Постанова Полтавський апеляційний суд № 533/714/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 533/714/20 Номер провадження 22-ц/814/694/21Головуючий у 1-й інстанції Козир В.П. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Одринської Т.В., Панченка О.О., при секретарі Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 27 січня 2021 року (повний текст рішення складено 02 лютого 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут», товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про розподіл особових рахунків, В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовної заяви У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» (далі - ТОВ «Полтавагаз збут»), акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (далі - АТ «Полтаваобленерго») про розподіл особових рахунків. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 та її колишній чоловік ОСОБА_2 зареєстровані і проживають за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку і господарських споруд за вищевказаною адресою у рівних частках: по Ѕ житлового будинку і господарських будівель. Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 31 серпня 2018 року у справі № 533/251/18 встановлено порядок користування житловим двоповерховим будинком, а саме: - виділено у користування ОСОБА_2 на другому поверсі житлову кімнату 1-9 площею 12,5 кв.м.; -виділено у користування ОСОБА_1 на першому поверсі житлову кімнату 1-2 площею 13,4 кв.м. У загальному користуванні обох співвласників рішенням суду залишено: на першому поверсі: 1-1 коридор 2,2 кв.м.; 1-3 ванну кімнату 3,2 кв.м.; 1-4 туалет 0,9 кв.м.; 1-5 кухню 6,9 кв.м.; 1-6 коридор - 8,3 кв.м.; на другому поверсі: 1-7 сходову клітку 6,6 кв.м.; 1-8 кімнату 16,2 кв.м.; господарські будівлі та споруди: літню кухню, сарай, гараж літера «Б, б, б1, б2» площею 108,3 кв.м.; гараж літера «В» площею 26,9 кв.м.; сарай літера «Д» площею 7,1 кв.м.; колодязь літера «к»; огорожу №

1. Також зазначено, що розрахункові книжки за користування природним газом та спожиту електричну енергію оформлені на позивача, яка щомісячно сплачує за спожиті комунальні послуги, а відповідач не бере участі у сплаті комунальних послуг, хоча користується належною йому частиною житлового будинку. Отримуваної пенсії позивача ледь вистачає на оплату комунальних послуг, а в оформленні субсидії їй неодноразово відмовляли. У зв`язку з вищевикладеним, позивач просила зобов`язати відповідачів ТОВ «Полтавагаз збут», АТ «Полтаваобленерго» відкрити на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 окремі особові рахунки по оплаті за користування природним газом та за спожиту електричну енергію по житловому будинку з розподілом оплати вартості наданих послуг у рівних частках. Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2020 року було замінено відповідача АТ «Полтаваобленерго» на належного відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі - ТОВ «Полтаваенергозбут»). Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 27 січня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Полтавагаз збут», ТОВ «Полтаваенергозбут»: - про зобов`язання ТОВ «Полтавагаз збут» відкрити на ім`я ОСОБА_1 та на ім`я ОСОБА_2 окремі особові рахунки по оплаті за користування природним газом по житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з розподілом оплати вартості наданих послуг у рівних частках - відмовлено. - про зобов`язання ТОВ «Полтаваенергозбут» відкрити на ім`я ОСОБА_1 та на ім`я ОСОБА_2 окремі особові рахунки по оплаті за спожиту електричну енергію по житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з розподілом оплати вартості наданих послуг у рівних частках - відмовлено. Судові витрати компенсовано за рахунок держави. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись з рішенням суду першої інстанції його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким: - зобов`язати ТОВ «Полтавагаз збут» відкрити на ім`я ОСОБА_1 та на ім`я ОСОБА_2 окремі особові рахунки по оплаті за користування природним газом по житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з розподілом оплати вартості наданих послуг у рівних частках; - зобов`язати ТОВ «Полтаваенергозбут» відкрити на ім`я ОСОБА_1 та на ім`я ОСОБА_2 окремі особові рахунки по оплаті за спожиту електричну енергію по житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з розподілом оплати вартості наданих послуг у рівних частках. Аргументи учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції: не повно з`ясував обставини, які мають значення для справи; висновки не відповідають, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення. На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що чинним законодавством обов`язок по оплаті комунальних послуг покладено на кожного із співвласників, відповідно до частки співвласника у житловому приміщенні. Однак, суд у рішенні не врахував даних обставин чим поставив позивача у безвихідне становище, ухваливши судове рішення не на її користь. Також суд першої інстанції зазначає, що відносини між споживачами та виконавцями у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Однак, всупереч вищезазначеному, між позивачем та ОСОБА_2 існує спір з приводу оплати витрат за споживання електричної енергії та газу і останній не бажає звертатись із заявою до надавача послуг щодо розподілу особових рахунків по сплаті витрат, а позивач не може примусити його до вчинення вищевказаних дій. На думку скаржника, не є вирішенням даної ситуації, коли позивач змушена щомісячно звертатись до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, сплачених позивачем за оплату житлово-комунальних послуг. Узагальнені доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу У відзиві ТОВ «Полтавагаз збут» зазначає, що відповідно до вимог Правил газопостачання будинку, який перебуває у спільній частковій власності, має здійснюватись на підставі договору про надання населенню послуг з газопостачання, укладеного з одним із співвласників будинку. Інший співвласник, а також особи, зареєстровані в цій квартирі, будуть споживати природній газ на підставі договору, укладеному між газопостачальним підприємством та одним із співвласників. Укладання договорів окремо з кожним із співвласників не виділених в окрему одиницю часток будинку чинним законодавством не передбачено. Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Полтавагаз збут» вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, а отже, не підлягають задоволенню, тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 . У відзиві ТОВ «Полтаваенергозбут» підкреслює, що позивач не зверталася до ТОВ «Полтавагаз збут» та ТОВ «Полтаваенергозбут» із даним питанням, а отже звернення до суду із зазначеними позовними вимогами є передчасним, а вимога є необґрунтованою та повинна бути залишена судом без задоволення. Також ТОВ «Полтаваенергозбут» зазначає, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, що в свою чергу унеможливлює примушування до укладення договорів. Тому, на думку відповідача, позивачем обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав. Враховуючи вищевказане відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін Щодо явки та позиції учасників справи у суді апеляційної інстанції На адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 в якій він прохає проводити судове засідання без його участі та додає до неї квитанції про сплату житлово-комунальних послуг. Від представника ТОВ «Полтавагаз збут» надійшла заява, в якій він прохає провести розгляд справи без його участі. Представник ОСОБА_1 - адвокат Грущенко С.Г. у режимі відеоконференції вимоги апеляційної скарги підтримав та прохав задовольнити її в повному обсязі. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є співвласниками домоволодіння (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Кожному з них належить по 1/2 частці у праві спільної часткової власності на домоволодіння, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12 травня 2015 року, номер запису про право власності 9640797 (т.1, а.с. 8); інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 січня 2021 року, номер інформаційної довідки 241950960 (т.2, а.с. 77-78). Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 31 серпня 2018 року у справі №533/251/18 (дата набрання законної сили - 02 жовтня 2018 року) встановлено порядок користування житловим двоповерховим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: -виділено у користування ОСОБА_2 на другому поверсі житлову кімнату 1-9 площею 12,5 кв.м.; -виділено у користування ОСОБА_1 на першому поверсі житлову кімнату 1-2 площею 13,4 кв.м. У загальному користуванні обох співвласників рішенням суду залишено: на першому поверсі: 1-1 коридор 2,2 кв.м., 1-3 ванну кімнату - 3,2 кв.м.; 1-4 туалет 0,9 кв.м.; 1-5 кухню 6,9 кв.м.; 1-6 коридор - 8,3 кв.м.; на другому поверсі: 1-7 сходову клітку 6,6 кв.м.; 1-8 кімнату 16,2 кв.м.; господарські будівлі та споруди: літню кухню, сарай, гараж літера «Б, б, б1, б2» площею 108,3 кв.м.; гараж літера «В» площею 26,9 кв.м.; сарай літера «Д» площею 7,1 кв.м.; колодязь літера «к»; огорожу №

