Постанова 4817 № 607/14636/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/14636/20Головуючий у 1-й інстанції Позняки В.М. Провадження № 22-ц/817/290/21 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 305010900 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 березня 2021 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С., за участю секретаря - Стецюк М.А. та представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ващука Я.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/14636/20 за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 листопада 2020 року, ухваленого суддею Позняком В.М., повний текст якого складений 01 грудня 2020 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант", ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, - В С Т А Н О В И В: у серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант", ОСОБА_2 про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь позивача 13 736 (тринадцять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 09 копійок - невиплаченого страхового відшкодування, 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень - за проведення експертного авто-товарознавчого дослідження; стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 1 000 (одну тисячу) гривень - "франшизи" та 5 000 (п`ять тисяч) гривень - моральної шкоди завданої внаслідок ДТП; а також стягнення з відповідачів судового збору. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 21 лютого 2020 року близько 16 год. 10 хв. у м. Тернополі по вул. Крушельницької - Збаразька відбулась ДТП за участю транспортних засобів "Chevrolet-Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 під керування ОСОБА_2 та "Citroen - С5" реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням її чоловіка ОСОБА_3 . Внаслідок даної ДТП її автомобіль отримав механічні пошкодження. Учасники аварії склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("Європротокол"), яким водій ОСОБА_2 визнав свою вину у скоєні ДТП. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ТДОВ Страхова компанія "Альфа-Гарант". Вартість матеріального збитку автомобіля "Citroen -С5" реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на момент ДТП склала 37 038,57 грн. Однак, ТДОВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" встановило розмір відшкодування в сумі 17 974,24 грн. без ПДВ, а тому, з врахуванням встановленої франшизи в розмірі 1 000 грн., їй було недоплачені кошти в розмірі 16 974,24 грн. Після перегляду суми страхового відшкодування відповідач здійснив доплату у розмірі 4 328,24 грн. Огляд її автомобіля страховою компанією не здійснювався. Вважає, що сума страхового відшкодування в розмірі 22 302,48 грн. є заниженою. Крім того, стверджує, через ДТП що їй була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що не може вночі спокійно спати, виникло пригнічення стану, головний біль, була необхідність вживати заспокійливих засобів. У зв`язку із пошкодження її транспортного засобу не може протягом тривалого часу його використовувати за цільовим призначенням, а саме їздити на роботу, завозити дітей на навчання, а також виїжджати на вихідні із сім`єю до села чи на природу на відпочинок, оскільки автомобіль "Citroen-C5" реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходиться в пошкодженому стані та є єдиним транспортним засобом для пересування в її сім`ї, що у підсумку змінило звичайний ритм життя. Суму моральної шкоди оцінює в розмірі 5 000 гривень. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 листопада 2020 року позов - задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" в користь ОСОБА_1 13 736 (тринадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 09 копійок - невиплаченого страхового відшкодування. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000 (одну тисячу) грн. "франшизи" та 5 000 (п`ять тисяч) грн. - моральної шкоди завданої внаслідок ДТП. Стягнуто із Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" в користь ОСОБА_1 4 340 грн. 80 коп., судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. судових витрат. В апеляційній скарзі Товариство з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 листопада 2020 року по справі №607/14636/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до ТДВ СК "Альфа-Гарант" у повному обсязі, посилаючись на те, що воно є незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, яке полягає у прийнятті неналежних доказів, наданні судом неправильної оцінки доказам по справі, невірним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги ТзДВ СК "Альфа-Гарант" зазначило, що єдиним належним доказом вартості завданих позивачу матеріальних збитків є аварійний сертифікат №46-D/68/9 від 13 квітня 2020 року та висновок судового експерта №38-2/20 від 04 червня 2020 року, на підставі яких було здійснено доплату до раніше виплаченого страхового відшкодування. Звіт №212/20 від 27 квітня 2020 року виконаний на замовлення ОСОБА_1 не є належним, допустимим та достатнім доказом, який би спростував аварійний сертифікат №46-D/68/9 від 13 квітня 2020 року та висновок судового експерта №38-2/20 від 04 червня 2020 року, адже, експерт Мазур М.С. не був попереджений та обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду. Визначати обсяг ремонтно-відновлювальних робіт, які деталі потребують заміни, які ремонту, та чи внесені ті чи інші вартісні показники в калькуляцію "вручну" чи в інший спосіб, може виключно фахівець в галузі авто-товарознавчого дослідження, зокрема експерт або аварійний комісар, суд же не є фахівцем в даній галузі. Тому, у випадках, якщо в справі є декілька висновків автотоварознавчого дослідження, проте на різні суми і призначається по справі судова автотоварознавча експертиза, на вирішення якої ставляться питання щодо визначення суми завданих позивачу матеріальних збитків, враховуючи вимоги спеціального законодавства, яке регулює спеціальні правовідносини. Крім цього, позивач не надав доказів рецензування звіту виконаного судовим експертом ОСОБА_8, а тому, звіт №38-2/20 від 04.06.2020 року є дійсним. Позивач своїм правом на відзив не скористалася. Представник ОСОБА_1 - адвокат Ващук Я.С. апеляційної скарги не визнав, вважаючи рішення суду обґрунтованим та законним. Представник ТзДВ СК "Альфа-Гарант" та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4600115914962, №4600115914970, №4600115914954. У відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу. Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Ващука Я.С., ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Рішення суду в частині відшкодування франшизи та моральної шкоди зі ОСОБА_2 не оскаржується, тому колегія суддів переглядає рішення суду лише в частині відшкодування матеріального збитку з ТзДВ СК "Альфа-Гарант". Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля "Citroen - С5", реєстраційний номер НОМЕР_2 . 21 лютого 2020 року близько 16 год. 10 хв. у м. Тернополі по вул. Крушельницької - Збаразька відбулась ДТП за участю транспортних засобів "Chevrolet-Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 під керування ОСОБА_2 та "Citroen - С5" реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням чоловіка позивачки ОСОБА_3 , внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 21.01.2020 p. При складанні вказаного повідомлення учасники ДТП погодилися, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, в зв`язку з чим було пошкоджено автомобіль позивача "Citroen-С5" реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 8). Цивільно-правова відповідальність водія "Chevrolet-Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2 , на момент ДТП була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №132814946 в ТзДВ СК "Альфа-Гарант", Страхувальник (власник полісу) - ОСОБА_5 (а.с. 48). Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Citroen-С5" реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №А014063994 "ВУСО". Страхувальник (власник полісу) - ОСОБА_1 21.01.2020р. ОСОБА_1 звернулася із заявою про виплату страхового відшкодування до ТзДВ СК "Альфа-Гарант" (а.с. 52). 27.01.2020 року було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу позивача та складено акт огляду автомобіля "Citroen-С5", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час якого було встановлено відомості про транспортний засіб, технічний стан, перелік та опис пошкоджень, які були отриманні внаслідок ДТП з метою визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (а.с. 53-56). Відповідно до аварійного сертифіката №46-D/68/9 з розрахунку вартості матеріального збитку завданого транспортного засобу від 13.04.2020 року, складеного спеціалістом (аварійним комісаром) Скребцовим С.О. , вартість матеріального збитку власнику автомобіля "Citroen-С5", д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням фізичного зносу запчастин, становить 21 569,08 грн. з врахуванням 20% ПДВ та 17 974,24 грн. без урахування ПДВ (а.с. 57-59). ТзДВ СК "Альфа-Гарант" згідно розрахунку страхового відшкодування встановило, що сума страхового відшкодування ОСОБА_1 становить 17974,24 грн., а тому з врахуванням франшизи в розмірі 1 000 грн., сума страхового відшкодування позивачу була виплачена у розмірі 16 974,24 грн. без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 8097 від 16.04.2020 року (а.с. 63-64). Згідно висновку авто-товарознавчого дослідження №212/20 від 27.04.2020 року судового експерта Мазура М.С. Від 27.04.2020 р., який виготовлено на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Citroen-С5" реєстраційний номер НОМЕР_2 після ДТП, станом на час ДТП, яке мало місце 21.01.2020р, становить 37 038,57 гривень (а.с. 11-23). За проведення авто-товарознавчого дослідження №212/20 від 27.04.2020 року позивачка заплатила 3 500 грн., що підтверджується квитанцією №212/20 від 27.04.2020 року (а.с. 10). 30.04.2020 року ОСОБА_1 надіслала на адресу ТзДВ СК "Альфа-Гарант" заяву, в якій, зважаючи на висновок №212/20 експертного авто-товарознавчого дослідження від 27 квітня 2020 вимагала переглянути розмір страхового відшкодування (а.