Постанова 4824 № 760/21568/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/645/2021 Головуючий в 1-й інстанції: Криворот О.О. № 760/21568/19 Категорія: ч. 4 ст.172-6 КУпАП Доповідач: Жук О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В., розглянувши 01 березня 2021 року апеляційну скаргу захисника Лукінчук Р.А. на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працює державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - У С Т А Н О В И В: 04 вересня 2020 року постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Згідно постанови ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, при заповненні та поданні декларації за 2017 рік зазначила недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на загальну суму 300190 грн., що становить суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на дату подання декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Лукінчук Р.А. просить скасувати вказану постанову та закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення вимог матеріального та процесуального права, прийшов до висновку, який не відповідає фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення. На думку апелянта, поза увагою суду залишилась та обставина, що умислу на внесення недостовірних даних під час подання декларації у 2017 році в ОСОБА_1 не було. Вона отримала кошти від продажу автомобіля «Toyota RAV4» лише 14.03.2018, тому вважала, що до вказаної дати автомобіль перебуває у її власності. Про те, що її автомобіль фактично був відчужений у 2017 році, вона не знала. Довіреність на право керування та розпорядження автомобілем «Toyota RAV4» ОСОБА_1 видала на ім`я ОСОБА_2 26.05.2015. Про те, що вказаний автомобіль вибув з її користування ще в 2017 році вона не знала, а тому декларувала його в розділі наявного рухомого майна. Відомості про отримання доходу добросовісно показала у 2018 році, коли фактично одержала кошти. Крім того, захисник вказує, що ОСОБА_1 також не знала про наявність у її чоловіка корпоративних прав у ТОВ «Смак Дог», оскільки він також забув про наявність у нього таких прав. Таким чином, на думку захисника, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 умисно внесла до декларації недостовірні дані. Тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Заслухавши пояснення захисника Костюка І.І., який підтримав апеляційну скаргу, пояснення прокурора Шкурпело О.В., який вважав постанову законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, й об`єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження. Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані. Висновок суду щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП, за обставин, викладених в постанові, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку. Доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу корупційного правопорушення не відповідають вимогам закону. Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП настає за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, згідно Закону України «Про запобігання корупції» /далі - Закон/, подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларацію за 2017 рік із завідомо недостовірними відомостями. У Розділі 8 «Корпоративні права» ОСОБА_1 не зазначила відомості про корпоративні права, які станом на 31.12.2017 належали члену сім`ї /чоловіку/ у товаристві з обмеженою відповідальністю «Смак Дог», частка у статутному капіталі фонду 19% від загального статутного капіталу, розмір внеску до статутного фонду 190 грн. У Розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» ОСОБА_1 не зазначила відомості про власний дохід від відчуження рухомого майна, а саме транспортного засобу марки «Toyota RAV4», 2007 року випуску, у розмірі 300 000 грн. Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 05.09.2017 № 3246/2017/609216, ОСОБА_1 отримала дохід від відчуження автомобіля «Toyota RAV4», 2007 року випуску, у розмірі 300 000 грн. Факт отримання доходу ОСОБА_1 у 2017 році підтверджується постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 08.02.2019, яка Київським апеляційним судом від 25.03.2019 залишена без зміни. Згідно вказаних судових рішень встановлено, що ОСОБА_1 , отримавши 05.09.2017 дохід від відчуження автомобіля «Toyota RAV4», 2007 року випуску, в розмірі 300 000 грн, несвоєчасно подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. В апеляційній скарзі не заперечується факт перебування вказаного транспортного засобу у власності ОСОБА_1 . Вона добровільно надала рідному братові ОСОБА_2 довіреність на право користуватись та розпоряджатись вказаним транспортним засобом. Тобто мала змогу перевірити стан автомобіля «Toyota RAV4», 2007 року випуску. Згідно даних вказаного договору купівлі-продажу, автомобіль «Toyota RAV4», який ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 , належав на праві власності ОСОБА_1 , а отже, кошти отримані в результаті його продажу, також перейшли у власність останньої в момент укладення договору купівлі-продажу. Тому ОСОБА_1 , будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону, була зобов`язана вказати в Розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2017 рік дохід від відчуження рухомого майна в розмірі 300 000 грн. Таким чином, суд повно та всебічно дослідив обставини справи, дотримався вимог як матеріального, так і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови судді щодо ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Лукінчук Р.А. залишити без задоволення, а постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без зміни. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.В.Жук