Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/5030/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/5030/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шаповалова Т.М. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 09 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням з 01.07.2020, II групи інвалідності внаслідок захворювання, яке пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ; - зобов`язати Центрально-західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням з 01.07.2020 інвалідності II групи, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 із розрахунку 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення другої групи інвалідності. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що листом відповідача від 25.08.2020 №4/6806 протиправно відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачеві, з тієї підстави, що після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що після первинного огляду МСЕК минуло більше двох років, що виключає можливість призначити та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 63о/с від 27.07.2005 року позивач був звільнений з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України на підставі п. 64 «б» (через хворобу) у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Відповідно до довідки HACK «Оранта» № 0290-01-20/229 від 12.08.2020 року позивачу за втрату 15% працездатності через страховий випадок, що стався 04.11.2003 року, згідно довідки МСЕК №223 від 13.11.2003 року 30.04.2004 року була виплачена страхова сума 1200 грн. та за втрату 25% працездатності через страховий випадок, що стався 20.07.2020 року згідно довідки МСЕК №115 від 22.07.2005 року за державним обов`язковим особистим страхуванням 24.10.2005 року була виплачена страхова сума 2125 грн. Інші виплати не проводилися. 07.07.2020 року позивач звернувся до В.о. начальника Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності та надав пакет документів, визначених законодавством. Листом відповідача № 4/6806 від 25.08.2020 повідомлено позивача про те, що комісія відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі Порядок) вирішила та прийняла рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги (протокол від 07.08.2020 № 10), оскільки відповідно до Порядку грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Також в листі вказано, що відповідно до наданої довідки НАСК «Оранта» від 12.08.2020 року № 0290- 01-20/229 позивачу за втрату 15% працездатності через страховий випадок, що стався 04.11.2003 року, згідно довідки МСЕК № 223 від 13.11.2003 року за державним обов`язковим особистим страхуванням 30.04.2004 року виплачена страхова сума 1200 грн. та за втрату 25% працездатності через страховий випадок, що стався 20.07.2020 року згідно довідки МСЕК №115 від 22.07.2005 року за державним обов`язковим особистим страхуванням 24.10.2005 року виплачена страхова сума 2125 грн. Оскільки після первинного огляду МСЕК минуло більше ніж два роки, правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги не має відповідно до п.4 Порядку №

850. Позивач вважає вказану відмову відповідача протиправною, а тому звернувся до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту встановлення первинної втрати працездатності без встановлення інвалідності у 2003 році пройшло понад 2 (два роки), тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 07.11.2015 набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, пунктом 5 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність. Водночас, у п.15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Отже, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», зокрема ч. 6 ст. 23 цього Закону в редакції, чинній з 12.03.2015, і відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (Порядок №850). Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Згідно з п.3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи. Відповідно до п.4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Згідно з п.7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України). Як вірно встановлено судом першої інстанції, первинний огляд позивача органами МСЕК здійснено 13.11.2003 та встановлено 15% втрати працездатності; 22.07.2005 повторний огляд позивача та встановлено 25% втрати працездатності. 01.07.2020 позивачу медико-соціальною експертною комісією Департаменту охорони здоров`я Вінницької обласної державної адміністрації було встановлено 2 групу інвалідності, що підтверджується відповідною довідкою серії 12ААБ № 827964 від 01.07.2020. Таким чином, з моменту встановлення первинної втрати працездатності без встановлення інвалідності у 2003 році пройшло понад 2 (два роки), тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. Аналогічний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, висловленої у постанові від 15.07.2020 у справі №240/10153/19, щодо виплати одноразової грошової допомоги в зв`язку з встановленням вищої групи інвалідності, яка дійшла висновку про необхідність застосування зазначеного дворічного строку з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, а тому особі у якої між первинним та вторинним встановленням групи інвалідності минуло понад два роки, слід відмовляти в призначенні одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.