Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/28689/20

Справа № 127/28689/20 Провадження № 33/801/261/2021 Категорія: 146 Головуючий у суді 1-ї інстанції Шлапак Д. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2021 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Войтко Ю. Б., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП встановив: Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців. Також визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 105 (сто п`ять) грн. на користь держави. На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. Відповідно до обставин, встановлених судовим рішенням, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 05.12.2020 о 08 год. 55 хв. в м. Вінниці по вулиці К. Острозького 17, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод і небезпеки іншим учасникам дорожнього руху в результаті чого допустив наїзд на припаркований транспортний засобом автомобілем «OPEL ZAFIRA» д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 05.12.2020 о 08 год. 55 хв в м. Вінниці по вулиці К. Острозького 17, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 будучи учасником ДТП самовільно залишив місце пригоди до якої був причетний. Тобто, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а ПДР та вчинив правопорушення передбачене ст. 122-4 КУпАП. Не погодившись з постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2021 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм права, оскільки суд розглянув справу без надання йому права скористатись правовою допомогою адвоката, просить оскаржувану постанову змінити та застосувати до нього більш м`яке адміністративне стягнення у виді штрафу. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано вимоги ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, а саме, не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання. Вважає, що постанова винесена без роз`яснення його прав, а саме без роз`яснення йому права знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, користуватися юридичною допомогою адвоката. Крім того, згідно з довідкою Турбівської селищної ради від 24.02.2021 № 889 в нього на утримані знаходиться троє малолітніх дітей, а посвідчення водія є для нього основним джерелом засобу існування та заробітку на прожиття, а тому я просить врахувати цю обставину. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити. Суду пояснив, що свою вину не визнає, оскільки не доведено, що саме він вчинив правопорушення, був тверезий. Зазначив, що в той день сів за кермо свого авто і почав здавати назад, при цьому відчув, що нащось наїхав. Думав що на камінь. Вийшов подивитися, однак нічого не помітив. З потерпілою хотів вчинити по-людськи, а тому запропонував відремонтувати машину, проте потерпіла захотіла 300 доларів, яких у нього не було. Вважає, що суд не встановив всі обставини щодо доведеності його вини у даному правопорушенні. Свою машину після розгляду справи в Вінницькому міському суді Вінницької області він продав. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. За встановлених фактичних обставин справи, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що ОСОБА_2 , порушуючи вимоги п.п. 10.9 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу судом першої інстанції. Отже, причиною ДТП стало недотримання водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 10.9 ПДР України, а тому дії останньої охоплюються складом правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознаками порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Відповідно до п. 2.10 ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди, повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських, вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди. Пунктом 2.11 ПДР України зазначено, якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею. Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Відтак, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 008983 від 11.12.2020, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 017936 від 11.12.2020, з яких судом встановлена дата, час і місце складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протоколи; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за данні правопорушення; схемою місця ДТП, з якої встановлено обставини вчинення ДТП та перелік пошкоджень транспортного засобу; письмовими поясненнями та поясненнями у суді першої інстанції потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 . Вказані докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні. Будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені докази, або вказували про порушення вимог ст. 266 КУпАП під час їх отримання у матеріалах справи відсутні, не вказані в апеляційній скарзі та не надані під час апеляційного розгляду справи. У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , накладено у відповідності до вимог ст. ст. 33-34 КУпАП та в строки, передбачені ст. 38 КУпАП, з врахуванням її особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції інкримінованих статей, а тому підстави для скасування постанови суду та закриття провадження у справі - відсутні. Таким чином, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та 122-4 КУпАП, визнав його винним у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень та, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, призначив йому адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко