Постанова 4857 № 460/1447/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/1447/20 пров. № А/857/2484/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М., з участю секретаря судового засідання - Герман О.В., а також сторін (їх представників): від позивача Гарькавий М.В.; від відповідача - Федченко О.О.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2020р. в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування митної вартості товарів (суддя суду І інстанції: Нор У.М., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 44 хв. 07.10.2020р., м.Рівне; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 12.11.2020р.),- В С Т А Н О В И В: 27.02.2020р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем Поліською митницею Держмитслужби рішення № UA204000/2020/000007/2 від 08.01.2020р. про коригування митної вартості товарів та картку № UA204000/2020/000008 від 08.01.2020р. відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; стягнути з відповідача понесені судові витрати (Т.1, а.с.1-9, 135). Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2020р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовані прийняті відповідачем Поліською митницею Держмитслужби рішення № UA204000/2020/000007/2 від 08.01.2020р. про коригування митної вартості товарів та картку № UA204000/2020/000008 від 08.01.2020р. відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 4149 грн. 59 коп. сплаченого судового збору (Т.1, а.с.232-243). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Поліська митниця Держмитслужби, яка в поданій апеляційній скарзі покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.2, а.с.1-8). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що підставою для прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю слугували розбіжності в наданих позивачем до Поліської митниці Держмитслужби документах, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема, наданий до митного оформлення рахунок № FVEXP/000225/19 від 23.12.2019р. не містить підпису покупця (одержувача), хоча дана графа передбачена до заповнення. Відповідно до графи 20 Розділу III «Правил заповнення декларації митної вартості», затв. наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012р., для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Однак, до митного оформлення жодного з вищеперерахованих документів не надано, окрім довідки про транспортні витрати від 27.12.2019р. Згідно договору-заявки на перевезення № 172 від 20.12.2019р. ставка перевезення становить 950 євро, однак до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 27.12.2019р. лише на 550 євро. Також договір-заявка на перевезення датується 20.12.2019р., тоді як комерційний рахунок на товар виставлений 23.12.2019р. Договір-заявка на перевезення № 172 від 20.12.2019р. покликається на договір № 08062017 від 08.06.2017р. на перевезення, однак до митного оформлення зазначений документ не надано. Представлений до митного оформлення прайс-лист містить інформацію щодо цін, вказаних на умовах поставки FCA - Колбієль при замовлені 100 тон на місяць, однак згідно комерційного рахунку обсяг партії становить 22670 кг. Поданий до митного оформлення контракт № 20012016 від 20.01.2016р. укладений між ФОП ОСОБА_1 та нерезидентом в особі директора Krzysztof Graba (договір підписаний директором Krzysztof Gruba). Подана до митного оформлення специфікація № 133 підписана Jaroslaw Wysokinski, що не кореспондується з прізвищем директора, обумовленого у зовнішньоекономічному контракті. Згідно бази даних ЄАІС Держмитслужби вартість подібних товарів, даного імпортера ФОП ОСОБА_1 , становила від 1,57 до 1,75 доларів США за 1 кг (МД № UA205090/2019/129161 від 11.11.2019р., № UA204120/2019/305558 від 20.12.2019р., № UA205090/2019/138051 від 02.12.2019р., № UA101070/2019/72151 від 06.12.2019р. та № UA205090/2019/135628 від 26.11.2019р.). Крім того, з метою повного та об`єктивного розгляду даної справи листом Поліської митниці Дежмитслужби № 7.13-15/7-34/255 від 13.01.2020р. ініційовано направлення запиту до митного органу Республіки Польща щодо отримання документального підтвердження відомостей про фактичну ціну придбаних цих товарів, наявність у відправника документів щодо експорту товарів на митну територію України, та їх відповідність надання до митного оформлення в Україні та про митні процедури, яким ці товари підлягали; наразі відповідь не надійшла. У зв`язку із вищевикладеним та з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованих товарів декларанту позивача направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу /МК/ України. Вказана вимога митного органу щодо надання додатково витребуваних документів виконана не була, декларантом позивача не надано жодного із додатково витребуваних документів. Враховуючи вищевказані обставини, а також факт ненадання декларантом документів згідно переліку, Поліською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2020/000007/2 від 08.01.2020р. Рішення про коригування митної вартості прийнято згідно інформації, яка міститься в базах даних ЄАІС, з врахуванням заявленого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, митне оформлення яких здійснено в зонах діяльності інших митниць у час, максимально наближений до митного оформлення, а саме: МД № UA 100010/2019/364755 від 09.12.2019р. за рівнем митної вартості 1,51 доларів США/кг (експортер GRUPLAST Gruba Spolka Jawna (1,36 євро/кг). Числове значення митної вартості товару становить 34231,70 доларів США, що з урахуванням курсу Національного банку України на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті України становить 797355 грн. 05 коп. Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД № UA204120/2020/001721 від 10.01.2020р., із врахуванням ч.7 ст.55 МК України. Також Поліською митницею Держмитслужби зареєстровано заяву ФОП ОСОБА_2 № 03/02-2 від 03.02.2020р. (вх. митниці № 1222/13-15 від 05.02.2020р.) про надання додаткових документів на рішення № UA204000/2020/000007/2 від 08.01.2020р. про коригування митної вартості та картки № UA204000/2020/000002 відмови в прийнятті митної декларації, що передбачено частиною ч.8 ст.55 МК України. До заяви долучено наступні документи: експертний висновок Житомирської Торгово-промислової палати № В-6/1 від 03.01.2021р. з додатками, контракт № 08062017 про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезень вантажів у міжнародному сполученні, укладений 08.06.2017р.; платіжне доручення на оплату транспортно-експедиційних послуг від 29.01.2020р.; акт надання послуг з перевезення № 1001/02 від 10.01.2020р., рахунок-фактура TR2000002 від 10.01.2020р., відомості від Незалежної служби калькуляцій цін і відомостей ринку; звіт про оцінку майна № 13-20, лист компанії GRUPLAST Gruba Spolka Jawna від 30.01.2020р. За результатами розгляду додатково наданих документів Поліська митниця Держмитслужби дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення № UA204000/2020/000007/2 від 08.01.2020р. про коригування митної вартості з наступних причин. Експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати № В-6/1 від 03.01.2020р. не може бути прийнятим в якості підтвердження числового значення митної вартості, оскільки підготовлений без відображення порівняння аналогічних товарів. Контракт № 08062017 від 08.06.2017р. про надання транспортно-експедиторських послуг не був поданий до митного оформлення згідно МД № UA204120/2019/307903 від 27.12.2019р. Згідно з умовами п.3.2 цього контракту виконавець протягом п`яти днів з моменту виконання доручення (договір-заявка на перевезення № 172 від 20.12.2019р.) складає, підписує та надсилає замовнику в двох оригінальних примірниках акт передачі-приймання наданих послуг, однак відповідний акт № 1001/02 від 10.01.2020р. наданий значно пізніше. Згідно положень п.4.3 вказаного контракту оплата здійснюється згідно рахунку виконавця (рахунок № TR2000002 від 10.01.2020р. на суму 950 євро), однак подане платіжне доручення від 29.01.2020р. виписане на суму в 12690 євро, що значно перевищує відповідну суму рахунку. Також договір-заявка на перевезення № 172 датується 20.12.2019р., тоді коли комерційний рахунок № FVEXP/000225/19 на товар виставлений 23.12.2019р. Звіт про оцінку майна № 13-20 не може бути прийнятий до уваги, тому що дата оцінки 31.01.2020р. значно пізніше від дати подання митної декларації - 27.12.2019р., та не стосується оцінюваної партії товару. Результати розгляду заяви ФОП ОСОБА_2 № 03/02-2 від 03.02.2020р. надіслані заявнику листом Поліської митниці Держмитслужби № 7.13-1/15-2/13-15/1132 від 11.02.2020р. Зважаючи на викладене, вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, складені з дотриманням вимог чинного законодавства, що стверджується усталеною судовою практикою по аналогічних справах. Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, позивачем ФОП ОСОБА_1 подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA204120/2019/307903 від 27.12.2019р. щодо митного оформлення товару - стрейч плівка з полімерів етилену технічна для пакування палет, на загальну суму 22961,26 євро (Т.1, а.с.178-179). До митної декларації надані наступні документи: пакувальний лист від 23.12.2019р. (а.с.37); платіжний документ Swift від 23.12.2019р. на суму 22411,26 євро (Т.1, а.с.38); міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 23.12.2019р. (Т.1, а.с.39); сертифікат з перевезення (проходження) товару EUR 1 PL/MF/AN0515055 від 23.12.2019р.; довідка про вартість транспортних послуг від 27.12.2019р.; калькуляція продукції від 23.12.2019р. (Т.1, а.с.60-63); прайс-лист від 20.12.2019р. (Т.1, а.с.64, 96-97); зовнішньоекономічний контракт № 20012016 від 20.01.2016р. (Т.1, а.с.18-21); додаткові угоди № 1 від 26.08.2016р., № 2 від 09.02.2018р., № 3 від 27.12.2018р., № 4 від 31.07.2019р., № 6 від 03.01.2020р. до контракту (Т.1, а.с.22-31); специфікація № 133 від 20.12.2019р. до контракту (Т.1, а.с.32-36); договір-заявка на перевезення № 172 від 20.12.2019р. (Т.1, а.с.49); фактура FVEXP/000225/19 від 23.12.2019р. (Т.1, а.с.36); копія митної декларації країни відправлення № 19PL445010E1894150 від 23.12.2019р. (Т.1, а.с.17); переклади відповідних документів. За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом винесене рішення № UA204000/2020/000007/2 від 08.01.2020р. про коригування митної вартості товарів, яким скориговано митну вартість товару - стрейч плівка з полімерів етилену технічна для пакування палет на рівні 1,51 доларів США за 1 кг (Т.1, а.