Постанова Одеський апеляційний суд № 509/1123/20

Номер провадження: 22-ц/813/3651/21 Номер справи місцевого суду: 509/1123/20 Головуючий у першій інстанції Кириченко П.Л. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.03.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Заїкіна А.П., Князюка О.В. за участю секретаря: Дубрянської Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (правонаступника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»), Державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіна Дениса Володимировича про визнання протиправним рішення та скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Кириченко П.Л. 16 липня 2020 року у смт. Овідіополь Одеської області, - встановила: У березні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до АТ «Альфа-Банк» (правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк»), Державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіна Д.В. про визнання протиправним рішення та скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно ( а.с. 3-12). Одночасно позивачі звернулися до суду із заявою про забезпечення позову, пославшись на те, що існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову. Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 липня 2020 року заяву представника позивача ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову було задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається з житлового будинку площею 245,9 кв.м., лазні літ. «Б», гаражу літ. «В», споруди 1-4, за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 ; земельну ділянку площею 0,100 га., цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер (5123784200:02:001:0036), за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 . Заборонено компетентним установам, які пов`язані з державною реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти дії щодо реєстрації нерухомого майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який складається з житлового будинку площею 245,9 кв.м., лазні літ. «Б», гаражу літ. «В», споруд 1-4, за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 ; земельну ділянку площею 0,100 га., цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер (5123784200:02:001:0036), за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 . В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено (а.с. 42-44). В апеляційній скарзі представник АТ «Альфа-Банк» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Так, на думку апелянта, оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить обґрунтувань та посилань на матеріали справи, щодо існування загрози примусової реалізації спірного майна, необхідності накладення арешту та заборони реєстраційних дій (а.с. 54-61). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника АТ «Альфа-Банк» підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, спірне нерухоме майно було предметом розгляду в рамках цивільної справи № 509/4842/14-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (третя особа - ОСОБА_3 ) про стягнення заборгованості за кредитом шляхом звернення стягнення та визнання права власності на предмет іпотеки, і судом першої інстанції позов був задоволений. 24 липня 2019 року апеляційною інстанцією рішення суду першої інстанції було скасовано та у задоволенні позову відмовлено. Позивачі є власниками спірного нерухомого майна. Відповідно до ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Види забезпечення позову передбачено частиною 1 статті 150 ЦПК України; відповідно до положень даної норми процесуального права позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст.150 ЦПК України). Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позову, підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"). Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи. Матеріали справи підтверджують існування спору, а надані позивачами документи щодо права власності відповідача на спірні об`єкти нерухомості - існування у останнього, як у власника житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, можливості вільно, на власний розсуд, розпорядитись нерухомим майном. Забезпечення позову спрямоване, насамперед, проти можливих дій відповідача, який за час розгляду справи може продати спірне майно, передати його у оренду, вселити у будинок сторонніх осіб тощо. Припущення позивачів про те, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, колегія суддів вважає достатньо мотивованими. Також колегія суддів враховує, що предметом позову є визнання протиправним рішення та скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав на нерухоме майно на підставі свідоцтв, правочинів тощо, є похідним від набуття права власності на нерухоме майно. Таким чином, пред`явлені позовні вимоги про визнання протиправним рішення та скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається з житлового будинку площею 245,9 квм., лазні літ. «Б», гаражу літ. «В», споруд 1-4, за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 ; земельну ділянку площею 0,100 га., цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер (5123784200:02:001:0036), за адресою: АДРЕСА_1 , - є вимогами майнового характеру, а відтак, забезпечення їх накладенням арешту на спірне нерухоме майно було обґрунтованим. Вказане у повному обсязі спростовує доводи, викладені представником АТ «Альфа-Банк» у апеляційній скарзі стосовно того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить обґрунтувань та посилань на матеріали справи, щодо існування загрози примусової реалізації спірного майна, необхідності накладення арешту та заборони реєстраційних дій. Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 липня 2020 року про забезпечення позову постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування немає. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - залишити без задоволення. Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 липня 2020 року про забезпечення позову - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 31 березня 2021 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді А.П. Заїкін О.В. Князюк