Постанова 4811 № 459/3910/18

Справа № 459/3910/18 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р. Провадження № 22-ц/811/3249/20 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія:84 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2021 року м.Львів Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Державної казначейської служби України про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних за несвоєчасне виконання рішення суду, в с т а н о в и л а: 29.12.2018 року ОСОБА_1 пенсіонер органів внутрішніх справ, інвалід війни третьої групи, перебуває на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, звернувся до суду з позовом, який неодноразово уточнював, з остаточними вимогами про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області інфляційних втрат у розмірі 6577 грн. 80 коп. та трьох процентів річних у розмірі 729 грн., що сумарно становить 7306 грн. 80 коп., у зв`язку з невиплатою йому, починаючи з 01.01.2013 року щомісячної надбавки до пенсії на утриманця у розмірі 422 грн., яку він отримував на сина ОСОБА_2 і яку Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області припинило йому виплачувати після досягнення сином 18 річного віку, позаяк, на таку надбавку він (позивач) мав право згідно закону до закінчення сином навчання у Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї 30.06.2014 року. Зазначає, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2013 року у справі №461/2096/13-а, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо припинення виплати йому ( ОСОБА_1 ) надбавки до пенсії на утриманця до закінчення навчання в навчальному закладі та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області продовжити йому ( ОСОБА_1 ) виплату надбавки до пенсії на утриманця сина ОСОБА_2 , у відповідності до пункту «а» статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до закінчення ОСОБА_2 навчального закладу, тобто до 30.06.2014 року, однак, на виконання вказаної постанови йому було виплачено заборгованість по надбавці на утриманця у розмірі 8238 грн. 50 коп. лише 14.12.2015 року, а тому вважає, що на підставі статті 625 ЦК України має право на стягнення боргу з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних за весь період такої протиправної невиплати та невиконання рішення суду з 01.01.2013 року до 14.12.2015 року. Перебіг позовної давності, про наслідки спливу якої заявлено відповідачем, позивач обраховує, зокрема, з 29.12.2015 року, тобто від дня виплати йому пенсії разом із заборгованою сумою надбавки за вказаний період, оскільки про зарахування її в безготівковій формі на його рахунок 14.12.2015 року він дізнався з пояснень сторони відповідача під час розгляду даної справи в суді, а тому вважає, що в будь-якому випадку, строку позовної давності для звернення до суду із заявленими вимогами, з урахуванням остаточного уточнення, він не пропустив. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю позовних вимог. Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_1 , просить його скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт вважає неправильними висновки суду про те, що до спірних правовідносин не застосовується норма статті 625 ЦК України, оскільки судом не враховано правові висновки Верховного Суду, на які він посилався в обгрунтування заявлених вимог. Зазначає, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання, в тому числі й встановленого рішенням суду, незалежно від підстав його виникнення. Просить суд врахувати, що йому, як інваліду війни третьої групи, протизаконно не було своєчасно виплачено щомісячну надбавку на утриманця сина ОСОБА_3 , всупереч вимог, визначених статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», внаслідок чого порушено його права на забезпечення достатнього рівня життя, соціальний захист з боку держави, у зв`язку з чим завдано моральну та матеріальну шкоду, яка полягає у погіршенні стану його здоров`я і оцінюється ним у розмірі 7306 грн. 80 коп. Зазначає, що з огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання з виплати заборгованості, у нього (позивача) виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення матеріальної шкоди 7306 грн. 80 коп. за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання із урахуванням законних вимог постанови суду від 04 квітня 2013 року у справі №461/2096/13а, яка набрала законної сили 22.10.2013 року, відповідно до статті 625 ЦК України. 19.01.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує вимоги та доводи апелянта. Зазначає, що правовідносини щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії регулюються спеціальним законодавством, а тому відповідальність, передбачена статтею 625 ЦК України, не застосовується до спірних правовідносин. Звертає увагу, що постанова Галицького районного суду м.Львова від 04 квітня 2013 року стосувалась вчинення відповідачем певних дій зобов`язального характеру, а тому не може вважатись грошовим зобов`язанням, як помилково стверджує позивач. Окрім того, зазначає, що для виконання вказаного судового рішення позивач повинен був представити в управління заяву та необхідні документи, однак, такі документи позивач подав лише 13.11.2015 року, а тому 13.11.2015 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняло рішення про перерахунок позивачу пенсії, яка була зарахована на рахунок позивача 14.12.2015 року в розмірі 8238 грн. 50 коп., що підтверджується довідкою. Наголошує, що виконання рішення суду підтверджується також постановою державного виконавця від 30.11.2015 року про закінчення виконавчого провадження. Заявлені позивачем ОСОБА_1 відводи суддям Бойко С.М. та Ніткевичу А.В. були визнані необґрунтованими ухвалами колегії суддів від 17 грудня 2020 року та від 27 січня 2021 року, а ухвалами судді, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, від 21 грудня 2020 року та від 29 січня 2021 року у задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід суддям відмовлено. Повторну заяву позивача ОСОБА_1 від 18.03.2021 року про відвід суддів Бойко С.М., Ніткевича А.В. та Ванівського О.М. залишено без розгляду ухвалою колегії суддів від 22 березня 2021 року. Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 23.03.2021 року, є дата складення повного судового рішення 02.04.2021 року. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що постановою Галицького районного суду м.Львова від 04 квітня 2013 року у справі №461/2096/13-а (а.с.7-8 т.1), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо припинення виплати надбавки до пенсії на утриманця до закінчення навчання в навчальному закладі. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області продовжити ОСОБА_1 виплату надбавки до пенсії на утриманця сина ОСОБА_2 , у відповідності до пункту «а» статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до закінчення ОСОБА_2 навчального закладу, тобто до 30.06.2014 року. На виконання цієї постанови суду, 13.11.2015 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняло рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з продовженням виплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії на утриманця сина ОСОБА_2 , у відповідності до пункту «а» статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до закінчення ОСОБА_2 навчального закладу, тобто до 30.06.2014 року (а.с.32 т.1). 30.11.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання вказаного вище судового рішення (а.с.53 т.1). Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (а.с.78 т.1) та наданих письмових пояснень (а.с.70-75 т.1), надбавку до пенсії за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року в розмірі 8238 грн. 50 коп. зараховано на рахунок позивача ОСОБА_1 14.12.2015 року на підставі додаткових відомостей, які сформовані 11.12.2015 року. Отже, протиправність дій відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати позивачу надбавки до пенсії на утриманця сина ОСОБА_2 , у відповідності до пункту «а» статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до закінчення ОСОБА_2 навчального закладу підтверджено постановою Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2013 року у справі №461/2096/13-а, що набрала законної сили і звернута позивачем до примусового виконання, яка була виконана відповідачем шляхом прийняття 13.11.2015 року рішення про перерахунок позивачу пенсії у зв`язку із продовженням виплати надбавки до пенсії на утриманця сина ОСОБА_2 , заборгованість по якій в розмірі 8238 грн. 50 коп. була виплачена позивачу шляхом зарахування на його рахунок для виплати пенсії 14.12.2015 року. Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Правовідносини щодо нарахування та виплати пенсії категорії осіб, до яких належить позивач ОСОБА_1 , регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Цими Законами, норми яких є спеціальними, не передбачено такого виду відповідальності для органу, що призначає і виплачує пенсію, як стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних на підставі статті 625 ЦК України за невиплату або несвоєчасну виплату пенсії. Разом з тим, відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсіонери мають право на виплату компенсації втрати частини пенсії, як доходу, у зв`язку з порушенням строків її виплати з вини органу Пенсійного фонду України. Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 625 ЦК України, зокрема, щодо стягнення заборгованості по надбавці до пенсії з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних за весь період такої невиплати. Правильним є й висновок суду про те, що у відповідача не виникає відповідальності на підставі частини другої статті 625 ЦК України у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, оскільки рішення суду, на яке посилається позивач в обгрунтування своїх вимог, є рішенням зобов`язального характеру, а не про стягнення присуджених сум. Доводи апелянта про заподіяння йому невиконанням рішення суду майнової та моральної шкоди в розмірі 7306 грн. 80 коп. не мають правового значення для вирішення даного спору по суті, оскільки таких вимог позивач у даній справі не заявляв. Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для інших висновків по суті вирішення спору, ніж тих, яких дійшов суд першої інстанції, про безпідставність заявленого позову, і не вказують на допущення судом порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для зміни чи скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 02 квітня 2021 року. Головуючий: __________Бойко С.М. Судді: __________Копняк С.М. __________Ніткевич А.В.