Ухвала КАС ВС № 460/4765/20

УХВАЛА 05 квітня 2021 року Київ справа № 460/4765/20 провадження № К/9901/8869/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Н.В. Коваленко, суддів: Я.О. Берназюка, В.М. Бевзенка, перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: Касаційна скарга, разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, надійшла 15 березня 2021 року до Верховного Суду. Згідно з відтиском штемпелю на поштовому конверті касаційна скарга направлена до суду 12 березня 2021 року. У клопотанні про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 вказує на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Ознайомившись із заявленим клопотанням про звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити з огляду на таке. Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Положеннями статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. До таких осіб відносяться, зокрема, позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (пункт 10 частини першої цієї статті). Скаржник в касаційній скарзі вказує на те, що він має пільгу, передбачену пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Однак, жодних доказів, які б свідчили про наявність у скаржника такої пільги матеріали касаційної скарги не містять. Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. При прийнятті таких висновків суд враховує положення статті 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на касаційний перегляд справи. Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондує пункт 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено, зокрема, право учасників справи на касаційний перегляд справи. Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою І розділу 3 Кодексу адміністративного судочинства України. В свою чергу, пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору. Водночас статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо належного оформлення касаційної скарги, окрім іншого, стосовно надання документа про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху. Таким чином, маючи намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, особа повинна забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту касаційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого повинна вчиняти усі належні дії й використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Таким чином, для застосування судом положень пункту 10 частини першої статті п`ятої Закону України «Про судовий збір» повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки ОСОБА_1 не надано суду належних та достовірних доказів, які б свідчили про наявність у нього пільги, передбаченої положеннями пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року у розмірі 2 102,00 грн. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1 681,60 грн (200% від 840,80 грн). Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення її недоліків шляхом подання документа про сплату судового збору або доказів, які свідчать про наявність у скаржника пільг, передбачених статтею п`ятою Закону України «Про судовий збір» (копію посвідчення, яке засвідчує, що ОСОБА_1 є громадянином, віднесеним до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи). Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

3. Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

4. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя Я.О. Берназюк Суддя В.М. Бевзенко