Ухвала КАС ВС № 420/2324/20

УХВАЛА 09 квітня 2021 року Київ справа №420/2324/20 адміністративне провадження №К/9901/11338/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б., розглянув матеріали касаційної скарги Одеської митниці Держмитслужби (далі - Митниця) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Юніон Груп» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,- У С Т А Н О В И В: Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021, позов задоволено. 29.03.2021 Митниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення. За змістом статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана без дотримання вимог пункту 4 частини другої, частини четвертої 330 КАС: Митниця не зазначила підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); не сплатила судовий збір. Митниця підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Митниця у касаційні скарзі наводить довід про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пункту 2 частини другої статті 52, пунктів 2, 3 частини другої статті 53, частини третьої статті 53, пункту 2 частини шостої статті 54, частини першої статті 55, частин другої, четвертої, п`ятої, дев`ятої, десятої статті 58, частини першої статті 254, частин першої - третьої статті 256, частин першої, четвертої статті 337 Митного кодексу України; пунктів 52, 53 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2033 № 1440; стандартних правил 6.3, 6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур; розділу VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення та реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684; пунктів 1, 2.2, 2.5, 2.12,8 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів та зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, без врахування висновків Верховного Суду в адміністративних провадженнях № К/9901/14498/18, № К/9901/4716/18, № К/9901/4863/18, № К/9901/12417/18, № К/9901/14824/18, № К/9901/50782/18. При цьому Митниця не зазначає, у чому саме полягає не врахування судами першої та апеляційної інстанцій цих висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, подібність яких також не обґрунтована у касаційній скарзі. Далі Митниця просить відкрити касаційне провадження у справі № 420/2324/20 у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що фактично відповідає підставі касаційного оскарження, передбаченій пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, яка Митницею не вказана та є взаємовиключаючою щодо пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС. Також Митниця наводить довід про те, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи; висновки судів не відповідають обставинам справи. Такі доводи, однак, знаходяться у площині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС, яка Митницею у касаційній скарзі не вказана. Враховуючи викладене, Митниці слід уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Згідно з частиною четвертою статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Документ про сплату судового збору Митниця до касаційної скарги не додала. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач звернувся з позовною заявою до суду в березні 2020 року. У постанові від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962 Верховний Суд у складі палати Касаційного адміністративного суду зробив висновок, що справи про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів є справами з майновими вимогами. При цьому, судовий збір за подання позовної заяви (апеляційної чи касаційної скарги) в таких справах обчислюється, виходячи із митних платежів, які підлягають донарахуванню з різниці між задекларованою і скоригованою митницею митної вартості товару. Частиною першою статті 4 Закону України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлений у розмірі 2 102,00 грн. За змістом судових рішень у цій справі сума митних платежів, які підлягають донарахуванню з різниці між задекларованою і скоригованою митницею митної вартості товару, становить 852 002,40 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях. Судовий збір за подання адміністративного позову у цій справі складає 12 780 грн. Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 25 560 грн. (12 780 *200%). Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу та документ про сплату судового збору. Керуючись статтями 169, 248, пунктом 4 частини другої, частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак , Судді Верховного Суду