Постанова 4873 № 910/28622/15
від 23.03.2021 ·ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "23" березня 2021 р. Справа№ 910/28622/15 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Буравльова С.І. суддів: Андрієнка В.В. Пашкіної С.А. секретар Рибчич А.В. за участю представників: скаржник - Костенко І.А. позивача - Зайченко В.М. відповідача - не з`явились приватного виконавця - не з`явились розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.11.2020 р. (повний текст складено 12.11.2020 р.) за заявою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Наконечного Ігоря Михайловича про зміну способу і порядку виконання рішення від 24.12.2015 р. у справі № 910/28622/15 (суддя - Пінчук В.І.) за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" про звернення стягнення на предмет застави та встановлення способу реалізації предмета застави В С Т А Н О В И В : У листопаді 2015 року Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" про звернення стягнення на предмет застави за договором застави цінних паперів від 13.07.2015 р., який був укладений між Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» та Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та про встановлення способу реалізації предмета застави шляхом передачі предмета застави у власність Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в рахунок виконання забезпеченого зобов`язання. Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.12.2015 р. у справі № 910/28622/15 позов задоволено частково, звернуто стягнення на предмет застави за договором застави цінних паперів від 13.07.2015 р., який був укладений між Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» та Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» в розмірі 21504175,48 грн. Міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу код ( ISIN ) UA4000185557, кількість цінних паперів - 4281, номінальна вартість 1 акції - 900,00 грн, номінальна вартість - 3852900,00 грн, дата погашення 22.07.2019 р., емітент - Міністерство фінансів, код ЄДРПОУ емітента 00013480; Міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу код ( ISIN ) UA4000186159, кількість цінних паперів - 28259, номінальна вартість 1 акції - 900,00 грн., номінальна вартість - 25433100,00 грн, дата погашення 14.08.2019 р., емітент - Міністерство фінансів, код ЄДРПОУ емітента 00013480; в рахунок виконання забезпеченого зобов`язання встановити спосіб реалізації предмета застави шляхом передачі предмета застави у власність Державного підприємства «Український державний центр радіочастот». На виконання вказаного рішення Господарським судом м. Києва 11.01.2018 р. видано відповідні накази. До Господарського суду м. Києва 09.10.2020 р. від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. надійшла заява про зміну способу та порядку виконання вказаного рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/28622/15 від 24.12.2015 р., у якій заявник просив змінити спосіб і порядок виконання вказаного рішення суду шляхом звернення стягнення на суму заборгованості, що виникла у зв`язку з невиконанням договору застави цінних паперів від 13.07.2015 р. Оскаржуваною ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2020 р. у справі № 910/28622/15 задоволено заяву приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Наконечного І. М. та змінено спосіб виконання рішення суду від 24.12.2015 р. шляхом звернення стягнення на суму заборгованості, що виникла за невиконання договору застави цінних паперів від 13.07.2015 р., у розмірі 21504175,48 грн. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (особа, що не є учасником даної справи) подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Наконечного І. М. про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 24.12.2015 р. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" зазначає, що приватний виконавець, звертаючись із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, фактично просить змінити судове рішення та змінити первісно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/28622/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/28622/15 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/28622/15 та призначено її до розгляду на 02.03.2021 р. Засідання суду, призначене на 02.03.2021 р., не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Буравльова С.І. у відпустці. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 р. справу № 910/28622/15 призначено до розгляду на 23.03.2021 р. У судовому засіданні 23.03.2021 р. представники скаржника та позивача надали усні пояснення по суті апеляційної скарги. Представники відповідача та приватний виконавець не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень. 23.03.2021 р. від приватного виконавця Наконечного І.М. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Доказів поважності відсутності представника відповідача суду не надано. Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що вказаний представник був позбавлений можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутнім у судовому засіданні. Крім цього відповідач не наполягав на обов`язковій участі його представника у судовому засіданні, відповідного клопотання від нього не було подано апеляційному суду. Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне. В обґрунтування заявлених вимог приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Наконечний І.М. посилається на те, що 16.05.2019 р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 59096757 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 11.01.2018 р. та встановлений спосіб реалізації предмета застави шляхом передачі предмета застави у власність Державного підприємства «Український державний центр радіочастот». 10.10.2019 р. приватним виконавцем було здійснено запит до Національного банку України про надання інформації щодо проведення фактичного погашення цінних паперів, вказаних у наказі Господарського суду м. Києва від 11.01.2018 р. № 910/28622/15, а також про повідомлення банківських реквізитів рахунку, на який спрямовані кошти, отримані від погашення цінних паперів, належних боржнику Приватному акціонерному товариству «Український інноваційний банк». 26.06.2020 р. приватним виконавцем було повторно направлено запит до Національного банку України щодо надання вказаної інформації. У відповідь на зазначені запити приватного виконавця Національний банк України повідомив, що у нього відсутні правові підстави для надання такої інформації. У зв`язку з тим, що боржник не виконав рішення суду Господарського суду м. Києва від 24.12.2015 р., приватний виконавець звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання вказаного рішення суду. Як передбачено ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Таким чином, оскільки виконання рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2015 р. у спосіб, визначений цим рішенням, неможливе, тому наявні правові підставі для зміни способу і порядку виконання зазначеного рішення суду у справі № 910/28622/15 шляхом звернення стягнення на суму заборгованості, що виникла за невиконання договору застави цінних паперів від 13.07.2015 р., який був укладений між Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» та Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» в розмірі 21504175,48 грн. При цьому слід зазначити, що наведена зміна способу і порядку виконання судового рішення не змінює останнє по суті та призведе в кінцевому випадку до виконання зазначеного вище рішення суду. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що заява приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. про зміну способу та порядку виконання вказаного рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2015 р. у справі № 910/28622/15 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 05.11.2020 р. у справі № 910/28622/15. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 6885,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. На підтвердження відповідної вимоги позивач надав суду: - копію договору № 16 про надання правничої допомоги від 14.01.2021 р., укладеного між Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» та адвокатом Зайченком В.М.; - копію орієнтованого кошторису вартості адвокатських послуг; - копію листа Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» про погодження адвокатських витрат у сумі 6885,00 грн. - копію додаткової угоди № 4 від 16.06.2020 р.; - копію акту приймання-передачі послуг від 19.06.2020 р.; - копію платіжного доручення № 112 від 19.06.2020 р. на суму 5000,00 грн. Згідно зі ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вбачається, що відповідач не скористався своїм правом на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката скаржника, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі, та відповідного клопотання суду не подав. Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 від 20.11.2020 р. Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, а також відсутність заперечень відповідача стосовно розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу, судова колегія дійшла висновку про задоволення цієї вимоги та стягнення з відповідача вартість витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6885,00 грн. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника. Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання. Разом з цим згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Оскільки ухвала суду першої інстанції про зміну способу та порядку виконання рішення до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.11.2020 р. у справі № 910/28622/15 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-А, код 05839888) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м. Київ, пр.-т Перемоги, 151, код 01181765) 6885 (шість тисяч вісімсот вісімдесят п`ять),00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Повний текст постанови складено 08.04.2021 р. Головуючий суддя С.І. Буравльов Судді В.В.Андрієнко С.А. Пашкіна