Постанова 4852 № 160/13034/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/13034/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року в адміністративній справі № 160/13034/20 (суддя І інстанції Голобутовський Р.З.) за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 21.08.2020 про відкриття виконавчого провадження № 62768098. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року позов задоволений, судом застосовано приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, визнано протиправною та скасовано постанову від 10.08.2020 про відкриття виконавчого провадження № 62768098. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржена постанова є законною, оскільки прийнята на підставі виконавчого документу та заяви стягувача, в яких зазначено, що боржник проживає в місті Києві. Позивач своїм процесуальним правом на подачу відзиву не скористався, що не перешкоджає розгляду справи. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ 08.11.2019 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 701140-А (а.с. 30-33). 30.07.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. видано виконавчий напис № 15337 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості у розмірі 42203 грн 62 коп (а.с. 33 зв.бік). 07.08.2020 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від представника ТОВ «Фінфорс» надійшла заява про примусове виконання рішення, а саме виконавчого напису № 15337 від 30.07.2020 (а.с. 29). 10.08.2020 відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62768098 з виконання виконавчого напису № 15337, виданого 30.07.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. (а.с. 47). Крім того, 21.08.2020 в межах виконавчого провадження № 62768098 відповідачем прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с. 9). Позивач, вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, звернувся до суду з цим позовом про її скасування. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, оскільки приватним виконавцем не доведено, що виконавче провадження № 62768098 відкрито за місцем проживання, перебування боржника, чи за місцезнаходженням майна боржника, а тому оскаржена постанова прийнята з порушенням приписів ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим підлягає скасуванню. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів. Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Відповідно до частини першої та другої статті 22 Закону № 1404-VIII про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються зокрема виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 23 Закону № 1404-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність. Частиною першою статті 25 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 1404-VIII приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. За змістом пункту 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Частиною другою статті 24 Закону № 1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. За приписами п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Відповідно до абзацу 9 статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», документами, до яких вносяться відомості про місце проживання є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. За відомостями, зазначеними в паспорті позивача серії НОМЕР_1 , виданого 05.01.2015 Верхньодніпровським РВ ГУДМС України в Дніпропетровській області позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6 зв. бік). У виконавчому написі нотаріуса зазначено, що заборгованість ОСОБА_2 виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором № 701140-А від 08.11.2019 (а.с. 33 зв. бік). У долученій до матеріалів виконавчого провадження копії договору № 701140-А від 08.11.2019 у розділі «

14. Реквізти та підписи сторін» зазначено, що адреса місця постійного проживання та адреса місця реєстрації позивача одна і та сама: АДРЕСА_1 (а.с. 44). За наведених обставин, апеляційний суд доходить висновку, що місце реєстрації (проживання) та місце перебування позивача знаходяться у смт. Новомиколаївка Дніпропетровської області, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції, проте приватний виконавець Дорошкевич В.Л. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, а не у Дніпропетровській області. Отже, місце проживання (перебування) боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Дорошкевич В.Л. здійснює діяльність та відомості щодо якого містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчий документ у виконавчому провадженні № 62768098 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи. Судом першої інстанції правильно встановлено, що матеріали виконавчого провадження № 62768098 не містять жодного документу, який би засвідчував правильність інформації про місце проживання позивача, що зазначена у виконавчому написі нотаріуса № 15337 від 30.07.2020: АДРЕСА_2 (а.с. 33 зв. бік). Також, матеріали виконавчого провадження № 62768098 не містять жодних доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем дій, спрямованих на з`ясування причини наявності розбіжності в адресі місця проживання позивача, яка зазначена у виконавчому написі нотаріуса та інших документах, наявних у матеріалах виконавчого провадження. Проте, як правильно вказав суд першої інстанції, відповідачу відомо, що позивач і фактично і за місцем офіційної реєстрації проживає АДРЕСА_3 , оскільки саме на цю адресу приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. направлено копію постанови від 10.08.2020 (а.с. 38, 46 зв. бік). За наведених обставин, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржена постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2020 № 62768098 прийнята відповідачем з порушенням приписів частини 2 статті 24 Закону № 1404-VIII. Доводи апелянта, що чинним законодавством не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження, є безпідставними, оскільки зміст ч. 2 ст. 24 та п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII у їх взаємозв`язку дає суду підстави стверджувати, що виконавець повинен перевірити, чи за правильним місцем проживання, перебування боржника подає виконавчий документ стягувач, оскільки за приписами п. 10 ч. 4 ст. 4 цього Закону пред`явлення виконавчого документа не за місцем виконання є підставою для повернення останнього стягувачу. Без перевірки ж інформації про зазначене стягувачем місце проживання (перебування) боржника прийняти об`єктивне рішення стосовно повернення виконавчого документа чи відкриття виконавчого провадження є неможливим. Отже, у спірному випадку відповідач, отримавши заяву представника ТОВ «ФІНФОРС» про примусове виконання рішення, повинна була перевірити, зокрема шляхом витребування у заявника доказів, чим підтверджується факт проживання боржника (позивача в цій справі) в місті Києві, оскільки з документів чітко видно, що зареєстрованим, а також єдиним документально підтвердженим місцем проживання позивача є адреса у смт. Новомиколаївка, і, встановивши, що таких доказів немає, повернути виконавчий документ стягувачу. Інше тлумачення норм Закону № 1404-VIII, а саме так, як їх розуміє апелянт, може призвести до зловживання стягувачами своїми правами, що і відбулось у спірних правовідносинах, коли стягувачем без будь-яких підстав, довільно та без будь-яких доказів на власний розсуд зазначено адресу боржника, яка не відповідає дійсності, і приватним виконавцем як наслідок відкрито виконавче провадження з порушенням правил щодо місця виконання виконавчого документа. З огляду на вказане апеляційний суд враховує, проте не застосовує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 9 грудня 2020 року у справі № 460/3537/20, оскільки остання містить зазначене у попередньому абзаці тлумачення законодавства, яке фактично легалізує незаконні та свавільні дії стягувача. Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач помилково просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. про відкриття виконавчого провадження № 62768098 від 21.08.2020, тоді як оскаржена постанова датована 10.08.2020, а тому суд першої інстанції правильно вийшов за межі позовних вимог і визнав протиправною та скасував постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження № 62768098 саме від 10.08.2020. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ У відповідача приватного виконавця на час відкриття виконавчого провадження № 62768098 не було доказів проживання, перебування боржника у виконавчому окрузі міста Києва, адреса фактичного проживання боржника стягувачем зазначена довільно і не підтверджена жодними доказами, постанова про відкриття виконавчого провадження винесена відносно неіснуючої особи, а тому оскаржена постанова прийнята протиправно і підлягає скасуванню, про що правильного висновку дійшов і суд першої інстанції. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 272, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року в адміністративній справі № 160/13034/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 8 квітня 2021 року і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання її копії. Суддя-доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко