Постанова Дніпровський апеляційний суд № 210/6046/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3882/21 Справа № 210/6046/20 Суддя у 1-й інстанції - Хлистуненко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2021 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. сторони справи : позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому порядку згідно ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року, ухваленого суддею Хлистуненко О.В. у м. Кривому Розі, повний текст судового рішення складено 23 грудня 2020 року,- В С Т А Н О В И В : У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі- ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про відшкодування моральної шкоди, заподіяною ушкодженням здоров`я, -. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працюючи на посаді слюсаря-ремонтникя з ремонту та обслуговування гірничо-металургійного устаткування 5го розряду ТОВ «»ХАЙТЕК» при виконанні монтажних робіт, обумовлених його робочими обов`язками, в приміщенні ремонтного вузла №2 Дробарної фабрики Гірничого департаменту ПАТ «АМКР» в результаті нещасного випадку, який стався з ним 17.10.2018 року отримав виробничу травму в виді відкритого осколочного перелому середньої третини кісток лівої гомілки зі зміщенням, розтроченням та дефектом шкіри. Актами розслідування форми Н-1 та форми Н-5 від 12.12.2018 року нещасний випадок комісією визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Відповідно до довідки МСЕК позивачу було вставлено 65% втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності з 13.02.2019 року. В результаті повторного огляду 05.02.2020 року втрату професійної працездатності зменшено до 45% та встановлено третю групу інвалідності. Позивач вважає, що в результаті нещасного випадку позивач позбавлений можливості вільно пересуватись, що призвело до негативних змін у його житті, необхідності лікування та втрати працездатності (протягом тривалого часу в повному обсязі, після лікування на 45%) та інвалідності ІІІ групи, порушення звичайного життєвого ритму та нормальних додаткових зусиль для організації свого життя, у зв`язку з чим зазнає моральної шкоди. Тому, позивач просить суд стягнути з ПАТ «АМКР» на свою користь моральну шкоду, спричинену нещасним випадком на виробництві, в сумі 118075,00 грн. без відрахувань з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 в сумі 80 000,00 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду, представник відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповним з`ясуванням обставин справи, яке має значення для вірного вирішення спірного питання, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог. Судом не взято до уваги, що на момент настання нещасного випадку відповідач працював на ТОВ «Хайтек», а тому відповідач не може нести відповідальність за шкоду спричинену позивачу. Крім того, судом при винесенні рішення не враховано, що під час настання нещасного випадку позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння чим порушив інструкцію з охорони праці. Позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди, внаслідок якої у нього виникло право на відшкодування моральної шкоди. Вважає визначений судом розмір моральної шкоди, значно завищеним, таким, що не відповідає принципу розумності, виваженості та справедливості. Судом першої інстанції при визначенні суми відшкодування моральної шкоди, не враховано роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що нещасний випадок , який стався з позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, в приміщенні ремонтного вузла №2 ДФ ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та однією з осіб, яка допустила порушення вимог законодавства про охорону праці є машиніст крана ДФ ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до наступних висновків. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 з 25.07.2017 року по 18.02.2019 року працював слюсарем - ремонтником з ремонту та обслуговування гірничо-металургійного устаткування 5-го розряду Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтек» (а.с. 36). 17.10.2018 року при виконанні монтажних робіт, в приміщенні ремонтного вузла № 2 Дробарної фабрики Гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з ОСОБА_1 , стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, внаслідок якого він отримав виробничу травму, а саме: відкритий ІІІ-Б ступеню осколковий перелом середньої третини кісток лівої гомілки зі зміщенням, розтрощенням та дефектом шкіри. Відповідно до Акту №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом Форма Н-1 від 13.12.2018 року, складеного ТОВ «Хайтек» встановлено обставини за яких стався нещасний випадок, а саме під час виконання позивачем монтажних робіт, обумовлених його трудовими обов`язками, а саме під час виконання роботи з перефутировки конусу та ревізії вібромеханізму дробарного устаткування, де було застосовано електромостовий кран ДФГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», він направлявся за необхідними для виконання завдання інструментами, проходив неподалік місця встановлення броні, і вона падаючи, вдарила його по лівій нозі, від чого ОСОБА_1 отримав вищевказану травму. (а.с. 9-15). Пунктом 10 цього Акту особами, які допустили порушення законодавства про охорону праці,визнано, крім позивача ОСОБА_1 , слюсаря-ремонтника ТОВ «Хайтек», ОСОБА_2 , майстра дільниці ТОВ «Хайтек», ОСОБА_3 газорізальника (стропальника) ТОВ «Хайтек», ОСОБА_4 , машиніста крана ДФ ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». 13.12.2018 року було складено Акт про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17 жовтня 2018 року о 00 годині 05 хвилин в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Хайтек», форми Н-5, згідно до встановлених причин нещасного випадку технічні причини відсутні. Основна причина психофізіологічна, алкогольне, наркотичне, токсикологічне сп`яніння, порушено вимоги: п.1.7.1.»Інструкції з охорони праці для слюсаря-ремонтника», «слюсаря-ремонтника (бригадира)» № ОТ.03.16, затвердженої наказом директора ТОВ «Хайтек» від 22 листопада 2016 року №

