Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/3961/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" квітня 2021 р. справа №922/3961/19 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Попков Д.О., суддів Пушай В.І., Пелипенко Н.М. секретар судового засідання Акімова К.К. за участю представників: прокурор Здор Т.О. (службове посвідчення №057664 від 22.10.2020р.); від відповідачів 1, 2 Скидан М.А. (самопредставництво органу місцевого самоврядування); від відповідача 3 не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків на рішення господарського суду Харківської області ухвалене 28.09.2020р. (повний текст підписано 01.10.2020р.) у м. Харкові у справі №922/3961/19 (суддя Байбак О.І.) за позовом В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №5, м. Харків до 1) Харківської міської ради, м. Харків; 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків; 3) Фізичної особи-підприємця Сенітовича Костянтина Дмитровича, м. Харків про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення та зобов`язання повернення майна В С Т А Н О В И В: І. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №5, м. Харків (далі прокурор, Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, м. Харків (далі Відповідач 1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків (далі Відповідач 2) та Фізичної особи-підприємця Сенітовича Костянтина Дмитровича, м. Харків (далі Відповідач 3) з вимогами про: - визнання незаконним та скасування п.11 Додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова» №1008/18 від 21.02.2018р.; - визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №5651-В-С від 26.11.2018р., укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Сенітовичем Костянтином Дмитровичем, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Галіщевою О.А. та зареєстрованого в реєстрі за №829, а також скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності №30005506 від 21.01.2019р.; - зобов`язання Фізичної особи-підприємця Сенітовича Костянтина Дмитровича повернути на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху №3-1-:-3-8, загальною площею 71,4кв.м., розташовані в будинку літ. «А-1» за адресою: м. Харків, вул. Основ`янська, 36, а Харківську міську раду Харківської області - прийняти вказані приміщення.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. відкрито провадження у справі №922/3961/19 та визначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.09.2020р. (повний текст підписано 01.10.2020р.) у справі №922/3961/19 позовні вимоги в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №5 були задоволені в повному обсязі.

4. Означене рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту не дотримання орендарем - Фізичною особою-підприємцем Сенітовичем Костянтином Дмитровичем умов та порядку приватизації, передбачених законодавством. Так, місцевим судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що Фізична особа-підприємець Сенітович Костянтин Дмитрович, отримавши в оренду нежитлові приміщення за договором оренди №1907 від 17.09.2013р., до моменту винесення Харківською міською радою спірного рішення №1008/18 від 21.02.2018р. за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, і таке поліпшення неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди. Більше того, згідно з умовами вказаного договору оренди вартість орендованого майна складала 195250,00грн без врахування ПДВ, тоді як станом на момент приватизації, згідно з висновком про вартість майна, його вартість становила 159200,00грн. без ПДВ - тобто вартість майна зменшилась на 36050,00грн., що свідчить про відсутність жодних поліпшень орендованого майна, а тим більше на 25%. Своєю чергою, оскільки п.11 Додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова» №1008/18 від 21.02.2018р. підлягає визнанню незаконним та скасуванню, договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №5651-В-С від 26.11.2018р., укладений із порушенням вимог чинного законодавства України, також підлягає визнанню судом недійсним, що також свідчить про наявність правових підстав для скасування запису про державну реєстрацію права власності №30005506 від 21.01.2019р. та повернення нерухомого майна власнику в порядку ст.216 Цивільного Кодексу України. ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Харківська міська рада, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулась з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 28.09.2020р. у справі №922/3961/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає: 6.1. неправильне застосування місцевим судом ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і як наслідок помилковий висновок суду про належне обґрунтування прокурором підстав для здійснення представництва у суді, оскільки єдиним органом, який представляє спільні інтереси територіальної громади міста Харкова є Харківська міська рада, а отже прокурор не може набути статусу позивача у даному позові відповідно до ч.5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України; 6.2. неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, якими врегульовано порядок відчуження об`єктів комунальної власності, шляхом викупу, а саме неправильно застосовано ст.ст.11, 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», безпідставно здійснено посилання на Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (№439 від 02.04.2012р.), та не застосовано ст.289 Господарського кодексу України та ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України; 6.3. залишення місцевим судом поза увагою, що сторони уклали договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №5651-В-С від 26.11.2018р. при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття їх до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву, тому посилання прокурора на те, що спірний договір не відповідає ст.203 Цивільного кодексу України не підтверджений належними та допустимими доказами. ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

7. В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №5 в межах визначеного апеляційним судом строку надав відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній проти її задоволення заперечував, зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду. Зазначає, що: 7.1. рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова» №1008/18 від 21.02.2018р. в частині відчуження Фізичній особі-підприємцю Сенітовичу Костянтину Дмитровичу шляхом викупу об`єкту комунальної власності територіальної громади м. Харкова, прийнято з порушенням вимог ст.345 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 4, 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», стст.11, 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», оскільки орендарем жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об`єкту нерухомого майна у нього в оренді здійснено не було, доказів зворотного матеріали справи не містять. Відтак, Харківською міською радою (Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради) незаконно обрано спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу, що не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади (постанова Верховного Суду України від 15.03.2017р. у справі №916/2130/15); 7.2. доводи апелянта про неправильне застосування судом першої інстанції ст.23 Закону України «Про прокуратуру» не спростовують висновку суду першої інстанції та не підлягають задоволенню оскільки означена стаття прямо передбачає право прокурора на звернення до суду в інтересах держави у разі нездійснення або неналежного здійснення органом місцевого самоврядування відповідних повноважень, враховуючи, що Харківська міська рада та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, як органи наділені відповідними повноваженнями не можуть обіймати декілька статусів у справі одночасно та виступати в якості як позивача так і відповідача, оскільки є такими органами, які припустились порушень та виступають у якості відповідачів у справі; 7.3. твердження апелянта про відсутність правових підстав для визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №5651-В-С від 26.11.2018р. недійсним є безпідставними, оскільки означений правочин порушує інтереси держави в особі територіальної громади м. Харкова, що суперечить вимогам ч.1 ст.203, ст.228 Цивільного кодексу України. Окрім того, оспорюваний договір суперечить ст.345 Цивільного кодексу України, яка визначає, що приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

8. Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, а також Фізичною особою-підприємцем Сенітовичем Костянтином Дмитровичем, в межах визначеного апеляційним судом строку, в порядку ст.ст.262, 263 Господарського процесуального кодексу України відзивів на апеляційну скаргу подано не було. IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

9. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 27.10.2020р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Пушай В.І., Пелипенко Н.М.

10. Ухвалою від 12.11.2020р. вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №922/3961/19, а ухвалою від 26.11.2020р., після проведення підготовчих дій, призначила розгляд апеляційної скарги Харківської міської ради у судовому засіданні на 09.12.2020р. об 12:00 з повідомленням учасників справи.

11. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020р. зупинено апеляційне провадження у справі №922/3961/19 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційних скарг Харківської міської ради, Фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2020р. у справі №922/623/20. Ухвалою суду від 05.03.2021р. апеляційне провадження у справі №922/3961/19 було поновлено.

12. Враховуючи викладене в п.п.8-10 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Пушай В.І., Пелипенко Н.М. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

13. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

14. У судовому засіданні 07.04.2021р. уповноважений представник Скаржника підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Уповноважений представник Відповідача 2 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі. Прокурор у судове засідання 07.04.2021р. також з`явився, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, надав додаткові пояснення на запитання суду. Уповноважений представник Відповідача 3 у судове засідання, попри належне повідомлення в порядку, визначеному ч.3 ст.120 та п.4 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (повернення ухвали від 05.03.2021р., надісланої на вказану ним адресу (а.с.13 т.2) з відміткою пошти «про відсутність за вказаною адресою» - а.с.а.с.236-240 т.2) не з`явився, про причини неявки не повідомив, що за висновком судової колегії, враховуючи достатність матеріалів справи та визнання його явки необов`язковою, не перешкоджає розгляду справи по суті.

15. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

16. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 17.09.2013р. між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Сенітовичем Костянтином Дмитровичем (Орендар) укладено договір оренди №1907 (договір оренди а.с.а.с.50-56 т.1), відповідно до умов п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху №3-1-:-3-8, загальною площею 71,4кв.м. в житловому будинку (технічний паспорт КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» інвентарний №35181 від 26.06.2006р.), які належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Основ`янська, 36, літ. «А-1» та відображаються на балансі КП «Жилкомсервіс». Згідно з п.1.2 означеного договору майно передається в оренду з метою розміщення суб`єкта господарювання, що надає побутові послуги населенню. 16.1. Як вбачається з п.3.1 договору оренди (в редакції додаткової угоди №1 від 16.09.2016р. (а.с.57 т.1), вартість об`єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 195250,00грн. без врахування ПДВ станом на 16.09.2016р. 16.2. Умовами п.5.2 договору передбачено, що Орендар зобов`язаний здійснювати капітальний ремонт, реконструкцію, улаштування окремих входів у встановленому порядку, при наявності письмової згоди Орендодавця, за окремими проектами, які розроблені спеціалізованими проектними організаціями і узгоджені з управлінням містобудування і архітектури Харківської міської ради до початку проведення робіт, при наявності дозволу, отриманого відповідно з діючим законодавством. 16.3. За змістом п.5.3 договору, Орендар має право за письмовою згодою Орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід`ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід`ємні поліпшення майна зроблені за згодою Орендодавця, Орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості тільки у разі придбання об`єкта у власність. Відповідно до п.5.6 договору, Орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп. 16.4. Як вбачається з п.10.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 16.09.2016р.), останній діє з 17.09.2013р. до 17.07.2019р.

17. Листом б/н від 12.08.2016р. (а.с.58 т.1) Фізична особа-підприємець Сенітович Костянтин Дмитрович звернувся до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, в якому просив дозволити приватизацію нежитлових приміщень 1-го поверху №3-1-:-3-8, загальною площею 71,4кв.м. в житловому будинку, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, та розташовані за адресою: м. Харків, вул. Основ`янська, 36, літ. «А-1», які є предметом оренди за договором №1907 від 17.09.2013р.

18. Рішенням 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» №1008/18 від 21.02.2018р. (п.11 додатку 1) (а.с.а.с.90, 91 т.1), Харківська міська рада дозволила Фізичній особі-підприємцю Сенітовичу Костянтину Дмитровичу приватизувати вказаний об`єкт нерухомого майна шляхом викупу.

19. Фізична особа-підприємець Сенітович Костянтин Дмитрович звернувся до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з заявою б/н від 23.02.2018р. (а.с.59 т.1), в якій з метою приватизації вказаного майна, просив провести його оцінку, а проведення оцінки доручити суб`єкту оціночної діяльності Фізичній особі-підприємцю Копейко В.Л. 19.1. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до суб`єкта оціночної діяльності Фізичної особи-підприємця Копейко В.Л. з листом №2602 від 28.02.2018р. (а.с.60 т.1) з пропозицією провести оцінку вказаних нежитлових приміщень, з метою визначення вартості об`єкта для приватизації шляхом викупу. 19.2. На підставі означеного листа Фізичною особою-підприємцем Копейко В.Л. було складено звіт про незалежну оцінку нерухомого майна від 28.02.2018р. (а.с.а.с.61-83 т.1), відповідно до якого вартість вказаного майна станом на 28.02.2018р. без ПДВ складає 159200,00грн.

20. З матеріалів справи вбачається, що 26.11.2018р. між Фізичною особою-підприємцем Сенітовичем Костянтином Дмитровичем (Покупець) та територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №5651-В-С (договір купівлі-продажу - а.с.а.с.84-88 т.1), який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Галіщевою О.А. та зареєстрованого в реєстрі за №829, відповідно до умов розділу 1 якого Продавець зобов`язується передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху №3-1-:-3-8 в житловому будинку літ. «А-1» загальною площею 71,4кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Основ`янська, 36. 20.1. Як вбачається з розділу 2 договору, оціночна вартість нежитлових приміщень, що відчужуються, визначена у відповідності до Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015р. №1033), зафіксована в висновках оцінювача про вартість об`єкта оцінки станом на 28.02.2018р., затверджених Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економки та комунального майна Харківської міської ради 05.03.2018р., і складає 159200,00грн. 20.2. Згідно з Податковим кодексом України сума податку на додану вартість становить 20% від вартості нежитлових приміщень та складає 31840,00грн. Разом ціна продажу нежитлових приміщень, вказаних в розділі 1, становить 191040,00грн. 21. 27.12.2018р. між сторонами договору складено акт прийому-передачі №5651-В-С (а.с.89 т.1), яким засвідчено факт передачі нежитлових приміщень 1-го поверху №3-1-:-3-8 в житловому будинку літ. «А-1» загальною площею 71,4кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Основ`янська, 36, Фізичній особі-підприємцю Сенітовичу Костянтину Дмитровичу та факт сплати останнім коштів у повному обсязі за цим договором.

23. Рішенням приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Галіщевої О.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №45215057 від 25.01.2019р. (номер запису про право власності №30005506 від 21.01.2019р.) було зареєстровано право власності за Сенітовичем Костянтином Дмитровичем на нежитлові приміщення 1-го поверху №3-1-:-3-8, загальною площею 71,4кв.м., що розташовані в житловому будинку літ. «А-1» за адресою: м.Харків, вул. Основ`янська, 36, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №186188100 від 25.10.2019р. (а.с.а.с.24-33 т.1).

24. Харківською міською радою до матеріалів справи долучено лист №2-18/3-184 від 22.07.2019р. Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради (а.с.127 т.1), яким, зокрема зазначено, що кошти від відчуження комунального майна є складовою частиною спеціального фонду місцевого бюджету, а надання Харківській міській раді державної допомоги на утримання фонду об`єктів нерухомості, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, діючим законодавством України не передбачено.

25. Вказані в п.п.16-24 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

26. З позовної заяви вбачається, що в ході досудового розслідування Харківською місцевою прокуратурою №2, при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженню за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України за фактами службового підроблення під час оцінки та продажу комунального майна Харківською міською радою, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221080000002 від 04.01.2017р., на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019р. у справі №639/687/19 було проведено вилучення ряду приватизаційних справ в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, у тому числі щодо приватизації нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Основ`янська, 36. 26.1. Вивченням вказаної справи встановлено, що нежитлові приміщення 1-го поверху №3-1-:-3-8, загальною площею 71,4кв.м., розташовані в будинку літ. «А-1» за адресою: м. Харків, вул. Основ`янська, 36 перейшли до Фізичної особи-підприємця Сенітовича Костянтина Дмитровича незаконно, оскільки Харківською міською радою незаконно обрано спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу. Відтак, керуючись ст.23 Закону України «Про прокуратуру», в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичної особи-підприємця Сенітовича Костянтина Дмитровича з вимогами про: - визнання незаконним та скасування п.11 Додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова» №1008/18 від 21.02.2018р.; - визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №5651-В-С від 26.11.2018р., укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Сенітовичем Костянтином Дмитровичем, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Галіщевою О.А. та зареєстрованого в реєстрі за №829, а також скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності №30005506 від 21.01.2019р.; - зобов`язання Фізичної особи-підприємця Сенітовича Костянтина Дмитровича повернути на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху №3-1-:-3-8, загальною площею 71,4кв.м., розташовані в будинку літ. «А-1» за адресою: м. Харків, вул. Основ`янська, 36, а Харківську міську раду Харківської області прийняти вказані приміщення. 26.2. Обґрунтовуючи вказані позовні вимоги в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №5 зазначив, що Харківською міською радою, всупереч вимогам Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022р.р., затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання №691/17 від 21.06.2017р. (а.с.а.с.36-49 т.1), незаконно обрано спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу Орендарем, що порушую інтереси держави та територіальної громади, як власника такого майна.

27. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного та Господарського кодексів України, а також положень законодавства, що регулювало питання приватизації комунального майна на час виникнення спірних правовідносин. VІ. Оцінка апеляційного суду:

28. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

29. Сутність розглядуваного спору полягає у доведенні прокурором підстав для визнання незаконними п.11 Додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1008/18 від 21.02.2018р., якими було надано дозвіл Фізичній особі-підприємцю Сенітовичу Костянтину Дмитровичу на приватизацію орендованого ним майна комунальної власності (нежитлових приміщень 1-го поверху №3-1-:-3-8, загальною площею 71,4кв.м., розташовані в будинку літ. «А-1» за адресою: м. Харків, вул. Основ`янська, 36) шляхом викупу, визнання укладеного на підставі цього рішення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №5651-В-С від 26.11.2018р. недійсним на підставі ч.1 ст.203, ст.228 Цивільного кодексу України, а також у застосуванні зумовлених такою недійсністю наслідків у вигляді скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності №30005506 від 21.01.2019р. та зобов`язання Відповідача 3 повернути на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху №3-1-:-3-8, загальною площею 71,4кв.м., розташовані в будинку літ. «А-1» за адресою: м. Харків, вул. Основ`янська, 36, а Відповідача 1 прийняти вказані приміщення.

30. Своєю чергою, беручи до уваги статус суб`єкту, який ініціював розгляд означеної спору, в процесуальному аспекті положень ч.2 ст.19 Конституції України предметом судової оцінки в розглядуваній справі, враховуючи зміст ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та ч.5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України, також є: - порушення чи загроза порушення інтересів держави (кореспондується із згадуваною в п.31 постанови умовою звернення до суду, передбаченою ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України); - нездійснення або неналежне здійснення захисту таких інтересів компетентним державним органом або відсутність такого органу/відсутність у нього повноважень відносно звернення до суду з позовною заявою. 30.1. З приводу доводів апеляційної скарги щодо неправильного застосування місцевим судом ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і як наслідок, помилковий висновок суду про належне обґрунтування прокурором підстав для здійснення представництва у суді, апеляційний суд зазначає, що державний інтерес у формі «правильного застосування законодавства» в контексті п.45 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трегубенко проти України» при розпорядженні комунальною власністю, яка належить територіальній громаді, є достатньою підставою для ініціювання позову прокурором, що зумовлює відхилення доводів апелянта, тим більше, що у даному випадку мова йде про приватизацію комунальної власності тобто розподілу обмеженого ресурсу, який становить легітимний суспільний інтерес. При цьому, положення ч.ч.3, 4 Закону України «Про прокуратуру» та правова позиція Конституційного Суду України, викладена в рішення №3-рп/99 від 08.04.1999р,. передбачає право прокурора самостійно формулювати сутність захищуваного заявленим позовом інтересу держави та характеру його порушення (загрози порушення), який (інтерес) за змістом ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України має кореспондуватися із здійснюваною функцією держави відповідним її органом, що визначається у якості позивача. 30.2. Своєю чергою, оскільки саме Харківська міська рада/Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради вчинили дії з передачі комунального майна у власність Відповідачу 3 з порушенням, на думку прокурора, вимог закону, що негативно вплинуло на інтереси територіальної громади, звернення прокурора до суду із зазначенням останніх в якості відповідачів, а не позивачів, є обґрунтованим та спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права та відновлення законності прав територіальної громади. Колегія суддів апеляційного суду підкреслює, що оскільки позовні вимоги про визнання незаконним та скасування п.11 Додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова» №1008/18 від 21.02.2018р. безпосередньо стосуються Харківську міську раду саме як Відповідача, останнє, попри визначений ст.10 Законом України «Про місцеве самоврядування України» статус не могло виступити самостійним позивачем із такими вимогами, що дозволяє констатувати правильність самостійного подання позову Прокурором у такому випадку. Однак, само по собі дотримання формальних вимог щодо ініціації позову Прокурором не може ототожнюватися із підтвердженням обґрунтованості позовних вимог та вказувати на безсумнівну наявність порушення з боку Відповідачів.

31. Беручи до уваги правову природу розглядуваних між сторонами правовідносин, зокрема, укладеного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №5651-В-С від 26.11.2018р., кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень, насамперед, Цивільного кодексу України та Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (чинних на дату надання дозволу на приватизацію спірного майна), а також Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022р.р., затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради №691/17 від 21.06.2017р. Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

32. Відповідно до ч.1 ст.5-1 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами, зокрема, група А окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано. Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно. Частиною 2 означеної статті та ч.2 ст.16-2 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що об`єкти приватизації, що належать до групи А є об`єктами малої приватизації. Викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

33. Згідно зі ст.3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону. 33.1. Положеннями ч.ч.1, 3 ст.11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що викуп застосовується до об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України. Приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання для цілей оренди майна (п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). 33.2. Означені положення закону також відображені в Програмі приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022р.р., відповідно до п.3.4 якої викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом. Згідно з п.3.7 Програми приватизації Управлінням готується проект рішення Харківської міської ради з переліками об`єктів, що пропонуються для приватизації за способами їх приватизації, а рішення про затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації, приймається на пленарному засіданні сесії Харківської міської ради за поданням Управління (п.3.8 Програми приватизації).

