Постанова Дніпровський апеляційний суд № 2-2941/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/533/21 Справа № 2-2941/11 Суддя у 1-й інстанції - Овчаренко Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Городничої В.С., суддів - Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю., за участю секретаря - Солодової І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 29 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, - ВСТАНОВИЛА: У серпні 2011 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правосуддя та захист» від 12 липня 2007 року за № 0004/07 відповідачу належало нерухоме майно, а саме нежитлова будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 20 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу на нежитлову будівлю за вищевказаною адресою. Відповідно до даного договору позивач придбав у відповідача за 200 000,00 гривен вказане нерухоме майно. 20 квітня 2010 року ОСОБА_2 надав позивачу розписку про отримання від нього грошової суми у розмірі 200 000,00 грн, як оплату за продану ним нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_1 , вказавши, що жодних претензій не має. Крім того, відповідач передав позивачу нежитлову будівлю, згідно умов Договору купівлі-продажу. З відповідачем вони домовились посвідчити договір нотаріально до 20 липня 2010 року. Таким чином, всі умови договору купівлі-продажу від 20 квітня 2010 року були виконані окрім того, що з боку відповідача були перешкоди у його нотаріальному посвідчені. Позивач неодноразово просив відповідача посвідчити нотаріально даний договір купівлі-продажу. В свою чергу, відповідач після сплину вказаного строку до нотаріальної контори не з`явився, всіляко ухиляється від нотаріального посвідчення даного договору. Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнання права власності. Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 29 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 20.04.2010 р. укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним. Визнано право власності за ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на нерухоме майно, а саме : нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_1 . В своїй апеляційній скарзі Дніпровська міська рада не погоджується з рішенням суду та посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Інші учасники процесу своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подачі відзиву на апеляційну скаргу, не скористались. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав. Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 20 квітня 2010 року був укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу на нежитлову будівлю, яка розташована в АДРЕСА_1 . Дане нерухоме майно відповідачу належало на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правосуддя та захист» від 12 липня 2007 року. Відповідно до даного договору позивач придбав у відповідача за 200 000,00 гривен вказане нерухоме майно. 20 квітня 2010 року ОСОБА_2 надав позивачу розписку про отримання від нього грошової суми у розмірі 200 000,00 гривен, як оплату за продану ним нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , вказавши, що жодних претензій не має. Встановлено, що відповідач передав позивачу нежитлову будівлю, згідно умов Договору купівлі-продажу. З відповідачем вони домовились посвідчити договір нотаріально до 20 липня 2010 року. Таким чином встановлено, що всі умови договору купівлі-продажу від 20 квітня 2010 року були виконані окрім того, що з боку відповідача були перешкоди у його нотаріальному посвідчені. Позивач неодноразово просив відповідача приїхати до нотаріальної контори та посвідчити даний договір купівлі-продажу. Однак, відповідач після сплину обумовленого строку до нотаріальної контори не з`явився та ухиляється від нотаріального посвідчення даного договору. Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на положення ст.ст. 321, 328 ЦК України та виходив з обгрунтованості позовних вимог. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ч. 3 ст 16 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що судом першої інстанції не було з`ясовано усіх обставин справи при ухваленні рішення, оскільки не було враховано, що предметом договору між позивачем та відповідачем є об`єкт нерухомого майна комунальної власності. Тобто власником будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в особі Дніпровської міської ради. Відповідно до статуту КЗО «Середня загальноосвітня школа № 116», який знаходиться у вільному доступі на веб-сайті https://school116.dnepredu.com/uk/site/statut.html, власником навчального закладу є територіальна громада міста в особі Дніпровської міської ради. Станом на сьогодні в будівлях та спорудах, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , розміщується філія КЗО «Середня загальноосвітня школа № 116». Відповідно до рішення міської ради від 20.10.2016 24/15 «Про передачу об`єктів нерухомого майна, основних засобів, нематеріальних активів та запасів навчальних закладів міста з балансу відділів освіти районних у місті рад на баланс департаменту гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради» та акту прийняття-передачі від 30.03.2017 на баланс департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради було зараховано будівлі і споруди Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 116» Дніпровської міської ради по вул. Передова, 601 та вул. Моторна,

31. В ході реєстрації права комунальної власності на зазначені будівлі і споруди за територіальною громадою міста Дніпра було встановлено, що відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення загальною площею 432 кв.м., з реєстраційним номером 110055812101, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКІШ НОМЕР_1 ). Підставою виникнення права власності є оскаржуване рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.08.2011 № 2-2893/2011. На викладене вище суд першої інстанції уваги не звернув, у повному обсязі обставини справи не встановив та не перевірив, хто є власником спірного нерухомого майна, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Дніпровської міської ради підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності. Водночас, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 3144 грн. 00 коп. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити. Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 29 серпня 2011 року скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 3144 грн. 00 коп. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: В.С. Городнича Судді: О.В. Лаченкова М.Ю. Петешенкова