Ухвала КАС ВС № 826/3794/17

УХВАЛА 07 квітня 2021 року м. Київ справа № 826/3794/17 адміністративне провадження № К/9901/10921/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шевцової Н.В., суддів: Мацедонської В.Е., Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі № 826/3794/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення суми, стягнення за час вимушеного прогулу та одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якому просив: - скасувати наказ начальника ГУНП в Одеській області № 1567 о/с про звільнення у зв`язку зі скороченням штатів від 16 листопада 2016 року та поновити на посаді начальника Білгород-Дністровського відділу поліції; - зобов`язати відповідача виплатити грошову компенсацію за 36 діб невикористаної чергової відпустки за період роботи з 01 січня 2016 року по день звільнення (з урахуванням даті поновлення на роботі); - зобов`язати відповідача виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу, тобто з 16 листопада 2016 року по час поновлення на роботі (п. 24 Положення про проходження служби рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ, п. 8 статті 68 Закону України "Про Національну поліцію); - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, визначену статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб" та п.10 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393. 07 жовтня 2020 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва позов задоволено частково. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. 15 лютого 2021 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. На зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції Головне управління Національної поліції в Одеській області подало касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 29 березня 2021 року. Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Частиною третьою статті 295 КАС України встановлено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Суд апеляційної інстанції установив, що у листопаді 2020 року Головне управління Національної поліції в Одеській області подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року. 23 листопада 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про відстрочення від сплати судового збору, апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області - залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення даної ухвали, протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги. 16 грудня 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року повернуто особі, яка подала апеляційну скаргу. 31 грудня 2020 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області повторно подана апеляційна скарга на на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року разом із клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому відповідач посилаючись на вчасну первинну подачу апеляційної скарги та обмежене бюджетне фінансування, просив суд поновити строк на апеляційне оскарження. 25 січня 2021 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року - залишено без руху. На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, 08 лютого 2021 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому відповідач посилаючись на перебування представника на лікарняному та обмежене бюджетне фінансування просив суд поновити строк на апеляційне оскарження. 15 лютого 2021 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення суми, стягнення за час вимушеного прогулу та одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Приймаючи оскаржувану ухвалу від 15 лютого 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції зазначив, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії. При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Суд апеляційної інстанції також врахував висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції не було враховано такі поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, як обмежене фінансування відповідача. Таким чином, зазначені доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами, що виключає можливість перегляду судових рішень з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційної скаргою після її повернення, колегія суддів Верховного Суду вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. Крім того суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження. Отже, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 15 лютого 2021 року дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження та відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 299 КАС України визнав неповажними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження і відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 299 КАС України при ухваленні оскаржуваного рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування, а тому касаційна скарга відповідача є необґрунтованою. На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 328, пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі № 826/3794/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення суми, стягнення за час вимушеного прогулу та одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова Судді В.Е. Мацедонська О.В. Кашпур