34. Враховуючи правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.01.2021р. у релевантній за структурою суб`єктів-учасників, природою спірних правовідносин та колом фактичних обставин справі №922/623/20, Харківська міська рада мала право приймати рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, мав право укласти відповідний договір купівлі-продажу за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). Своєю чергою, викуп Відповідачем 3 орендованого ним приміщення, виходячи з положення ст.ст.11, 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» міг відбутися лише за умови, якщо ним за згодою Орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. В іншому разі приватизація такого приміщення повинна здійснюватися у загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу. Відтак, оскільки у розглядуваному випадку матеріали справи не містять, а Відповідачами не доведено факт здійснення Орендарем будь-яких поліпшень орендованого майна за договором оренди №1907 від 17.09.2013р., враховуючи також, що вартість такого майна протягом дії договору оренди зменшилась на 36050,00грн. (п.п.16.1., 19.2. означеної постанови), що свідчить про відсутність будь-яких поліпшень орендованого ним майна, прийняте Харківською міською радою рішення про надання дозволу на приватизацію Відповідачем 3 орендованих приміщень шляхом викупу на підставі ст.ст.11, 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» є незаконним та підлягає скасуванню.

35. При цьому, Верховний Суд у постанові від 22.01.2021р. у справі №922/623/20 також зазначив, що повернення у власність територіальної громади майна (приміщення), незаконно відчуженого (шляхом викупу) фізичній особі органом місцевого самоврядування переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке відчуження відбувалося у передбачений чинним законодавством спосіб та сприяло досягненню максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності. Позбавлення Відповідача 3 майна не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право власності (враховуючи принцип ««належного урядування», який, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України»), оскільки викуп орендованого майна Орендарем здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», внаслідок й недобросовісних дій останнього, який за відсутності у нього законодавчо встановлених підстав для приватизації майна шляхом викупу у зв`язку з нездійсненням ним поліпшень майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, звертався до органів місцевого самоврядування з відповідними заявами (п.п.17, 19 цієї постанови).

36. Посилання Скаржника на положення ст.289 Господарського кодексу України та ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України, не застосованих місцевим судом, якими передбачено переважне право наймача перед іншими особами на придбання речі, переданої у найм, відхиляється апеляційним судом, оскільки означені положення є загальними, у той час як спеціальним законом, який регулює порядок приватизації об`єкті малої приватизації, зокрема шляхом викупу, є саме Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

37. Враховуючи незаконність п.11 Додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1008/18 від 21.02.2018р., вимоги про скасування якого обґрунтовано задоволені місцевим судом, укладений на підставі цього рішення спірний договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №5651-В-С від 26.11.2018р. також є укладеним із порушенням вимог чинного законодавства України та підлягає визнанню судом недійсним на підставі ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, що також свідчить про наявність правових підстав для скасування запису про державну реєстрацію права власності №30005506 від 21.01.2019р. та повернення нерухомого майна власнику в порядку ст.216 Цивільного Кодексу України. Доводи апеляційної скарги Відповідача 1 про укладення спірного договору купівлі-продажу при вільному волевиявленні сторін та спрямованість їх дій на реальне настання правових наслідків, враховуючи укладення означеного договору з порушенням ст.ст.11, 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), судовою колегією відхиляються.

38. Оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Харківської міської ради залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

39. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 28.09.2020р. (повний текст підписано 01.10.2020р.) у справі №922/3961/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 28.09.2020р. (повний текст підписано 01.10.2020р.) у справі №922/3961/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Харківської міської ради, м. Харків.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні 07.04.2021. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 08.04.2021р. Головуючий, суддя-доповідач Д.О. Попков Суддя В.І. Пушай Суддя Н.М. Пелипенко Надіслано судом до ЄДРСР 08.04.2021р.