Ухвала КАС ВС № 440/1800/20

УХВАЛА 07 квітня 2021 року м. Київ справа № 440/1800/20 адміністративне провадження № К/9901/9800/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, третя особа - Державна міграційна служба України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, В С Т А Н О В И В: 01 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, третя особа - Державна міграційна служба України, у якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України; зобов`язати відповідача документувати (видати) ОСОБА_1 паспорт громадянина України; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 208290,00 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено. Судом встановлено, що справу у суді першої інстанції розглянуто у відкритому судовому засіданні. 19 березня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року. Скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі позивач зазначає, що касаційну скаргу подано на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, і вказує, що відсутній висновок Верховного Суду з приводу застосування пунктів 1.4., 6.6. Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320 та пункту 46 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 щодо правовідносин, які виникли між уповноваженим органом (Управлінням Державної міграційної служби України у Полтавській області) та суб`єктом відповідних правовідносин ( ОСОБА_1 ) у яких, уповноважений орган, діючи не на підставі закону, та не дотримуючись власних процедур, спричинив своїми діями у суб`єкта відповідних правовідносин легітимне переконання що останній діє належним чином. Суд касаційної інстанції звертає окрему увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Також як на підставу перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник вказує, що справа має виняткове значення для нього. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження, оскільки суд першої інстанції розглянув справу у відкритому судовому засіданні, а не за правилами спрощеного позовного провадження. Інші доводи та аргументи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, У Х В А Л И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, третя особа - Державна міграційна служба України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Кашпур