с. 9). 04 червня 2020 року, на замовлення ТзДВ СК "Альфа-Гарант" ПП ОСОБА_8 , складено висновок експертного авто-товарознавчого дослідження №38-2/20 від 04.06.2020 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "Сітроен", д.н.з. НОМЕР_2 дорівнює з урахуванням фізичного зносу запчастин становить 26 762,98 грн. з врахуванням ПДВ (а.с. 65-70). 16.06.2020 року ТзДВ СК "Альфа-Гарант" було перераховано ОСОБА_1 4 328,24 грн. доплати до страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №9423 від 16.06.2020 року (а.с. 71-73). Таким чином, ОСОБА_1 було перераховано 21 302,48 грн. страхового відшкодування. 14 липня 2020 року ОСОБА_1 направила ОСОБА_2 претензію про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП рекомендованим листом, який відповідач отримав 25.07.2020 року, що підтверджується трекінгом відправлення ПАТ "Укрпошта" (а.с. 27-30). Однак дана претензія задоволена не була. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з вимог статей 979, 988 ЦК України, Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і при визначенні розміру матеріального збитку взяв до уваги висновок автотоварознавчого дослідження № 212/20 від 27.04.2020 року судового експерта Мазура М.С., критично оцінивши висновок ПП судового експерта ОСОБА_8 №38-2/20 від 04.06.2020 року. Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01 липня 2004 року №1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон №1961-IV). Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон №1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону №1961-IV). Відповідно до статті 6 Закону №1961-IVстраховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу. Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. За змістом Закону №1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Задовольняючи позов, суд правильно виходив із того, що згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №132814946 від 28.12.2019 року, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 130 000 грн., франшиза - 1000 грн. Із висновку автотоварознавчого дослідження №212/20 від 27.04.2020 року судового експерта Мазура М.С. від 27.04.2020р., який виготовлено на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Citroen-С5", реєстраційний номер НОМЕР_2 після ДТП, станом на час ДТП, яке мало місце 21.01.2020р, становить 37038,57грн. Страховою компанією позивачу відшкодовано 22 302,48 грн., тому, різниця, за мінусом франшизи 1 000 гривень, становить (37 038,57 - 22 302,48 - 1 000) 13 735,09 грн., яка підлягає стягненню із відповідача ТзДВ СК "Альфа-Гарант". Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги, щодо того, що суд першої інстанції не взяв до уваги висновок ПП судового експерта ОСОБА_8 №38-2/20 від 04 червня 2020 року, оскільки суд дав належну оцінку даному доказу, а саме те, що ОСОБА_8 транспортний засіб "Citroen-С5" не оглядав, а висновок судового експерта Мазура М.С. від 27.04.2020р. виготовлений на підставі особистого огляду ним транспортного засобу, в зв`язку з чим він мав змогу більш детально дослідити розмір збитку. Крім цього, у висновку ОСОБА_8 серед переліку запчастин, які підлягають заміні не вказаний причіпний пристрій (фаркоп) автомобіля позивача, який отримав пошкодження внаслідок зіткнення (вартість - 9 427 грн. - а.с. 22), пошкодження якого зафіксовано в актах огляду колісного транспортного засобу (а.с. 65). Також, при складанні висновку, експертом ОСОБА_8 допущено порушення вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, якою визначено, що кількість та вартість необхідних для ремонту матеріалів визначаються за інформацією довідкової літератури та комп`ютерних програм, розроблених за даними виробника КТЗ або за даними виробника лакофарбових (основних) і допоміжних матеріалів (додаток 8). Проте, дані вартості запасних частин у ремонтній калькуляції №1334 від 04.06.2020 року внесені судовим експертом ОСОБА_8 вручну. Статтею 89 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Щодо доводів апеляційної скарги відносно того, що судом не була призначена повторна експертиза, з огляду на те, що в матеріалах справи знаходиться два різних висновки експертного дослідження, слід зазначити таке. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно з частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з матеріалів справи, що у суді першої інстанції не заявлялося клопотання про призначення повторної експертизи. І в суді апеляційної інстанції також не заявлялося даного клопотання. Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 листопада 2020 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах ними понесених. Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" - залишити без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 листопада 2020 року - залишити без змін. Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах ними понесених. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст судового рішення виготовлений 02 квітня 2021 року. Головуючий Судді