водіїв в одному провадженні. Більш того, з метою з`ясування фактичних обставин скоєної ДТП, розглядаючи справу відносно ОСОБА_1 , районний суд не викликав у судове засідання іншого учасника події, що стало наслідком прийняття районним судом рішення, яке суперечить матеріалам провадження та обставинам скоєної події. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ДПР18 № 062076 від 24.11.2020 року, ОСОБА_1 24.11.2020 року о 15:45 год. у м. Одеса, по вул. Канатній, 98, керуючи автомобілем «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахувала дорожню обстановку, не дотрималася безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення з автомобілем марки БАЗ АО79.14, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, чим порушила вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а невстановлене авто поїхало з місця ДТП. Пункт 1.3. ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пункт 1.9. ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з пунктом 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Відповідно до пункту 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Встановленими апеляційним судом обставинами, а саме поясненнями обох водіїв встановлено, що водій ОСОБА_1 не в повній мірі дотрималася вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху, а саме не врахувала дорожню обстановку, не дотрималася безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення з автомобілем марки БАЗ АО79.14, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Поясненнями, наданими водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду, підтверджується напрямок руху автомобілів, дорожня обстановка та обставини зіткнення транспортних засобів. Водночас, обидва водії спростовують порушення ними правил дорожнього руху, що є наслідком зіткнення автомобілів. Разом з тим, з долучених до матеріалів провадження з місця події фотознімків, автентичність яких не оспорюється учасниками дорожньо-транспортної події, вбачається, що автобус БАЗ, яким керував ОСОБА_2 має механічні пошкодження кузову, які розташовані від передньої правої двері, правого боку до задньої правої двері, а автомобіль «Volkswagen Jetta», яким керувала ОСОБА_4 має пошкодження переднього бамперу та переднього крила зліва (а.с.20-21, 40-41,46-47). Ці обставини також знаходять своє підтвердження і в схемі ДТП, в якій відображено наявні на транспортних засобах механічні пошкодження. При цьому як свідчать наявні фотознімки, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 знаходиться під кутом та розташований передньої лівої частиною вліво. Дані, щодо знаходження автомобіля під зазначеним кутом по відношенню до прямолінійної осі проїзної частини «Volkswagen Jetta» також відображені у схемі ДТП. Водій автомобіля «Volkswagen Jetta» ОСОБА_1 в свої запереченнях на апеляційну скаргу, наданих апеляційному суду, не заперечувала наявність неточностей в схемі ДТП, та вказала, що при складані схеми ДТП, поліцейські допустилися технічної помилки, а саме переплутали місце удару, невірно визначили відстань від її машини до бордюру, однак вказала, що розташування об`єктів (автомобілів) відповідає дійсності, що також підтверджується наявними у матеріалах справи фотознімками. З урахуванням заявлених водіями в апеляційній скарзі та запереченнях обставин невідповідності схеми ДТП, апеляційним судом були прийняті відповідні заходи для перевірки цих обставин та у судове засідання апеляційного суду був викликаний інспектор поліції ОСОБА_5 , який складав схему ДТП та інші матеріали. Разом з тим, в судове засідання зазначений працівник поліції не прибув, про поважні причини неявки апеляційний суд не повідомив, в зв`язку з чим, зважаючи на можливість надання апеляційним судом відповідної правової оцінки діям водія ОСОБА_4 на підставі наявних матеріалів, в тому числі за наявності схеми ДТП, яка в частині розташування транспортних засобів після зіткнення водіями не оспорюється, а також фотознімків з місця події на яких зафіксовано місце їх перебування транспортних засобів після зіткнення та наявність на них механічних пошкоджень, апеляційний суд вважав за необхідне та можливе прийняти рішення на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказах. Так, наявні фотознімки з місця ДТП, якими підтверджено фактичне перебування транспортних засобів на місці після їх зіткнення та відображення на них фактичних механічних пошкоджень обох транспортних засобів вказують на безпідставність тверджень водія ОСОБА_1 про обставини зіткнення, які зазначені останньою як в письмових поясненнях, наданих нею на місці події, так і в апеляційному суді. З наявних на транспортних засобах пошкоджень, можливо прийти до висновку, що на момент зіткнення транспортних засобів, керований ОСОБА_1 автомобіль перебував під кутом, що вказує на те, що остання здійснювала маневр перестроювання з правої у ліву сторону проїзної частини. При цьому, наявність механічних пошкоджень на керованому водієм ОСОБА_2 автобусі, початок яких зафіксовано біля передньої правої двері, вказує на те, що на момент зіткнення автобус здійснив випередження автомобілю під керуванням ОСОБА_1 і зіткнення сталося під час виконання останньою маневру перестроювання. На спростування факту перебування автомобілю ОСОБА_1 на момент зіткнення в лівій смузі руху також вказують наявні в матеріалах справи фотознімки, на яких зафіксовано розташування на проїзній частині «стоп-лінії» в напрямку руху обох водії та знаходження автомобілю «Volkswagen Jetta», фактично посередині смуг руху в одному напрямку ближче до лівого краю, однак не в лівій смузі руху, як про те стверджує водій ОСОБА_1 (а.с.40, 67). Встановлені апеляційним судом обставини спростовують твердження водія ОСОБА_1 , зазначені нею в письмових поясненнях на місці події та в суді щодо того, що на момент зіткнення транспортних засобів вона завершила виконання перестроювання з правої у ліву смугу руху та на час зіткнення перебувала безпосередньо у лівій смузі руху. За встановлених апеляційним судом обставин, пояснення свідка події ОСОБА_3 , які покладені районним судом в обґрунтування висновку про перебування на момент зіткнення автомобілю ОСОБА_1 у лівій смузі руху, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать фактичним обставинам скоєної дорожньо-транспортної пригоди. Водночас, апеляційний суд зважає на заявлені в апеляційному суду дані щодо можливого порушення водієм ОСОБА_2 . Правил дорожнього руху, як про те стверджує інший учасник ДТП, однак враховуючи що матеріали адміністративної справи відносно цього водія перебувають на розгляді в районному суді, який повинен надати оцінку його діям у відповідності до вимог ПДР, апеляційний суд позбавлений можливості надати відповідну правову оцінку діям цього водія щодо безумовного дотримання останнім цих правил. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях водія автомобіля Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 присутня вина, яка полягає в тому, що вона під час руху остання не вжила заходів для забезпечення безпеки руху, передбачені п.13.1 Правил дорожнього руху, а відтак в її діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до ст.124 КУпАП особа притягається до адміністративної відповідальності за порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. При розгляді справи, статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, чи винна дана особа в його вчиненні. За таких обставин, суддя апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, оскаржена постанова судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2021 року скасуванню, з прийняттям апеляційним судом нової постанови про визнання ОСОБА_1 винною у правопорушенні, передбаченому ст.124 КУпАП. При цьому, враховуючи необхідність скасування оскарженої постанови, а також час складання протоколу 24.11.2020 року, і ті обставини, що строк накладення адміністративного стягнення починається з 24.11.2020 року і триває 3 місяці, тобто до 24.02.2021 року включно, суддя апеляційного суду приходить до висновку, що на час розгляду апеляційної скарги апеляційним судом, трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП. Закінчення строку накладення адміністративного стягнення, є обставиною, яка виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності з положенням п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, згідно з якою провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Незважаючи на те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та винуватість останньої у вчиненні даного адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, суддя апеляційного суду приходить до висновку про необхідність закриття провадження в справі, в зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Водночас, апеляційний суд вважає за необхідним звернути увагу на наступне. Відповідно до положень ст.1 та 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Обов`язок щодо збирання доказів, визначених у ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Разом з тим, під час перегляду рішення районного суду апеляційним судом було встановлено, що працівниками патрульної поліції під час складання матеріалів даної дорожньо-транспортної події вищезазначені норми закону дотримані не були. З наявної у матеріалах справи схеми дорожньо-транспортної події вбачається, що зазначена схема не містить належних відомостей щодо місця розташування автомобілів на проїзній частині, та як стверджують учасники дорожньо-транспортної події невірно визначено місце зіткнення транспортних засобів, а також у схемі не зазначена відстань розташування місця зіткнення автомобілів в прив`язці до краю проїзної частини. Як вбачається з матеріалів справи, працівники поліції, уповноважені на здійснення збору матеріалів дорожньо-транспортної події, самоусунулися від виконання ними своїх прямих службових обов`язків, за наявності заперечень порушень ПДР кожним з водіїв, відсутності належних та достатніх доказів винуватості у скоєні ДТП конкретним водієм, не прийняли заходів щодо проведення експертного дослідження обставин зіткнення, не надали відповідної правової оцінки обставинам пригоди і відповідності дій кожного з водіїв вимогам Правил дорожнього руху, обмежившись лише складанням відносно кожного з водіїв протоколів про адміністративне правопорушення, зазначивши про порушення цими водіями аналогічних порушень ПДР. Така поведінка працівників поліції вказує на обґрунтованість доводів апелянта в частині поверхневої перевірки обставин ДТП, в тому числі не врахування цими працівниками поліції механічних пошкоджень транспортних засобів, неприйняття заходів, направлених на вилучення матеріалів відеозапису події, які зафіксовані камерами відеоспостереження на перехресті вулиць Семінарська та Канатна в м. Одесі, тобто не з`ясування працівниками поліції фактичних обставин правопорушення. Зазначені вище обставини, беззаперечно вказують на незрозумілість таких дій працівників поліції, які були уповноважені на складання матеріалів ДТП, їх безвідповідальне відношення до виконання своїх посадових обов`язків та недотримання ними вимог закону, що на думку апеляційного суду свідчить про можливу відсутність відповідної кваліфікації цих працівників поліції. Встановлені апеляційним судом обставини, потребують належної перевірки та реагування з боку керівництва Управління патрульної поліції, оскільки можуть вказувати на недбале відношення до виконання своїх службових обов`язків, нехтування положеннями закону з боку відповідальних працівників поліції, на яких було покладено обов`язок повного та всебічного з`ясування обставин та встановлення винуватця дорожньо-транспортної події. Зважаючи на вищенаведене, апеляційний суд доходить висновку про необхідність направлення копії зазначеної постанови до УПП в Одеській області для забезпечення проведення службової перевірки та прийняття рішення у відповідності до вимог закону. Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. За таких обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, в зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - постановив: Клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Поліша В.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2021 року задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2021 року. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Поліша В.О. задовольнити. Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2021 року, якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення скасувати. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Довести до відома начальника УПП в Одеській області про виявлені під час складання адміністративних матеріалів факти недотримання відповідальними працівниками поліції, які виїздили на місце ДТП факти з метою забезпечення належної перевірки та реагування. Копію постанови направити до Управління патрульної поліції в Одеській області. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду В.М. Прібилов