Постанова Миколаївський апеляційний суд № 489/764/20

05.04.21 33/812/118/21 Справа № 489/764/20 Провадження № 33/812/118/21 ПОСТАНОВА Іменем України 5 квітня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Данилової О.О., із секретарем Пасечнюком І.П., за участю: ОСОБА_1 та його захисника адвоката Ішбулатової С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Ішбулатової Світлани Рустамівни на постанову судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 13 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, з застосуванням адміністративного стягнення - 10200 грн. штрафу, У С Т А Н О В И В: Постановою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 квітня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння) з накладенням штрафу у розмірі 10 200 грн. В апеляційній скарзі захисник Барвинського Д.О. просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Захисник посилався на недоведеність факту керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом, в тому числі автомобілем марки Mazda 626 з д.н.з. НОМЕР_2 , а також факту перебування у стані алкогольного сп`яніння. Також апелянт вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. У протоколі не зазначено, що ОСОБА_1 повідомлено про місце розгляду його справи, назва суду вказана невірно, а його ім`я та прізвище зазначені з помилками. Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного. За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП). Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху. Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог пункту 2.5. Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних правил утворюють склад адміністративного правопорушення. Так, відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, одним із складів правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами особами, у тому числі, у стані алкогольного сп`яніння, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду, зокрема, на стан алкогольного сп`яніння. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція №1452). Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 розділу 1 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп`яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 розділу 1 Інструкції №1452). Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;2) лікарем закладу охорони здоров`я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 розділу 1 Інструкції №1452). Пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395) передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Отже, за змістом частини 1 статті 130 КУпАП склад адміністративного порушення, в тому числі, складає сукупність фактів: керування транспортними засобами з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на місці зупинки та у відповідному медичному закладі. Керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі (рішення ВС/КАС від 20 лютого 2019 року справі № 404/4467/16а). Керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні правопорушення, в тому числі й адміністративного, слід виходити з положень статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь. З матеріалів справи вбачається, що 8 лютого 2020 року о 23 год.40 хв. працівником патрульної поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серія БД № 287002 (далі Протокол), в якому зазначено, що 8 лютого 2020 року о 21 год. 24 хв. по проспекту Богоявленському біля будинку № 41 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mazda 626, д.р.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 1). Протокол підписаний особою, яка його складала поліцейським взводу 1 роти 1 батальйону 1 УПП в Миколаївській області капралом поліції Мариничем М.А., свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Протокол також підписано ОСОБА_1 з позначкою, що пояснення надасть у суді. Жодних заперечень обставин, викладених у Протоколі, в тому числі і факту керування автомобілем, ОСОБА_1 не зазначив. До Протоколу додано акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів від 8 лютого 2020 року (далі Акт), в якому зазначено, що від огляду на стан сп`яніння порушник відмовився. Акт підписано особисто ОСОБА_1 (а.с.2). До Протоколу також додано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 8 лютого 2020 року. В графі «огляд проводився за допомогою…» мається позначка - «відмовляюсь» (а.с.3). В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердив, що власноручно написав відмову від проходження медичного огляду у вищеназваних документах. Факт перебування у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував За письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у їх присутності ОСОБА_1 , який мав явні ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роту), відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі (пояснення свідка ОСОБА_2 ) (а.с.4,6). ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортного засобу, а автомобіль передано громадянці ОСОБА_4 (а.с.5). До Протоколу долучена відео-зйомка подій 8 лютого 2020 року (відеозаписи з відео-реєстратора патрульного автомобіля та нагрудного реєстратора патрульних). З відеозапису з реєстратора автомобіля вбачається, що 8 лютого 2020 року приблизно о 21 год. 24 хв. автомобіль марки Mazda 626 (без задніх реєстраційних номерних знаків) рухався по проспекту Богоявленському біля будинку №41 та був зупинений працівниками патрульної поліції (файл 20200209063628000626). Одразу зі сторони водійського сидіння вийшов чоловік, до якого підійшли працівники патрульної поліції та з яким в подальшому проводились з`ясування обставин. Опитаний в судовому засіданні апеляційного суду капрал поліції ОСОБА_5 пояснив, що після зупинки автомобіля саме ОСОБА_1 вийшов з дверей біля водійського сидіння та не заперечував факт керування автомобілем. На підтвердження особи ОСОБА_1 надав документи, які посвідчують особу (паспорт№ НОМЕР_3 ) та пояснив, що прав на керування транспортними засобами не має. За тривалий час складання документів щодо адміністративного правопорушення ОСОБА_1 жодного разу не заперечував факт керування транспортним засобом. З відеозапису з нагрудного реєстратора патрульного поліцейського (файл 20200209063356000693) вбачається, що Протокол складався у присутності ОСОБА_1 , який не заперечував обставини, викладені у ньому, в тому числі і факт керування автомобілем. Крім того, відповідно до постанови № ЕАК №2084540 від 9 лютого 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортом, за частиною 2 статті 126 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 510 грн.(а.с.62). Штраф ОСОБА_1 сплатив у лютому 2020 року. Постанову про притягнення його до відповідальності за керування транспортним засобом в установленому законом порядку ОСОБА_1 не оскаржував. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що 8 лютого 2020 року їх знайома (власниця автомобіля) попросила їх спільного знайомого ОСОБА_6 (прізвище не відоме) відігнати автомобіль на стоянку. За кермом був ОСОБА_6 , а він та ще один товариш знаходились в автомобілі як пасажири. Після зупинки автомобіля працівники поліції сказали, що саме він, ОСОБА_1 є водієм. Він спочатку заперечував цей факт, а потім змирився. Пояснити, чому підписав Протокол та інші документи без зауважень щодо факту керування, ОСОБА_1 не зміг. Посилання ОСОБА_1 та його захисника на те, що відео-зйомка (файл 20200209063628000626) не містять доказів керування автомобілем саме ним, не спростовують висновки суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування постанови суду. Відео-зйомка правопорушення не є обов`язковим доказом його вчинення, а доведеність цих обставин встановлюється на підставі аналізу всіх доказів у їх сукупності. Не можна вважати переконливими і твердження апелянта про те, що суд допустився суперечливих висновків щодо доведеності вини ОСОБА_1 . У мотивувальній частині постанови суд послався на неможливість встановити особу водія тільки за відеозаписом автомобільного реєстратора, тоді як висновку про доведеність факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 суд дійшов на підставі системного аналізу всіх інших доказів. Факт керування автомобілем ОСОБА_1 підтвердив і допитаний апеляційним судом капрал поліції Маринич М.А. Отже, надані суду докази в їх сукупності, а саме Протокол та інші документи, складені на місці зупинки; відеозаписи з автомобільного та нагрудного реєстратора; характер поведінки ОСОБА_1 на місці зупинки; притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 126 КУпАП за фактом керування транспортом, яке ним не оскаржене; а також пояснення свідка ОСОБА_5 забезпечують такий рівень доказування, який не залишає розумних сумнівів у доведеності факту керування ОСОБА_1 8 лютого 2020 року автомобілем марки Mazda

626. Достатньо переконливими та узгодженими між собою є і докази відмови ОСОБА_1 8 лютого 2020 року від проходження відповідно до встановленого порядку огляду, зокрема, на стан алкогольного сп`яніння. Ці обставини доведені змістом Протоколу та Акту, які підписані особисто ОСОБА_1 (а.с.1,2), власноручним написом «відмовляюсь» у направленні на огляд (а.с.3), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.4,6), а також відеозаписом з нагрудного реєстратора патрульного, що підтвердив в суді і сам ОСОБА_1 . Відсутність у письмових поясненнях свідка ОСОБА_3 (а.с.6) посилань на відмову від проходження огляду у закладах охорони здоров`я не спростовують доведеність цього факту, оскільки сам ОСОБА_1 не заперечує, що він відмовився як від огляду на місці зупинки, так і в медичному закладі. Саме ці обставини (відмова від огляду у медичному закладі) і зафіксовані відеозаписом з нагрудного реєстратора (файл 202002090638460000535), що підтвердив в апеляційному суді ОСОБА_1 . Отже, висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог пункту 2.5 Правил та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідає встановленим обставинам та наявним доказам. Не може бути підставою для скасування постанови місцевого суду і посилання апелянта на порушення судом вимог статті 268 КУпАП щодо розгляду справи у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що розгляд адміністративної справи відкладався у зв`язку з відсутністю особи, яку притягували до відповідальності, а судові повідомленні направлялись за різними адресами. Судове повідомлення про розгляд справи 13 квітня 2020 року, направлене за місцем реєстрації ОСОБА_1 , повернулось до суду без вручення з відміткою про відсутність особи за вказаною адресою (а.с.19). Отже, судом вживались передбачені законом заходи щодо забезпечення прав особи, яка притягалась до відповідальності. До того ж, на поновлення права ОСОБА_1 «бути почутим судом» було спрямоване і поновлення його права на апеляційне оскарження постанови місцевого суду. Жодних обмежень його прав, передбачених статтею 268 КУпАП, в тому числі і права надавати нові докази, апеляційним судом не застосовано. Проте належних та достатніх доказів, які би спростовували висновки місцевого суду, ОСОБА_1 не надав. Не може вплинути на доведеність вини ОСОБА_1 і описка в постанові від 13 квітня 2020 року у прізвищі та імені особи, яку притягнуто до відповідальності. Особу порушника ідентифіковано за документами, які посвідчують особу (паспорту), що підтвердив сам ОСОБА_1 . Не заперечував він і того, що є тією особою, відносно якої складено Протокол та яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення скарги захисника Барвинського Д.О., скасування постанови суду та закриття провадження у справі. Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Ішбулатової Світлани Рустамівни залишити без задоволення. Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду О.О.Данилова