с.11-12). У графі 33 цього рішення наведені такі підстави для коригування митної вартості товару: митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною рахунку щодо товару, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки при проведенні у відповідності до положень ст.54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в базі даних ЄАІС Держмитслужби згідно МД № UA100010/2019/364755 від 09.12.2019р. за рівнем митної вартості 1,51 доларів США за 1 кг. Також до виникнення сумнівів у достовірності заявленої митної вартості товару призвело спрацювання обов`язкової до виконання форми митного контролю за індексом 105-2 та 106-2; митниця володіє інформацією, яка призвела до сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в ЄАІС ДФС згідно МД № UA100010/2019/364755 від 09.12.2019р. за рівнем митної вартості 1,51 доларів США за 1 кг; за результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятої до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 МК України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень ст.64 МК України. Вартість товару визначено за рівнем митної вартості 1,51 доларів США за 1 кг відповідно до МД № UA100010/2019/364755 від 09.12.2019р. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваного товару використано актуальну на дату оцінки та найменшу із альтернативних вартість, що заявлена до митниці. Числове значення митної вартості товару становить 34231,70 доларів США, що з урахуванням курсу Національного банку України на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті становить 797355 грн. 05 коп. Також відповідачем сформована Картка № UA204000/2020/000008 від 08.01.2020р. відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (Т.1, а.с.13-14), відповідно до якої повідомлено про відмову у митному оформленні товарів з вищевказаних причин. Надалі позивачем подана до митного органу МД (форма МД-2) № UA204120/2020/001721 від 10.01.2020р. щодо імпортованого товару - стрейч плівка з полімерів етилену технічна для пакування палет із зазначенням у графі 42 «Ціна товару» - 22411,26; у графі 43 «Код МВВ» - 1/6 (Т.1, a.c.15). 03.02.2020р. декларант подав до Поліської митниці заяву про надання додаткових документів на рішення № UA204000/2020/000007/2 від 08.01.2020р. про коригування митної вартості товарів та Картку № UA204000/2020/000008 від 08.01.2020р. відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (Т.1, а.с.69-74). Відповідно до поданої заяви позивач просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, при цьому надав додаткові документи: експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати № В-6 від 03.01.2020р. (Т.1, а.с.53-59); контракт № 08062017 від 08.06.2017р. про надання транспортно-експедиційних послуг (Т.1. а.с.40-48); платіжний документ на оплату транспортно-експедиційних послуг від 29.01.2020р. (Т.1, а.с.52); Акт № 1001/02 від 10.01.2020р. здачі-прийняття наданих послуг з перевезення (Т.1, а.с.50); рахунок-фактура TR20000001 від 10.01.2020р. (Т.1, а.с.51); відомості про діапазон цін на поліетилен (Т.1, а.с.65-66); лист від компанії GRUPLAST Gruba Spolka Jawna від 30.01.2020р. (Т.1, а.с.67); звіт про оцінку майна № 13-20 від 31.01.2020р. (Т.1. а.с.77-93). Листом № 7.13-1/15-2/13-15/1134 від 11.02.2020р. відповідач Поліська митниця Держмитслужби повідомила про відсутність підстав для скасування оскаржуваних рішень (Т.1, а.с.75-76). Розглядуваний спір стосується правомірності рішень відповідача щодо відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також щодо коригування митної вартості товарів. Вирішуючи наведений спір та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час митного оформлення надав достатні документи, які необхідні для визначення митної вартості за ціною договору. Відповідачем не доведено тої обставини, що подані позивачем документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни товару, не дають можливості здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору. При цьому, відповідач не обґрунтував і не підтвердив належними доказами виникнення правових підстав для застосування другорядного - резервного методу та не довів неможливість визначення митної вартості за ціною контракту, а також її визначення за методами, що передують резервному. Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин. Відповідно до МК України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин): ст.ст.49, 50 - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. ч.2 ст.52 - декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. ч.ч.1, 2 ст.54 - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. ч.3 ст.54 - за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу. ч.6 ст.54 - орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За правилами ч.3 цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Таким чином, право митного органу на витребування додаткових у декларанта документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до роз`яснень, які наведені у постанові Пленуму ВАС України № 2 від 13.03.2017р. «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року», факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів. В п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом. Разом з тим, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Під час судового розгляду з`ясовано, що при поданні до митного оформлення декларації позивачем були подані такі документи як зовнішньоекономічний контракт, додаткові угоди та специфікації до нього, прайс-лист та рахунок-фактура, міжнародна автомобільна накладна, довідка про вартість транспортних послуг, калькуляція продукції, договір-заявка на перевезення, копія митної декларації країни відправлення. Задекларована митна вартість визначалась декларантом на підставі положень вищевказаних контракту та рахунку-фактури. Зокрема, відповідно до листів, надісланих GRUPLAST Gruba Spolka Jawna, позивач ФОП ОСОБА_3 є офіційним дилером та безпосереднім імпортером продукції вказаного виробника на український ринок (Т.1, а.с.68). Між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та GRUPLAST Gruba Spolka Jawna (постачальник) укладений контракт № 2001216 від 20.01.2016р. на поставку товару - Стретч плівки. На виконання умов цього контракту між договірними сторонами складена специфікація № 133 від 20.12.2019р., відповідно до якої поставці підлягав товар: стретч плівка поліетиленова технічна за ціною 0,96 євро за 1 кг на суму 8016 євро; стретч плівка поліетиленова технічна за ціною 0,96 євро за 1 кг на суму 10292,16 євро; стретч плівка поліетиленова технічна за ціною 1,26 євро за 1 кг на суму 1513,26 євро; стретч плівка поліетиленова технічна за ціною 1,08 євро за 1 кг на суму 2589,84 євро; загальна вартість товару становить 22411,26 євро (Т.1, а.с.34). Зазначена вартість партії товару в сумі 22411,26 євро також підтверджується фактурою FVEXP/000225/19 від 23.12.2019р. (Т.1, а.с.22). Постачальником оформлена специфікація від 20.12.2019р. до фактури FVEXP/000225/19 від 23.12.2019р., відповідно до якої позивачу постачався товар за цінами 0,96 євро за одиницю; 0,96 євро за одиницю; 1,26 євро за одиницю та 1,08 євро за одиницю, разом - 19 палет; маса нетто - 22670 кг, маса брутто - 23145 кг (Т.1, а.с.37). Отже, під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар. Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезеного транспортного засобу, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено. Крім цього, у межах цієї справи, з врахуванням умов поставки за контрактом, оцінці та дослідженню підлягає не господарська операція щодо поставки товару на митну територію України, а його вартість. При цьому, наведені апелянтом недоліки в оформленні документів, що надавалися митному органу під час декларування позивачем ввезених товарів не є такими, що можуть мати значення для визначення митної вартості товару чи впливати на таку вартість. Зокрема, згідно з прайс-листом від 20.12.2019р. (Т.1, а.с.64) вартість товару визначена в діапазоні від 0,96 до 1,45 євро за 1 кг на умовах поставки FCA Kolbiel при замовленнях 100 тон на місяць. При цьому, визначення ціни товару між сторонами контракту № 20012016 від 20.01.2016р. є виключно питанням господарських відносин учасників правочину. Постачальником GRUPLAST Gruba Spolka Jawna сформоване повідомлення від 30.01.2020р., відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 є постійним клієнтом з 2014 року; позивач щомісяця купує товар до 100 тон; оскільки ціна на сировину LLDPE значно зменшилася, постачальником встановлено ФОП ОСОБА_4 ціну на загрузку плівки 23.12.2019р. на рівні прайс-листа від 20.12.2019р.; поставлена плівка за технічними характеристиками однакова, проте відрізняється по кольору, товщині, ширині і намоту в рулоні, що впливає на її ціну (Т.1, а.с.67). Падіння ціни на сировину підтверджується біржовими котируваннями ICIS Independent Commodity Intelligence Services (Незалежною службою калькуляції цін і відомостей ринку) від 03.01.2020р. (Т.1, a.c.94-95). Також наявність у митного органу інформації щодо митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в ЄАІС ДФС згідно МД № UA100010/2019/364755 від 09.12.2019р. за рівнем митної вартості 1,51 доларів США за 1 кг, не свідчить та не може свідчити про факт навмисного заниження вартості товару. Так, позивач не заперечує той факт, що плівка у попередні періоди постачалася, зокрема, за вказаною ціною, проте визначення ціни на кожну окрему партію товару здійснюється сторонами контракту на власний розсуд, зважаючи на обсяги постачання, котирування цін на сировину, технічних характеристик товару тощо. Як стверджує відповідач, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення встановлено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначеною за ціною договору, оскільки декларантом не надано витребуваних митним органом додаткових документів та митниця володіє інформацією про вартість товару на рівні 1,51 доларів США за 1 кг. Проте, при зверненні до митного органу щодо оформлення партії товару декларантом були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товару. Натомість, відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів щодо повноти і достовірності заявлених числових показників митної вартості. Окрім того, необґрунтованими є доводи контролюючого органу про те, що митна вартість товару заявлена без надання достатніх документів щодо витрат на доставку та транспортування товарів. Позивачем надано усі належні документи щодо транспортування товару: контракт № 08062017 від 08.06.2017р. про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезень вантажів у міжнародному сполученні; договір-заявка № 172 від 20.12.2019р.; акт наданих послуг від 10.01.2020р.; фактура та платіжне доручення на оплату транспортно-експедиційних послуг. Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів убачається, що підставою для його винесення також слугувало спрацювання обов`язкової до виконання форми митного контролю за індексом 105-2 та 106-2. Втім спрацювання системи управління ризиками 105-2 та 106-2 є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Також непереконливими слід вважати доводи відповідача про те, що поданий до митного оформлення рахунок-фактура № FVEXP/000225/19 від 23.12.2019р. не містить підпису покупця (одержувача), оскільки такий недолік в оформленні цього документа жодним чином не впливає на визначення числових показників заявленої митної вартості товарів. Водночас, наведені доводи щодо недоліків документів не покладалися митним органом в основу винесення спірних картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування митної вартості товарів; вони не наведені в тексті цих рішення та картки. Така зміна кваліфікації підстави прийняття рішення, як акту індивідуальної дії, суб`єктом владних повноважень в судових процедурах, є неприйнятною з огляду на принцип правової визначеності, який притаманний як судовим рішенням, так і рішенням суб`єктів владних повноважень. В іншому випадку це вже будуть інші правопорушення за інших підстав, запровадження позиції зміни підстав прийняття рішень, після їх прийняття, як способу реалізації владних управлінських функцій, призведе до свавілля суб`єктів владних повноважень. Аналогічні положення передбачені ч.2 ст.77 КАС України, якою окреслений обов`язок відповідача довести правомірність своїх рішень на підставі тих доказів, які були покладені в основу їхнього прийняття. Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про те, що подані позивачем при митному оформленні відомості підтверджені документально та визначені кількісно; достовірність заявлених при митному оформленні даних не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин купівлі-продажу відповідних товарів за контрактом, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними чи за своїм змістом не відповідають дійсним обставинам, про які вказав декларант. З огляду на викладене, сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Проте, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. За змістом п.5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затв. наказом ДФС України № 689 від 11.09.2015р., під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет. Отже, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товару. Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012р., у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Згідно з п.п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Разом з тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів містить лише вказівки про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості через відсутність інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Відповідач в ході судового розгляду доказів на підтвердження того, що ним використовувались конкретні дані, чи які б спростовували формальний підхід щодо встановлення неможливості застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості товару, не надав. Як встановлено судом першої інстанції, джерелом інформації для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувала МД № UA100010/2019/364755 від 09.12.2019р. Проте, різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інших декларантів. Таким чином, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. у справі № 21-262а12, та Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.10.2018р. у справі № 826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. З огляду на вищенаведене, загальні посилання на норми МК України, зроблені відповідачем без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень. Таким чином, позивачем надано митному органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом (ціною договору). Звідси, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена в судовому порядку. В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, заперечення відповідача були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) ЄСПЛ вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Приймаючи до уваги наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача задоволені у визначений спосіб. Отже, на підставі наведених норм, у зв`язку із заявленням декларантом достовірних відомостей щодо митної вартості товару, а також через подання документів, що підтверджують рівень митної вартості товарів, митним органом неправомірно прийнято спірні картка відмови та рішення про коригування митної вартості товарів. Враховуючи непідтвердження в судовому засіданні обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак й покладених в основу спірних картки відмови та рішення про визначення митної вартості товарів, заявлений позов є підставним, через що підлягає до задоволення. Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Поліську митницю Держмитслужби. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2020р. в адміністративній справі 460/1447/20 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Поліську митницю Держмитслужби. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складення повного тексту судового рішення: 07.04.2021р.