1. Цим же рішенням суду встановлено, що позов про реальний розподіл будинку не підлягає задоволенню, оскільки позивачем ОСОБА_1 не надано до суду належних та допустимих доказів щодо можливості проведення переобладнання двоповерхового будинку без втручання в інженерні системи будинку, а також можливості виділення кожній стороні відокремленої частини будинку зі самостійними виходами та частинами господарських будівель, які відповідатимуть розміру їх часток у спільній частковій власності (т.1, а.с. 9-14). Особові рахунки за користування природним газом (№ НОМЕР_1 ) та за спожиту електричну енергію (№ НОМЕР_2 , договір №1110015679) домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . оформлені на позивача - ОСОБА_1 (т.1, а.с. 15). Позиція суду апеляційної інстанції Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Стаття 360 ЦК України передбачає, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. Згідно зі статтею 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. За змістом частин першої-третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Частиною третьою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Відповідно до статті 179 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР) користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 10 Правил користування приміщеннями жилих будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 зазначено, що мешканці квартири, житлового приміщення у гуртожитку, в яких проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі): мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням; можуть обирати відповідальну за виконання встановлених правил особу; встановлюють за узгодженням порядок використання підсобних приміщень, а також черговість їх прибирання; розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг. За умови відсутності поквартирного (покімнатного) обліку та відсутності згоди між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється: за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря); за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку; за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар). Отже, суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що чинним законодавством обов`язок по оплаті комунальних платежів, відповідно до частки співвласника у житловому приміщенні, покладений на кожного із співвласників. Однак, разом з тим, питання поділу особового рахунку вирішується шляхом звернення особи із письмовою заявою про вказане до відповідної юридичної особи, що надає послуги з постачання житлово-комунальних послуг з додатком про підтвердження права власності особи на частину будинку. З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово зверталась до Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області та управління соціального захисту населення Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області із метою виключення із складу домогосподарства ОСОБА_2 та призначення їй субсидії, на що отримувала відмову та рекомендації звернутись до ТОВ «Полтаваенергозбут» та ТОВ «Полтавагаз збут» для розділення особових рахунків. В матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що позивач зверталася у встановленому законом порядку з даним питанням до ТОВ «Полтавагаз збут» та ТОВ «Полтаваенергозбут» та їй у цьому було відмовлено. У такому випадку звернення до суду з даним позовом є передчасним, тому така вимога обґрунтовано була залишена судом першої інстанції без задоволення. Вищевказане збігається із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №751/1560/19, у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №199/1535/16-ц. Враховуючи статтю 4 ЦПК України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що право позивача на здійснення окремого обліку та оплати спожитих нею комунальних послуг не є порушеним жодним із відповідачів, адже матеріали справи не містять в собі доказів того, що позивач зверталася до юридичних осіб з відповідною заявою і їй було відмовлено у вирішенні цього питання. Щодо інших доводів апеляційної скарги Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що суд у рішенні не врахував покладений законодавством обов`язок на співвласників щодо пропорційної оплати комунальних послуг до їх часток та поставив позивача у безвихідне становище, ухваливши судове рішення не на її користь та те, що між позивачем та ОСОБА_2 існує спір з приводу оплати витрат за споживання електричної енергії та газу і останній не бажає звертатись із заявою до надавача послуг щодо розподілу особових рахунків по сплаті витрат, а позивач не може примусити його до вчинення вищевказаних дій, не дають підстави для задоволення апеляційної скарги, оскільки, як уже зазначалося, в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що позивач зверталася у встановленому законом порядку до ТОВ «Полтавагаз збут» та ТОВ «Полтаваенергозбут» щодо розподілу особових рахунків та їй у цьому було відмовлено. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Як вбачається з частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який прийшов до правильного по суті висновку щодо відмови у задоволенні позову, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Щодо судових витрат Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 27 січня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 07 квітня 2021 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді Т.В. Одринська О.О. Панченко