Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/9960/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2021 року справа №200/9960/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 200/9960/20-а (головуючий І інстанції Куденков К.О. складене в повному обсязі 30 листопада 2020 року в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі Управління ВД ФСС, відповідач) в якому просить: - визнати протиправними дії щодо припинення нарахування і виплати щомісячних страхових виплат; - зобов`язати нарахувати і сплатити поточні щомісячні страхові виплати; - зобов`язати нарахувати і виплатити заборгованість із щомісячних страхових виплат за весь минулий період, починаючи з червня 2014 року. Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на протиправність дій відповідача щодо припинення виплати їй соціальних виплат з 01.06.2014. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 200/9960/20-а відмовлено у задоволені позову. Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог, а саме: про визнання протиправними дій відповідача по припиненню нарахування і виплати позивачу з 01 червня 2014р. щомісячних страхових виплат та про зобов`язання відповідача поновити виплату позивачу поточних щомісячних страхових виплат і про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період 01 червня 2014р. по даний час. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої вірно встановлено фактичні обставини по справі, але надана їм помилкова правова оцінка без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018р. у справі № 243/3505/ 16-ц (№ 14-271цс18). В письмовому відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанцій залишити без змін. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання у м. Донецьку, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_1 . Листом відповідача від 13.07.2020 № К-01-04/19-224 позивача повідомлено про те, що для відновлення страхових виплат їй особисто необхідно звернутись із заявою до будь-якого відділення управління виконавчої дирекції Фонду на підконтрольній українській влади території та підтвердити статус внутрішньо переміщеної особи. Також у вказаному листі зазначено, що справа позивача про страхові виплати перебувала на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області, яке припинило свою діяльність. Відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області є юридичною особою, Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, зареєстровано в реєстрі з 10.05.2017, номер запису: 1 277 102 0000 006426, код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, вул. Свободи, буд. . Відповідно до ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь. Відповідно до п. 1.1 Типового положення «Про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі» затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 24 січня 2017 р. № 6 ( далі за текстом Положення № 6) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України утворюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі Управління) є робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі виконавча дирекція Фонду). Відповідно до п. 2.1.1, 2.1.2 Положення № 6 основними завданнями Управління є:, зокрема, реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування та забезпечення дотримання вимог чинного законодавства у цих сферах на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. 2.1.2. Забезпечення надання страхових виплат та соціальних послуг і матеріального забезпечення відповідно до Закону. Відповідно до п. 3.1.1 Положення № 6 3.1. управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує здійснення матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам і членам їх сімей в порядку визначеному правлінням Фонду. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку з неможливістю здійснення органами Фонду соціального страхування України своїх повноважень на окремих територіях Донецької і Луганської областей, зокрема в м. Донецьку, законодавством передбачений порядок реалізації права осіб на пенсійне забезпечення, який передбачає звернення особи до органу Фонду соціального страхування України, розташованому на підконтрольній українській владі території. На момент розгляду цієї справи до суду не надано доказів вчинення відповідачем дій, рішень або бездіяльності щодо відмови в продовженні (відновленні) страхових виплат позивачу. Доказів звернення позивача до Управління ВД ФСС щодо продовження (відновлення) страхових виплат до суду також не надано. З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з огляду на наступне. Спірним питанням даної справи є правомірність бездіяльності відповідача стосовно не нарахування та невиплати соціальних виплат позивачу з 01 червня 2014 року по теперішній час. При вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом суд вважає за необхідне зазначити наступне. Положеннями статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом цієї норми процесуальним строком є також строк звернення до суду, який відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України становить шість місяців, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З аналізу наведеної норми вбачається, що зазначена норма є загальною нормою, яка врегульовує строки звернення до адміністративного суду за захистом порушених або оспорюваних прав. Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо соціального забезпечення та строки перерахунку соціальних виплат є Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-ХІV, Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»). Згідно ч. 1 ст. 36 цього Закону страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону № 1058-IV якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці". Таким чином, право позивача щодо виплати йому раніше призначеної соціальної виплати є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком. Відповідно, позивачем не було пропущено строк звернення до суду із даним позовом. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі - Закон № 1105-XIV). Пунктом третім розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1105-XIV встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України. Статтею 3 Закону №1105-XIV визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3). Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством. Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей. Згідно Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція та органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджений розпорядженням КМУ від 30.10.2014 №1053-р, містив м. Шахтарськ. Вказане розпорядження втратило чинність на підставі розпорядження КМУ від 02.12.2015 №1275-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, яке також містить м. Донецьк. Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 23.07.2014 №436 на території Донецької та Луганської областей, починаючи з 24.07.2014 запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, а постановою від 06.08.2014 №466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій" НБУ зобов`язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв`язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, зупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою, до переходу району/міста обласного значення Донецької та/або Луганської областей під контроль української влади. Постановою КМУ від 07.11.2014 №595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей та зобов`язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" визначені умови призначення та продовження виплати всіх видів соціальної допомоги, у тому числі пенсій внутрішньо переміщеним особам. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Судом встановлено і визнається сторонами, що право позивача на отримання страхових виплат є безумовним та не заперечується відповідачем, позивач не є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрований у м. Донецьку, на непідконтрольній українській владі території. В постанові у справі №243/3505/16-ц постанові від 20.09.2018 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ненадання позивачем, який не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для невиплати позивачу страхових виплат. У цій же справі Велика Палата Верховного Суду визнала таким, що не відповідає фактичним обставинам справи правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 12.04.2017 у справі №6-51цс17, оскільки на дату її прийняття набрали законної сили рішення судів у справі №826/18826/14, якими визнано незаконним пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 17.03.2020 у справі №227/2158/17 відсутність в особи статусу внутрішньо-переміщеної особи не може впливати на реалізацію права такої особи на соціальне забезпечення. Наведене вище свідчить про припинення нарахування і подальше припинення виплати позивачу страхових виплат за відсутності на те законодавчо визначених підстав, чим порушено право позивача на соціальний захист, що передбачено ст. 46 Конституції України. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявна довідка відповідача за № 1617 від 20.11.2020 згідно якої ОСОБА_1 нараховувались щомісячні страхові виплати до листопада 2014 року включно, але виплати не проводяться з липня 2014 року. Зазначена обставина не спростована позивачем. Враховуючи вищевикладене, що бездіяльність прирівнюється до дії, коли існує особливий обов`язок діяти, що випливає із закону або договору, або коли винний своєю попередньою дією або бездіяльністю піддав небезпеці юридично захищене право позивача, колегія суддів вважає заявлений позивачем позов в частині визнання протиправною дій Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення щомісячних страхових виплат з 01.06.2014 та зобов`язання Управління відновити щомісячні страхові виплати, починаючи з 01.06.2014 року, слід задовольнити частково, а саме, визнати протиправною дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування з 01.07.2014 і невиплати з 01.12.2014 року щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 . З приводу позовних вимог про стягнення заборгованості із щомісячних страхових виплат за весь минулий період суд наголошує на відсутності розрахунку твердих сум заборгованості, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Щодо вимоги позивача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов`язок суду зобов`язувати подати суб`єкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення, тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд не вбачає. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 200/9960/20-а скасувати. Постановити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 41325231, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свобода, 5, 84122) щодо не нарахування з 01.12.2014 року і невиплати з 01.07.2014 року щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків № НОМЕР_2 , що мешакє за адресою: АДРЕСА_1 ), починаючи з 01.12.2014 року. Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 41325231, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свобода, 5, 84122) відновити ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків № НОМЕР_2 , що мешакє за адресою: АДРЕСА_1 ) нарахування з 01.12.2014 року і виплату 01.07.2014 року щомісячних страхових виплат. В іншій частині позовних вимог - відмовити. Повне судове рішення складено 08 квітня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Сіваченко