010. Супутні: організаційні, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, посадових інструкцій (а.с.17-24). Висновком МСЕК від 13.02.2019 року ОСОБА_1 первинно встановлено 65 % втрати професійної працездатності з 13 лютого 2019 року по 01 березня 2020 року та визнано особою з інвалідністю другої групи, з наступним переоглядом 10 лютого 2020 року. (а.с.26). При повторному переогляді висновком МСЕК від 05.02.2020 року позивачу встановлено 45 % втрати професійної працездатності та визнано особою з інвалідністю третьої групи з 01.03.2020 року по 01.03.2021 року з наступним переоглядом 10.02.2021 року. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ч.2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України й виходив з обов`язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв`язку з виробничою травмою отриманою позивачем під час виконання ним трудових обов`язків. Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону судове рішення, в цій частині, не відповідає з огляду на наступне. Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України встановлюють, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з приписами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки. Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. Частиною першою, другою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Відповідно до акту форми Н-5 від 17 жовтня 2018 року ТОВ «Хайтек» проводились роботи з ремонту механічного обладнання у будівлі корпусу ремонтного вузла № 2 дробарної фабрики (ДФ) гірничого департаменту (ГД) ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» під час яких ОСОБА_1 отримав виробничу травму, а саме: відкритий ІІІ-Б ступеню осколковий перелом середньої третини кісток лівої гомілки зі зміщенням, розтрощенням та дефектом шкіри. Відповідно до висновку комісії особами, дії або бездіяльність яких призвела до настання нещасного випадку є ОСОБА_1 , слюсар-ремонтник ТОВ «Хайтек», який виконував роботу в стані алкогольного сп`яніння, знаходився в зоні можливого падіння обладнання; ОСОБА_2 , майстер дільниці ТОВ «ХАЙТЕК», не відсторонив слюсаря-ремонтника ОСОБА_1 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння, від роботи, не здійснював контроль за виконанням підлеглим персоналом нормативних актів з охорони праці, не здійснював контроль за виконанням ремонтних робіт підлеглим персоналом відповідно до затвердженого проекту організації робіт, не забезпечив усунення причин, які можуть призвести до нещасного випадку; ОСОБА_3 газорізальник (стропальник) ТОВ «Хайтек», не переконався в неможливості падіння, зсуву вантажу в місці його встановлення; ОСОБА_4 , машиніст крану ДФ ГД ПАТ «АМКР», не виконувала команди стропальника, встановила вантаж у місці де сталося його сповзання (а.с. 14). Таким чином, трудове каліцтво позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло також й з вини відповідача, яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника безпечних умов праці. Спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача щодо недоведення позивачем позовних вимог, оскільки, факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв`язку з отриманою травмою встановлений в судовому засіданні. Разом з тим, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд помилково не застосував до спірних правовідносин положення частини другої статті 1172 ЦК України, відповідно до якої замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Стаття 4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується , зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв`язку з отриманим професійним захворюванням встановлений та доведений матеріалами справи. Так, згідно виписних епікризів, позивач від отриманої травми переніс фізичний біль, оперативне втручання, змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з тим, що трудове каліцтво обмежує життєву активність. Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача, що розмір моральної шкоди визначений без повного урахування роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з травмою на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, втратив професійну працездатність у розмірі 65%, яка в подальшому була зменшена до 45% та його визнано особою з інвалідністю другої групи. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він періодично проходить лікування, у зв`язку з отриманою травмою постійно відчуває психологічний дискомфорт, фізичний біль, незважаючи на постійні курси лікування, які дають тимчасове полегшення його стану. Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги, перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння (етанол в концентрації 0,73г/л%), стажу роботи позивача який становить 1 рік 6 місяців, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, колегія суддів дійшла висновку, що сума компенсації від ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» спричиненої позивачу моральної шкоди повинна складати 25 000 грн., що буде відповідати принципам розумності, виваженості і справедливості в його ситуації. За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють виниклі правовідносини, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду, у відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві з наведених вище підстав. Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, - . ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , за моральну шкоду, спричинену нещасним випадком на виробництві, грошові кошти в розмірі 25 000 /двадцять п`ять тисяч/ гривень, без відрахування з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1, на користь держави судовий збір в розмірі 840 /вісімсот сорок/ гривень 80 /вісімдесят/ копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 06 квітня 2021 року. Головуючий: Судді: