Постанова 4852 № 280/7656/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/7656/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року (суддя Прасов О.О., повний текст рішення складений 15.12.2020) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 у жовтні 2020 року звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 страхових виплат за період січень 2016 року та з березня 2016 року по березень 2018 року; зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період січень 2016 рік та з березня 2016 року по березень 2018 року. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, інвалідом другої групи та особою, яка отримала професійне захворювання на виробництві, що підтверджується довідкою МСЕК № 090220 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 23.12.2002 зі ступенем втрати професійної працездатності у сукупності 80% безстроково та довідкою про отримання інвалідності другої групи. ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа з міста Жданівка Донецької області. У період з січня 2015 року по грудень 2015 року та лютий 2016 року ОСОБА_1 перебував на обліку в Бердянському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області, де отримував виплати, в тому числі заборгованості за 2014 рік. В період січень 2016 року та з березня 2016 року по березень 2018 року ОСОБА_1 не отримував страхових виплат в жодному з відділень фонду соціального страхування. З квітня 2018 року по теперішній час ОСОБА_1 перебуває на обліку у Бердянському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, де до теперішнього часу отримує соціальні виплати. У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області з заявою про виплату та нарахування йому за період січень 2016 року та з березня 2016 року по березень 2018 року невиплачених сум страхових виплат, однак відповіді ОСОБА_1 не отримав, а також не отримав сум за вказаний період. Дані дії ОСОБА_1 розцінює як бездіяльність Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, яка пов`язана з невиплатою належних сум. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я. Пунктом 2 частини 1 статті 9 вказаного Закону визначено, що основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону. Статтею 46 закріплено підстави припинення страхових виплат і надання соціальних послуг. Частиною першою передбачено, що страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; якщо потерпілий ухиляється від реабілітації у сфері охорони здоров`я чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню та функціональному відновленню; в інших випадках, передбачених законодавством. Відповідачем не надано до суду доказів наявності обставин, передбачених статтею 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», для припинення виплати ОСОБА_1 страхових виплат. Зважаючи на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем припинено виплату страхових виплат позивачу в порушення положень статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а тому наявна протиправна бездіяльність щодо невиплати страхових виплат за період січень 2016 року та з березня 2016 року по березень 2018 року. При цьому суд звертає увагу, що позивач як внутрішньо переміщена особа, яка бажає надалі отримувати належні їй суми страхових виплат, діяла відповідно до діючого законодавства, що підтверджується фактом призначення страхових виплат Бердянським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області з 2015 року та виплати останніх ОСОБА_1 . Щодо доводів апелянта про те, що останній є неналежним відповідачем у справі, суд апеляційної інстанції зазначає, що після переміщення на підконтрольну українській владі територію позивача було взято на облік як внутрішньо переміщену особу. З січня 2015 року Бердянським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області позивачу виплачувалися страхові виплати, в тому числі заборгованості за 2014 рік, проте останні були припинені без законних підстав. Оскільки виплата була припинена саме Бердянським відділенням, на обліку якого знаходився ОСОБА_1 , воно є належним відповідачем у справі. Апелянт також зазначає про відсутність у адвоката ОСОБА_2 повноважень на представництво інтересів позивача, зокрема, на звернення до суду з позовною заявою, оскільки в ордері, який міститься в матеріалах справи, не зазначено про наявність/відсутність обмежень правомочностей адвоката. При цьому до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Ліпаткіній Е.В. щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень. Надаючи оцінку вказаним доводам апелянта, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов, а також уточнений адміністративний позов підписані та подані представником позивача адвокатом Ліпаткіною Е.В. На підтвердження повноважень адвоката подано до суду копію ордеру серії ЗП № 60079 від 30.01.2020 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. З матеріалів справи вбачається, що перед зверненням до суду з позовом адвокатом направлялися запити та складалися заяви в інтересах ОСОБА_1 для отримання інформації щодо припинення здійснення страхових виплат. Відповідь на запит щодо надання інформації щодо ОСОБА_1 направлялася адвокату Ліпаткіній Е.В. Вказані обставини дають можливість дійти висновку, що ОСОБА_2 є уповноваженою позивачем особою на представництво інтересів у спірних правовідносинах. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що частиною 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Судом встановлено, що матеріали адміністративної справи не містять заяв позивача щодо відкликання чи відмови від позовної заяви, що дає можливість дійти висновку про уповноваження представника на користування відповідними процесуальними правами в інтересах довірителя. При цьому певні недоліки у заповненні ордеру не можуть стати підставою для позбавлення права особи на судовий захист на стадії апеляційного розгляду справи.. Щодо доводів апелянта стосовно не засвідчення доданих до позовної заяви копій документів належним чином у зв`язку з проставленням факсимільного підпису представника позивача, а не його оригіналу, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані пояснення не впливають на правильність висновків суду першої інстанції щодо протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав ОСОБА_1 . Доказів того, що подані копії документів не відповідають оригіналам відповідачем також не надано. Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлено обставини, що мають значення для справи, рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року в адміністративній справі № 280/7656/20 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 06 квітня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 06 квітня 2021 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова