Постанова 4852 № 160/8923/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 квітня 2021 року м.Дніпросправа № 160/8923/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 160/8923/20 (суддя Златін С.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) від 29 липня 2020 року № 0400-0322-8/61677 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 05 березня 2020 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області на підставі ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 245З-VI (у редакції первинного Закону згідно рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013) здійснити перерахунок і виплату з урахуванням фактично виплачених сум та виплачувати ОСОБА_1 в подальшому призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотків суддівської винагороди згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № Б-с-342 в 21.02.2020 року, починаючи з 19 лютого 2020 року, без обмеження його граничної розміру. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що у зв`язку із прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року №2-р/2020, для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області була видана довідка №Б-с-342 від 21.02.2020 про суддівську винагороду. Позивач 05.03.2020 року звернувся до відділу з питань перерахунків пенсії №17 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та довідкою про суддівську винагороду, обчисленою на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VII. Перерахунок позивачу не було здійснено і ніякої відповіді позивачем не отримано, тому 17.07.2020 року ОСОБА_1 письмово звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до П`ятихатського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою про вжиття заходів щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. 23 липня 2020 року позивач отримав від начальника відділу з питань перерахунків пенсії № 17 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області лист за №113809-14810/Р-03/8-0400/20, яким роз`яснено, що перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020 року. 29.07.2020 позивач отримав черговий лист за № 0400-0322-8/61677, яким вже було відмовлено в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, не мотивуючи своє рішення. Позивач вважає, що розмір суддівської винагороди збільшився з 01.01.2020 року, але відповідачем з цієї дати проведено перерахунок за довідкою ТУ ДСА з певними обмеженнями, які були визнані неконституційними 18.02.2020 року, зазначена дата є днем виникнення права позивача на відповідний перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено. Із рішенням суду не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивачу у розмірі 84% та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суддям у відставці, яким за зверненнями до 18.02.2020 перерахунок розміру щомісячного грошового утримання проведено з 01.01.2020 виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 2453-VI, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020. Крім того вказує, що у пенсійного органу відсутні підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оскільки на виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 Верховною Радою України не прийнято окремого нормативно- правового акта з питань урегулювання порядку здійснення такого перерахунку. Позивачем надіслано відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому вказує, що вважає доводи скарги безпідставними. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Крім того, просив розглядати справу без його участі. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 Постановою Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року № 1515-УШ, відповідно до пункту 9 частини п`ятої статті 126 Конституції України, був звільнений з посади судді П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області у відставку. Відповідно до цієї постанови наказом голови П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року № 12 позивача було відраховано з 15 вересня 2016 року зі штату суддів П`ятихатського районного суду. Розпорядженням П`ятихатського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з 16 вересня 2016 року позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 82 % від його суддівської винагороди. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року позов позивача до П`ятихатського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено та визнано протиправним розпорядження цього Управління № 159968 від 19.10.2016 року, зобов`язано Управління призначити та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 84 % грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді на час здійснення нарахування, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 16 вересня 2016 року. 05 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відділу з питань перерахунків пенсії № 17 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № Б-с-342 від 21.02.2020 року, виданої відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 рок)№3-1, про те, що станом на 18.02.2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, складає 100896,00 грн, у тому числі: 1.Посадовий оклад - 63060, 00 грн; 2.Доплата за вислугу років (60 %) - 37836,00 грн; 3.Доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 0,00 грн; 4.Доплата за науковий ступінь - 0, 00 грн; 5.Доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці -0,00 грн; 6.Щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону «Про судоустрій і статус суддів» - 0,00грн. Перерахунок позивачу не було здійснено і ніякої відповіді позивачем не отримано в тому 17.07.2020 року ОСОБА_1 письмово звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до П`ятихатського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою про вжиття заходів щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. 23 липня 2020 року позивач отримав лист відділу з питань перерахунків пенсії № 17 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за №113809-14810/Р-03/8-0400/20, яким роз`яснено, що перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020 року. 29.07.2020 позивач отримав черговий лист за № 0400-0322-8/61677, яким вже було відмовлено в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Вважаючи безпідставною відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції в частині, яка була оскаржена відповідачем, зазначив, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року № 2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З аналізу викладеного колегія суддів зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно. Суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 КАС України). Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судом першої інстанції зроблений вірний висновок, що після визнання неконституційними положень пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII позивач, як суддя у відставці, набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у рішенні від 16 червня 2020 року у справі №620/1116/20 за результатами розгляду зразкової справи. Проте, колегія суддів вважає передчасним висновок суду про наявність підстав для зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру. Як свідчать матеріали справи, предметом оскарження до суду були дії відповідача, які полягали у непроведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі поданої позивачем довідки. Отже, перерахунок відповідачем ще не проведений, що виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов`язана зі здійсненням такого перерахунку на підставі відповідної довідки. Враховуючи викладене вище, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати в оскарженій частині. В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, 317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 160/8923/20 - скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84% суддівської винагороди, без обмеження граничного розміру, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог. В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 160/8923/20 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак