Постанова 4824 № 761/40211/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № справи: 761/40211/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/5062/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Фролова І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 березня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Немировської О.В. суддів - Махлай Л.Д., Ящук Т.І. при секретарі - Зиль Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за поданням старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Савчука Костянтина Петровича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , заінтересована особа: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Савчука Костянтина Петровича на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 11 грудня 2020 року, встановив: у листопаді 2020 року державний виконавець звернувся до суду з поданням, у якому просив обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон до виконання ним рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 21 січня 2020 року про стягнення на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 173 826 грн. 27 коп., посилаючись на те, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього зобов`язань. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року у задоволенні подання було відмовлено. Не погоджуючись із ухвалою, державний виконавець подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким подання задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення старшого державного виконавця Савчука К.П., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Звертаючись до суду з поданням про обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, приватний виконавець посилався на те, що у нього на виконанні перебуває виконавчий лист, виданий Шевченківським районним судом м.Києва на підставі рішення від 21 січня 2020 року по справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості. Вказував, що боржник від виконання рішення суду ухиляється. Боржником за період з 01 січня 2020 року по 05 жовтня 2020 року здійснено 508 проводок по рахункам в АТ «Універсал банк» на суму 464 170,18 грн., проте будь-яких коштів на виконання рішення суду боржником спрямовано не було, а тому просив обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року у задоволенні подання було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що старшим державним виконавцем Савчуком К.П. не було надано доказів вчинення боржником дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, а також невиконання законних вимог державного виконавця, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи та майновий стан боржника. Однак з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, Шевченківським районним судом м.Києва 13 липня 2020 року видано виконавчий лист на стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за Договором №б/н від 12 жовтня 2010 року у розмірі 173 826,27 грн., що складається з: заборгованість за кредитом - 173 826,27 грн. та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» судових витрат у розмірі 2 607,39 грн. Постановами старшого державного виконавця Савчука К.П. від 02 вересня 2020 року було відкрито виконавче провадження, зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей; накладено арешт на майно ОСОБА_1 . Постановою старшого державного виконавця Савчука К.П. від 03 вересня 2020 було оголошено у розшук належні боржнику автомобілі марки «Infiniti» та «Kawasaki». Також матеріали справи свідчать про те, що виконавцем було накладено арешт на кошти боржника, проте відповідна постанова не була виконана у зв`язку з відсутністю на рахунках ОСОБА_1 відповідних коштів. Викликом старшого державного виконавця Савчука К.П. зобов`язано ОСОБА_1 з`явитись до виконавця 23 жовтня 2020 року за адресою: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 110, щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату. Одночасно зобов`язано надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що в живаються з метою його виконання та інше. Проте останній даний виклик залишив без реагування. Станом на день звернення державного виконавця до суду з поданням судове рішення не виконане. Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язання за рішенням. Частиною 1 ст. 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Так, ухиленням від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 обізнаний про свій обов`язок виконувати рішення суду про стягнення з нього заборгованості, йому на праві власності належить рухоме майно, яке перебуває в розшуку та на яке може бути звернуто стягнення, однак передано виконавцеві не було. Також про ухилення від обов`язку виконання рішення свідчить те, що ОСОБА_1 не здійснює жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості, хоча і має таку можливість. Про вказане також свідчить той факт, що у відповідь на запит державного виконавця Державною прикордонною службою України щодо перетину боржником державного кордону надано інформацію, що останній 29 вересня 2020 року перетнув кордон. Враховуючи те, що судове рішення про стягнення з боржника заборгованості було ухвалено у січні 2020 року, а будь-яких доказів на підтвердження виконання зобов`язань або об`єктивної неможливості їх виконувати, до матеріалів справи не надано, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_1 ухиляється від покладених на нього зобов`язань. Положеннями ст. 441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Частиною 3 вказаної статті визначено, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Положеннями ст. 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. В даному випадку висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення подання не відповідає встановленим у справі обставинам, а тому ухвалу суду слід скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення подання. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд постановив: апеляційну скаргу старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Савчука Костянтина Петровича задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким подання задовольнити. Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до виконання ним рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 27 січня 2020 року у справі №761/40211/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлено 05 квітня 2021 року. Головуючий Судді